28 жовтня 2016 року у ВАТ «Суднобудівний завод «Північна верф» було закладено перший корабель проекту 20386. Корвети, які мають бути зібрані в рамках проекту 20386, є найперспективнішими з усієї лінійки проекту 20380. Корвет «Зухвалий» - перший корабель3 є модернізованим бойовим кораблем, який взяв найкращі риси від корветів серій 20380 та 20385.

Він відрізнятиметься своєю водотоннажністю, іншими обводами корпусу, зміною складу радіотехнічної апаратури корабля та безліччю інших удосконалень.

Історія появи проекту 20386.

Історія проекту 20386 почалася з появи більш раннього проекту 20380. Корвети цієї серії – це абсолютно нові судна, які оснащуються потужною системою протиракетної оборони «Редут». До цієї системи входять ракети 9М96М, а також ПЗРК С-400, призначена спеціально для флоту.

Кораблі проекту 20380 на сьогоднішній день входять до складу Балтійського флоту і мають як озброєння одну з найпотужніших систем ППО. Ці військові кораблі вже дуже складно віднести до звичайних сторожових кораблів, хоча формально вони знаходяться саме в цьому класі. За кордоном такого типу суду давно вже виділяють в окремий клас.

Наступним витком розвитку проекту 20380 стали бойові кораблі проекту 20385, які отримали ще потужніше озброєння, навіть у порівнянні з корветами попереднього проекту. Якщо порівнювати кораблі з бойової потужності, то корвети проекту 20385 (та й корвети проекту 20380 теж) можна поставити на одну дошку з потужними фрегатами проекту 11356. Незважаючи на таку високу бойову міць, нові корвети маю вдвічі менші розміри та водотоннажність.

Чому проект 20386 став розвиватися за іншим сценарієм?

Хоча, здавалося б, конструкторам варто продовжити нарощувати потужність озброєння нових корветів, насправді робити це не бажано. Проти цього говорить ціла низка факторів:

• Корвети з потужним і дорогим озброєнням надто дорого обходяться військово-морському флоту;
• Будівництво таких кораблів надзвичайно затягується, що призводить до їхнього морального старіння ще до їхнього офіційного випуску в серію;
• Будівництво з таким потужним озброєнням автоматично виводить їх із класу, оскільки завдання корвета не входить обов'язок бути плавучим комплексом ППО;
• Висока вартість заважає налагодити масове виробництво.

Крім цих, існує ще безліч факторів, що вперто вказують на те, що російські конструктори обрали докорінно невірний шлях розвитку.

Саме тому було прийнято рішення зробити нові корвети проекту 20386 дешевшими за рахунок зменшення кількості озброєння. Крім того, після зменшення кількості озброєння на борту корвета суттєво підвищувалася швидкість та маневреність судна. Корвети зовсім не створені для того, щоб завдавати потужних ударів по супротивнику. Їх основним завданням є такі функції:

• патрулювання територіальних вод;
• Ескорт транспортних та торгових кораблів;
• Захист від нападів на основний флот у режимі швидкого реагування.

Тим більше, що російські ВМФ гостро потребують кораблів саме такого класу.

Новий проект створення корвету було вирішено максимально здешевити, з метою збільшення швидкості їх виробництва. Хоча неодноразово висловлювалися думки про те, що як базу для створення слід скористатися вже готовими кораблями попередніх проектів, було вирішено спроектувати новий корабель з «чистого листа». За технічним завданням, він повинен мати невелику водотоннажність і нести на борту досить легке, але збалансоване озброєння.

Яким буде корвет «Зухвалий»?

Перший корабель проекту 20386, який отримав назву «Зухвалий», є корветом майбутнього. Він є певним проміжним класом між патрульним кораблем і повноцінним фрегатом. В результаті, хоча формально корабель «Зухвалий» відноситься до класу корветів, за своїми характеристиками він більше схожий на повноцінний есмінець.

Відповідно до плану розробок, перший корвет проекту 20386 повинен вести бій не лише у ближніх водах, а й протистояти супротивникові на далеких рубежах територіальних вод Росії. Перед конструкторами нового корабля стоїть справді складне завдання зробити універсальну бойову одиницю, яка зможе замінити бойові кораблі відразу декількох класів. Отже, відповідно до технічного завдання, корвет «Зухвалий» має впевнено справлятися з такими бойовими завданнями:

• Нові кораблі повинні захищати морські комунікації у межах 200 мильної зони;
• чинити протидію супротивнику, який знаходиться як на близькій, так і на дольній відстані від місць базування Російського флоту;
• Забезпечувати своєю системою протиповітряної оборони захист кораблів флоту від раптових повітряних нальотів супротивника;
• Шукати, знаходити та знищувати підводні човни супротивника в зоні, контрольованій корветом;
• Забезпечувати прикриття атакуючого десанту як за рахунок своїх систем ППО, так і звичайною вогневою підготовкою.

Природно, що корабель, що має такий широкий спектр обов'язків, повинен істотно відрізнятися від своїх попередників. Конструктори постаралися втілити в проекті 20386 корабель, який може виступати як основна ударна потужність і одночасно володіти функціями сторожового судна.

Виходить, що конструктори, заклавши в потенціал нового військового корабля, знову наступають на ті ж граблі. Навряд чи вдасться реалізувати подібний проект у короткий термін, тим більше, що й вартість буде досить високою.

Керівництво ВМФ Росії продовжує дотримуватися своєї дивної тактики, що виражається у будівництві багатофункціональних кораблів, що випускаються дуже обмеженими партіями. Якщо такий варіант буде прийнятний при будівництві кількох величезних авіаносців, корветів однієї серії має бути відразу випущено не менше кількох десятків. Розробляючи щоразу новий проект, військова промисловість банально не встигає забезпечити військово-морський флот Росії необхідною кількістю сучасних бойових кораблів.

Більшість великих морських держав випускають кораблі подібного класу досить великими серіями (у СРСР так поступали). Наприклад, знамениті американські есмінці «Олівер Перрі» були зроблені у кількості 71 бойового корабля. Подібним чином роблять і китайці, які останніми роками витрачають величезні гроші на оборонну промисловість. У Китаї за 10 років було збудовано понад 20 корветів типу 056, причому закривати їх виробництво планується не раніше, ніж буде вироблено 60-80 кораблів такого типу.

Незважаючи на всі розбіжності, Міністерство Оборони Російської Федерації у квітні 2014 року підписало з МПКБ "Алмаз" контракт на проведення проектно-конструкторських робіт.

Особливості конструкції нового крейсера «Зухвалий»

Так як новий корвет «Зухвалий» є багатофункціональним бойовим кораблем, у його конструкції буде безліч нестандартних рішень:

• Як силова установка передбачається використовувати новітня газотурбінна установка, яка частково працюватиме за рахунок електрики. Це цілий комплекс, що складається з двох російських газотурбінних дизелів, кожен із яких розвиватиме до 27 500 л/с. Крім того, кожному з цих двигунів допомагатиме спеціально для цих цілей сконструйований електродвигун, що розвиває потужність до 2200 л/с. У автомобільній промисловості такі силові установки використовуються вже давно. Їх знають як гібридні двигуни;
• Надбудову нового військового корвету ВМФ РФ планують зробити із міцних полімерно-композитних матеріалів нового покоління, що значно полегшить вагу бойового корабля;
• З'являться принципово нові вантажні люки, які розташовуватимуться у надводних частинах бортів. Це допоможе кораблю реалізувати весь потенціал технології. Вже зараз корабель часто називають «корвет-привид»;
• Корабель отримає абсолютно нові системи гідравліки, нову систему управління, життєзабезпечення та електроустаткування.

Корвет "Зухвалий" отримав нові обводи корпусу, що дозволило йому покращити морехідні якості. Корабель вийшов дуже стійким. Він не «піднімається» на хвилю, а розтинає її, тому він може виходити у відкрите море при хвилюванні до 5 балів.

Озброєння першого корвету проекту 20386.

Озброєння корвету «Зухвалий» значно перевищує потенціал його закордонних «колег». Наприклад, американський USS Montgomery, який вважається найновішим кораблем того ж класу, має значно слабший бойовий потенціал. Якби два ці кораблі зустрілися віч-на-віч, то шансів уціліти в американського корабля було б небагато.

Перший корвет проекту 20386 оснащуватиметься наступним озброєнням:

• Універсальною автоматичною артилерійською установкою А190 калібру 100 мм, яка буде встановлена ​​у новій сплюснутій вежі;
• На борту корабля буде встановлено два ракетні комплекси «Уран» чи «Уран-У», які призначаються поразки кораблів противника з відривом від 130 до 260 км. Можливо, це буде ракетний комплекс «Калібр», ракети якого здатні вражати надводні кораблі на відстані до 375 км. Для того, щоб знизити помітність даних комплексів, вони заховані у похідному положенні корабля за спеціальними щитами, які розташовані в центральній частині надбудови корабля;
• У носовій частині корвета розташовані пускові установки ЗРК "Редут". Вони служать знищення повітряних цілей, як у середніх, і малих дистанціях;
• У середній частині корпусу будуть встановлено спеціальні пускові установки комплексу «Пакет-НК». Цей комплекс призначений для протиторпедного захисту корвету;
• На кормі з двох боків від бортів будуть розташовані автоматичні шестиствольні артилерійські установки, призначені для відбиття атак піратів, диверсантів, а також розстрілу мін, що плавають.

Хоча точний склад озброєння корвету «Зухвалий» невідомий, конструктори неодноразово заявляли, що на бойовому кораблі буде реалізовано принцип модульного комплектування. У спеціальному відсіку, призначеному для модулів, будуть розміщені контейнери з різноманітним озброєнням та обладнанням.

Крім цього, на борту корвету «Зухвалий» буде розміщено корабельний вертоліт КА-27 та кілька безпілотних літальних апаратів гелікоптерного типу «Горизонт».

Радіообладнання корвету «Зухвалий»

На даний момент, на корвет «Зухвалий» планується встановити радіотехнічне озброєння, ідентичне тому, яке розміщується на корветах проекту 20385. Оскільки за кілька років ці системи можуть удосконалитися, можливо, що на новий корвет встановлять більш досконале радіообладнання. Зараз передбачуваний комплект радіоозброєння виглядає так:

• Бойова інформаційно-керівна система "Сігма";
• Радіолокаційна станція «Фурке-2»;
• РЛЗ цілевказівки;
• Дві РСЛ навігаційного типу;
• Засоби навігації;
• Комплекс зв'язку "Рубероїд";
• Кошти РЕБ;
• ВДАС "Анапа-М";
• Станція "Мінотавр-М".

Для захисту від стандартних засобів виявлення противника та його ракет протикорабельного типу, використовується комплекс перешкод, що вистрілюються, «Сміливий». Робота цього комплексу знижує шанси ураження корабля на 70%.

Після появи у відкритому доступі зображень корабля «Зухвалий» багатьом кинулися у вічі його зовнішні подібності з американським літоральним бойовим кораблем типу «Фрідом», також оснащений системою модульного озброєння. За кілька років можна буде звірити характеристики цих двох кораблів і перевірити, яка країна корвет вийшов перспективнішим.

Закладка нового корабля завжди свято, як для суднобудівників, так і моряків. Ось начебто і немає наразі відчутних сталевих бортів, надбудов, немає 3400 тонн водотоннажності, немає грізних «Калібрів», «Редутів», «Пакетів», навіть екіпаж ще не зібраний, але корабель уже є. Новий корвет проекту 20386 отримав ім'я «Зухвалий» і встиг заявленим потенціалом викликати повагу у «своїх» та тривожне передчуття у «чужих».

Корвет "Зухвалий" - продовження лінійки багатоцільових надводних бойових кораблів другого рангу ближньої морської зони проекту 20380, перші з яких були закладені ще на початку 2000-х. Зараз у складі ВМФ знаходяться чотири корвети цього класу, всі – в ДКБФ (Двічі Червонопрапорний Балтійський флот) – «Стережний», «Кмітливий», «Бойкий» та «Стійкий». Ще чотири знаходяться в стадії будівництва на суднобудівному заводі Північна верф»: «Ретливий» і «Строгий» (модернізований пр. 20380), а також «Гром'ячий» і «Швидкий» (пр. 20385).
«Довершений» будується на Амурському суднобудівному заводі в Комсомольську-на-Амурі. Загалом у рамках ГВП-2020 (Державна програма озброєнь) російські ВМФ мають отримати 20 корветів цього типу (по 3-8) на кожен флот.


З озвучених і поки що масових проектів цієї серії корветів (20380 і 20385) існують також проект 20382 з шифром «Тигр» – експортний варіант, що відрізняється спрощеним озброєнням. 20383 – проект прикордонного сторожового корабля. Ну а проект 20386, яким буде «Зухвалий», – найкращий розвиток цієї серії корветів, якого відрізнятимуть від своїх «побратимів» не лише покращені морехідні якості та потужні двигуни, а й посилене озброєння, малопомітність та малошумність.

І якщо призначення більшості корветів – вести бойові дії проти морського супротивника у ближній морській зоні, захищати морські комунікації та об'єкти морської економічної діяльності, то «Зухвалий» буде здатний діяти і в далекій морській зоні. По суті, за своїми ходовими та бойовими можливостями цей корвет близький до есмінців.


Корабель проекту 20386 повинен вражати бойові надводні кораблі і судна крилатими ракетами корабельного ракетного комплексу, вести пошук і знищувати підводні човни противника торпедами малогабаритного протичовнового комплексу, забезпечувати бойову стійкість кораблів і суден від засобів повітряного нападу противника зенітним ракетним комплексом. десантів артилерійською установкою. Такий маленький (за габаритами) монстр, здатний виконувати широке коло бойових завдань навіть далеко від рідних берегів, – автономність протягом 30 діб та можливість пройти без дозаправки майже 5000 морських миль це дозволяють. Швидкість теж має значення – 32 милі на годину проти 27 попередників.


У «Зухвалому» передбачено комбіновану газотурбінну установку з частковим електрорухом. До складу установки входять два вітчизняні газотурбінні двигуни потужністю по 27 500 кінських сил і два головні електродвигуни потужністю по 2200 кінських сил. Завдяки інноваційним технологіям цей корвет стане новим кораблем вітчизняного флоту. Надбудова буде виконана з легких та міцних композиційних матеріалів.

Новим стане і застосування великогабаритних лацпортів, що закриваються (вантажні люки) в надводній частині борту, що дозволяють більш повно реалізувати технологію Stealth. Невипадково корабель вже прозвали «корвет-невидимка».

Для розміщення на кораблі великого комплексу транспортувальних засобів та суднових пристроїв використано компактні та потужні приводи, системи гідравліки, нові матеріали та системи управління. Інноваційні рішення застосовані також в електроенергетичній системі, системі життєзабезпечення, екологічного захисту та багатьох інших.


Ще одна з «зухвалих» особливостей – покращена мореплавність за рахунок нових обводів корпусу. Корабель водотоннажністю майже три з половиною тисячі тонни не «піднімається» на хвилю, а розтинає її. Така стійкість дозволить використовувати озброєння корабля при хвилюванні моря силою до п'яти балів.

У корвета проекту 20386 - потужний арсенал, що помітно перевищує «калібр» кораблів аналогічного класу US NAVY (наприклад, у новітнього USS Montgomery, який 29 жовтня цього року врізався в шлюз Панамського каналу і вже отримав прізвисько a leaky trough). «Зухвалий» буде оснащений універсальною автоматичною 100-мм артустановкою А190 у новій «сплюснутій» з боків «стелсовській» вежі. На його борту розташуються дві чотиривірні установки корабельного ракетного комплексу "Уран" або "Уран-У" для ударів по надводному противнику на дальності від 130 до 260 кілометрів (або, що найімовірніше, протикорабельними ракетами "Калібр" з більшою дальністю поразки цілей). Для нульової помітності в похідному положенні ці комплекси сховаються за щитами в центральній частині надбудови. Побортно в середній частині корпусу корвету за лацпортами встановлять пускові установки протичовнового (протиторпедного) комплексу "Пакет-НК". У кормовій частині надбудови – також побортно – розмістяться два 30-мм шестиствольні автомати АК-306, призначені для відбиття атак диверсантів та піратів, а також для розстрілу мін, що плавають.

Точний склад озброєння проекту 20386 невідомий, проте заявлялося про плановану реалізацію модульного принципу комплектування (у кормовій частині корабля знаходиться відсік, який можна використовувати для розміщення змінних контейнерів, укомплектованих різним обладнанням, штабної апаратури, пускових установок ракетних комплексів тощо) та можливості базування на борту, крім корабельного вертольота Ка-27 (Ка-31), безпілотників, ймовірно, "Горизонт".

Можливо, що радіотехнічне озброєння нового корабля буде ідентичним тому, що розміщено на корветах проекту 20385. А воно, окрім БІУС (бойова інформаційно-керівна система) «Сігма», включає також і станцію радіолокації (РЛС) загального виявлення «Фурке-2», РЛС цілевказівки керованим ракетам «Монумент-А» в радіопрозорому обтічнику, поєднаному з конструкцією фок-щогли, дві навігаційних РЛС, гідроакустичний комплекс «Зоря-2» з антеною в носовому бульбі, гідроакустичну станцію «Мінотавр-М» з протяжною буксируемой «Анапа-М», автоматизований комплекс зв'язку «Руберойд», засоби РЕБ і навігації. Весь цей комплекс радіотехнічного озброєння знижує ймовірність поразки корабля майже втричі.

Закладка нового корабля завжди свято, як для суднобудівників, так і моряків. Ось начебто і немає наразі відчутних сталевих бортів, надбудов, немає 3400 тонн водотоннажності, немає грізних «Калібрів», «Редутів», «Пакетів», навіть екіпаж ще не зібраний, але корабель уже є. Новий корвет проекту 20386 отримав ім'я «Зухвалий» і встиг заявленим потенціалом викликати повагу у «своїх» та тривожне передчуття у «чужих».

Корвет "Зухвалий" - продовження лінійки багатоцільових надводних бойових кораблів другого рангу ближньої морської зони проекту 20380, перші з яких були закладені ще на початку 2000-х, пише .

Зараз у складі ВМФ знаходяться чотири корвети цього класу, всі – в ДКБФ (Двічі Червонопрапорний Балтійський флот) – «Стережний», «Кмітливий», «Бойкий» та «Стійкий». Ще чотири перебувають у стадії будівництва на суднобудівному заводі «Північна верф»: «Ретливий» і «Строгий» (модернізований пр. 20380), а також «Громітний» і «Швидкий» (пр. 20385).

«Довершений» будується на Амурському суднобудівному заводі в Комсомольську-на-Амурі. Загалом у рамках ГВП-2020 (Державна програма озброєнь) російські ВМФ мають отримати 20 корветів цього типу (по 3-8) на кожен флот.

З озвучених і поки що масових проектів цієї серії корветів (20380 і 20385) існують також проект 20382 з шифром «Тигр» – експортний варіант, що відрізняється спрощеним озброєнням. 20383 – проект прикордонного сторожового корабля.

Ну, а проект 20386, яким буде «Зухвалий» – найкращий розвиток цієї серії корветів, якого відрізнятимуть від своїх «побратимів» не лише покращені морехідні якості та потужні двигуни, а й посилене озброєння, малопомітність та малошумність.

І якщо призначення більшості корветів – вести бойові дії проти морського супротивника у ближній морській зоні, захищати морські комунікації та об'єкти морської економічної діяльності, то «Зухвалий» буде здатний діяти і в далекій морській зоні. По суті, за своїми ходовими та бойовими можливостями цей корвет близький до есмінців.

Корабель проекту 20386 повинен вражати бойові надводні кораблі і судна крилатими ракетами корабельного ракетного комплексу, вести пошук і знищувати підводні човни противника торпедами малогабаритного протичовнового комплексу, забезпечувати бойову стійкість кораблів і суден від засобів повітряного нападу противника зенітним ракетним комплексом. десантів артилерійською установкою.

Такий собі маленький (за габаритами) монстр, здатний виконувати широке коло бойових завдань навіть вдалині від рідних берегів - автономність протягом 30 діб і можливість пройти без дозаправки майже 5000 морських миль це дозволяють.

Швидкість теж має значення – 32 милі на годину проти 27 попередників.

У «Зухвалому» передбачено комбіновану газотурбінну установку з частковим електрорухом. До складу установки входять два вітчизняні газотурбінні двигуни потужністю по 27 500 кінських сил і два головні електродвигуни потужністю по 2200 л/с.

Завдяки інноваційним технологіям цей корвет стане новим кораблем вітчизняного флоту. Надбудова буде виконана з легких та міцних композиційних матеріалів.

Новим стане і застосування великогабаритних, лацпортів, що закриваються (вантажні люки) в надводній частині борту, що дозволяють більш повно реалізувати технологію Stealth. Невипадково корабель вже прозвали «корвет-невидимка».

Для розміщення на кораблі великого комплексу транспортувальних засобів та суднових пристроїв використано компактні та потужні приводи, системи гідравліки, нові матеріали та системи управління. Інноваційні рішення застосовані також в електроенергетичній системі, системі життєзабезпечення, екологічного захисту та багатьох інших.

Ще одна з «зухвалих» особливостей – покращена мореплавність за рахунок нових обводів корпусу. Корабель водотоннажністю майже три з половиною тонни не «піднімається» на хвилю, а розтинає її. Подібна стійкість дозволить використовувати озброєння корабля при хвилюванні моря силою до 5 балів.

У корвета проекту 20386 - потужний арсенал, що помітно перевищує «калібр» кораблів аналогічного класу US NAVY (наприклад, у новітнього USS Montgomery, який 29 жовтня цього року врізався в шлюз Панамського каналу і вже отримав прізвисько a leaky trough).

«Зухвалий» буде оснащений універсальною автоматичною 100-мм артустановкою А190 у новій «сплюснутій» з боків «стелсовській» вежі. На його борту розташуються дві чотиривірні установки корабельного ракетного комплексу "Уран" або "Уран-У" для ударів по надводному противнику на дальності від 130 до 260 кілометрів (або, що найімовірніше, протикорабельними ракетами "Калібр" з більшою дальністю поразки цілей). Для нульової помітності у похідному положенні ці комплекси ховаються за щитами у центральній частині надбудови.

У носовій частині корабля – блок вертикальних пускових установок ЗРК «Редут» із зенітними керованими ракетами для ураження повітряних цілей на малих та середніх дальностях. Побортно в середній частині корпусу корвету за лацпортами встановлять пускові установки протичовнового (протиторпедного) комплексу "Пакет-НК". У кормовій частині надбудови – також побортно – розмістяться два 30-мм шестиствольні автомати АК-306, призначені для відбиття атак диверсантів та піратів, а також для розстрілу мін, що плавають.

Точний склад озброєння проекту 20386 невідомий, проте заявлялося про плановану реалізацію модульного принципу комплектування (у кормовій частині корабля знаходиться відсік, який можна використовувати для розміщення змінних контейнерів, укомплектованих різним обладнанням, штабної апаратури, пускових установок ракетних комплексів тощо) та можливості Базування на борту окрім корабельного вертольота Ка-27 (Ка-31) безпілотників, ймовірно «Обрій».

Ймовірно, що радіотехнічне озброєння нового корабля буде ідентичним тому, що розміщено на корветах проекту 20385. А воно, окрім БІУС (бойова інформаційно-керівна система) «Сігма», включає також і станцію радіолокації (РЛС) загального виявлення «Фурке-2», РЛС цілевказівки керованим ракетам «Монумент-А» в радіопрозорому обтічнику, поєднаному з конструкцією фок-щогли, дві навігаційних РЛС, гідроакустичний комплекс «Зоря-2» з антеною в носовому бульбі, гідроакустичну станцію «Мінотавр-М» з протяжною буксируемой «Анапа-М», автоматизований комплекс зв'язку «Рубероїд», засоби РЕБ та навігації.

Для самозахисту від засобів виявлення противника та його протикорабельних ракет корабель обладнаний чотирма десятиствольними пусковими установками ПК-10 комплексу перешкод, що вистрілюються «Сміливий»). Весь цей комплекс радіотехнічного озброєння знижує можливість ураження корабля до 3 разів.

Віктор Сокирко

28 жовтня 2016 року у ВАТ «Суднобудівний завод «Північна верф» було закладено перший корабель проекту 20386. Корвети, які мають бути зібрані в рамках проекту 20386, є найперспективнішими з усієї лінійки проекту 20380. Корвет «Зухвалий» — перший корабель3 є модернізованим бойовим кораблем, який взяв найкращі риси від корветів серій 20380 та 20385.

Він відрізнятиметься своєю водотоннажністю, іншими обводами корпусу, зміною складу радіотехнічної апаратури корабля та безліччю інших удосконалень.

Історія появи проекту 20386

Історія проекту 20386 почалася з появи більш раннього проекту 20380. Корвети цієї серії – це абсолютно нові судна, які оснащуються потужною системою протиракетної оборони «Редут». До цієї системи входять ракети 9М96М, а також ПЗРК С-400, призначена спеціально для флоту.

Кораблі проекту 20380 на сьогоднішній день входять до складу Балтійського флоту і мають як озброєння одну з найпотужніших систем ППО. Ці військові кораблі вже дуже складно віднести до звичайних сторожових кораблів, хоча формально вони знаходяться саме в цьому класі. За кордоном такого типу суду давно вже виділяють в окремий клас.

Наступним витком розвитку проекту 20380 стали бойові кораблі проекту 20385, які отримали ще потужніше озброєння, навіть у порівнянні з корветами попереднього проекту. Якщо порівнювати кораблі з бойової потужності, то корвети проекту 20385 (та й корвети проекту 20380 теж) можна поставити на одну дошку з потужними фрегатами проекту 11356. Незважаючи на таку високу бойову міць, нові корвети маю вдвічі менші розміри та водотоннажність.

Чому проект 20386 став розвиватися за іншим сценарієм?

Хоча, здавалося б, конструкторам варто продовжити нарощувати потужність озброєння нових корветів, насправді робити це не бажано. Проти цього говорить ціла низка факторів:

• Корвети з потужним і дорогим озброєнням надто дорого обходяться військово-морському флоту;
• Будівництво таких кораблів надзвичайно затягується, що призводить до їхнього морального старіння ще до їхнього офіційного випуску в серію;
• Будівництво з таким потужним озброєнням автоматично виводить їх із класу, оскільки завдання корвета не входить обов'язок бути плавучим комплексом ППО;
• Висока вартість заважає налагодити масове виробництво.

Крім цих, існує ще безліч факторів, що вперто вказують на те, що російські конструктори обрали докорінно невірний шлях розвитку.

Саме тому було прийнято рішення зробити нові корвети проекту 20386 дешевшими за рахунок зменшення кількості озброєння. Крім того, після зменшення кількості озброєння на борту корвета суттєво підвищувалася швидкість та маневреність судна. Корвети зовсім не створені для того, щоб завдавати потужних ударів по супротивнику. Їх основним завданням є такі функції:

• патрулювання територіальних вод;
• Ескорт транспортних та торгових кораблів;
• Захист від нападів на основний флот у режимі швидкого реагування.

Тим більше, що російські ВМФ гостро потребують кораблів саме такого класу.

Новий проект створення корвету було вирішено максимально здешевити, з метою збільшення швидкості їх виробництва. Хоча неодноразово висловлювалися думки про те, що як базу для створення слід скористатися вже готовими кораблями попередніх проектів, було вирішено спроектувати новий корабель з «чистого листа». За технічним завданням, він повинен мати невелику водотоннажність і нести на борту досить легке, але збалансоване озброєння.

Яким буде корвет «Зухвалий»?

Перший корабель проекту 20386, який отримав назву «Зухвалий», є корветом майбутнього. Він є певним проміжним класом між патрульним кораблем і повноцінним фрегатом. В результаті, хоча формально корабель «Зухвалий» відноситься до класу корветів, за своїми характеристиками він більше схожий на повноцінний есмінець.

Відповідно до плану розробок, перший корвет проекту 20386 повинен вести бій не лише у ближніх водах, а й протистояти супротивникові на далеких рубежах територіальних вод Росії. Перед конструкторами нового корабля стоїть справді складне завдання зробити універсальну бойову одиницю, яка зможе замінити бойові кораблі відразу декількох класів. Отже, відповідно до технічного завдання, корвет «Зухвалий» має впевнено справлятися з такими бойовими завданнями:

• Нові кораблі повинні захищати морські комунікації у межах 200 мильної зони;
• чинити протидію супротивнику, який знаходиться як на близькій, так і на дольній відстані від місць базування Російського флоту;
• Забезпечувати своєю системою протиповітряної оборони захист кораблів флоту від раптових повітряних нальотів супротивника;
• Шукати, знаходити та знищувати підводні човни супротивника в зоні, контрольованій корветом;
• Забезпечувати прикриття атакуючого десанту як за рахунок своїх систем ППО, так і звичайною вогневою підготовкою.

Природно, що корабель, що має такий широкий спектр обов'язків, повинен істотно відрізнятися від своїх попередників. Конструктори постаралися втілити в проекті 20386 корабель, який може виступати як основна ударна потужність і одночасно володіти функціями сторожового судна.

Виходить, що конструктори, заклавши в потенціал нового військового корабля, знову наступають на ті ж граблі. Навряд чи вдасться реалізувати подібний проект у короткий термін, тим більше, що й вартість буде досить високою.

Керівництво ВМФ Росії продовжує дотримуватися своєї дивної тактики, що виражається у будівництві багатофункціональних кораблів, що випускаються дуже обмеженими партіями. Якщо такий варіант буде прийнятний при будівництві кількох величезних авіаносців, корветів однієї серії має бути відразу випущено не менше кількох десятків. Розробляючи щоразу новий проект, військова промисловість банально не встигає забезпечити військово-морський флот Росії необхідною кількістю сучасних бойових кораблів.

Більшість великих морських держав випускають кораблі подібного класу досить великими серіями (у СРСР так поступали). Наприклад, знамениті американські есмінці «Олівер Перрі» були зроблені у кількості 71 бойового корабля. Подібним чином роблять і китайці, які останніми роками витрачають величезні гроші на оборонну промисловість. У Китаї за 10 років було збудовано понад 20 корветів типу 056, причому закривати їх виробництво планується не раніше, ніж буде вироблено 60-80 кораблів такого типу.

Незважаючи на всі розбіжності, Міністерство Оборони Російської Федерації у квітні 2014 року підписало з МПКБ "Алмаз" контракт на проведення проектно-конструкторських робіт.

Особливості конструкції нового крейсера «Зухвалий»

Так як новий корвет «Зухвалий» є багатофункціональним бойовим кораблем, у його конструкції буде безліч нестандартних рішень:

• Як силова установка передбачається використовувати новітня газотурбінна установка, яка частково працюватиме за рахунок електрики. Це цілий комплекс, що складається з двох російських газотурбінних дизелів, кожен із яких розвиватиме до 27 500 л/с. Крім того, кожному з цих двигунів допомагатиме спеціально для цих цілей сконструйований електродвигун, що розвиває потужність до 2200 л/с. У автомобільній промисловості такі силові установки використовуються вже давно. Їх знають як гібридні двигуни;
• Надбудову нового військового корвету ВМФ РФ планують зробити із міцних полімерно-композитних матеріалів нового покоління, що значно полегшить вагу бойового корабля;
• З'являться принципово нові вантажні люки, які розташовуватимуться у надводних частинах бортів. Це допоможе кораблю реалізувати весь потенціал технології. Вже зараз корабель часто називають «корвет-привид»;
• Корабель отримає абсолютно нові системи гідравліки, нову систему управління, життєзабезпечення та електроустаткування.

Корвет "Зухвалий" отримав нові обводи корпусу, що дозволило йому покращити морехідні якості. Корабель вийшов дуже стійким. Він не «піднімається» на хвилю, а розтинає її, тому він може виходити у відкрите море при хвилюванні до 5 балів.

Озброєння першого корвету проекту 20386

Озброєння корвету «Зухвалий» значно перевищує потенціал його закордонних «колег». Наприклад, американський USS Montgomery, який вважається найновішим кораблем того ж класу, має значно слабший бойовий потенціал. Якби два ці кораблі зустрілися віч-на-віч, то шансів уціліти в американського корабля було б небагато.

Перший корвет проекту 20386 оснащуватиметься наступним озброєнням:

• Універсальною автоматичною артилерійською установкою А190 калібру 100 мм, яка буде встановлена ​​у новій сплюснутій вежі;
• На борту корабля буде встановлено два ракетні комплекси «Уран» чи «Уран-У», які призначаються поразки кораблів противника з відривом від 130 до 260 км. Можливо, це буде ракетний комплекс «Калібр», ракети якого здатні вражати надводні кораблі на відстані до 375 км. Для того, щоб знизити помітність даних комплексів, вони заховані у похідному положенні корабля за спеціальними щитами, які розташовані в центральній частині надбудови корабля;
• У носовій частині корвета розташовані пускові установки ЗРК "Редут". Вони служать знищення повітряних цілей, як у середніх, і малих дистанціях;
• У середній частині корпусу будуть встановлено спеціальні пускові установки комплексу «Пакет-НК». Цей комплекс призначений для протиторпедного захисту корвету;
• На кормі з двох боків від бортів будуть розташовані автоматичні шестиствольні артилерійські установки, призначені для відбиття атак піратів, диверсантів, а також розстрілу мін, що плавають.

Хоча точний склад озброєння корвету «Зухвалий» невідомий, конструктори неодноразово заявляли, що на бойовому кораблі буде реалізовано принцип модульного комплектування. У спеціальному відсіку, призначеному для модулів, будуть розміщені контейнери з різноманітним озброєнням та обладнанням.

Крім цього, на борту корвету «Зухвалий» буде розміщено корабельний вертоліт КА-27 та кілька безпілотних літальних апаратів гелікоптерного типу «Горизонт».

Радіообладнання корвету «Зухвалий»

На даний момент, на корвет «Зухвалий» планується встановити радіотехнічне озброєння, ідентичне тому, яке розміщується на корветах проекту 20385. Оскільки за кілька років ці системи можуть удосконалитися, можливо, що на новий корвет встановлять більш досконале радіообладнання. Зараз передбачуваний комплект радіоозброєння виглядає так:

• Бойова інформаційно-керівна система "Сігма";
• Радіолокаційна станція «Фурке-2»;
• РЛЗ цілевказівки;
• Дві РСЛ навігаційного типу;
• Засоби навігації;
• Комплекс зв'язку "Рубероїд";
• Кошти РЕБ;
• ВДАС "Анапа-М";
• Станція "Мінотавр-М".

Для захисту від стандартних засобів виявлення противника та його ракет протикорабельного типу, використовується комплекс перешкод, що вистрілюються, «Сміливий». Робота цього комплексу знижує шанси ураження корабля на 70%.

Після появи у відкритому доступі зображень корабля «Зухвалий» багатьом кинулися у вічі його зовнішні подібності з американським літоральним бойовим кораблем типу «Фрідом», також оснащений системою модульного озброєння. За кілька років можна буде звірити характеристики цих двох кораблів і перевірити, яка країна корвет вийшов перспективнішим.

Озброєння

Однотипні кораблі

«Зухвалий»- ескадрений міноносець типу «Зухвалий», побудований за «малою суднобудівною програмою» і належав до ескадрених міноносців типу «Новик». У складі російського Чорноморського флоту брав участь у Першій Світовій війні. У 1918 р. увійшов до складу німецького флоту, але невдовзі перейшов під контроль англійців. Надалі «Зухвалий» був запроваджений білогвардійцями в Бізерту, де був розібраний на метал у 1933 р.

Загальні відомості

«Зухвалий» та її систершипы - «Стурбований», «Гнівний» і «Пронизливий» примітні тим, що є першими російськими турбінними есмінцями, побудованими вітчизняних заводах і з російських матеріалів. "Зухвалий" був прийнятий флотом через 2,5 місяці після вступу Росії в I Світову війну і взяв у ній найактивнішу участь. До кінця війни екіпаж «Зухвалого» був одним із найдосвідченіших і найкласніших на флоті. Корабель отримав невеликий перепочинок від військової служби в 1919 році, коли був виведений з Севастополя англійцями і ремонтувався на Мальті.

1920 року для «Зухвалого» знову почалася активна бойова служба - вже у складі Білого флоту. У листопаді він із Російською ескадрою пішов у Константинополь, потім у Бізерту, де став останнім флагманом ескадри. У 1924 році саме на борту «Зухвалого» адмірал Ексельманс оголосив про визнання Францією СРСР та ліквідацію ескадри.

Історія служби

У жовтні 1914 року з кораблів типу "Зухвалий" у складі Мінної бригади сформували 1-й дивізіон, перше такого роду з'єднання сучасних і швидкохідних кораблів в Імператорському флоті, що в умовах війни виявилося дуже доречним. Початок бойових дій на Чорному морі поклав раптовий напад у ніч на 29 жовтня 1914 німецько-турецького флоту на ряд російських чорноморських портів. Цього ж дня відбувся перший бойовий похід есмінця «Зухвалий» у складі дивізіону під командуванням капітана 1 рангу М. П. Сабліна.

До кінця 1914 року «Зухвалий» здійснив 7 походів до берегів Туреччини для обстрілу узбережжя Вугільного району (Зонгулдак) та знищення турецьких суден (знищено близько 50 вітрильників). Також з есмінців проводились мінні постановки у Босфору. 24 грудня 1914 року 1 дивізіон брав участь у бою з легким крейсером Midilli(Колиш. SMS Breslau), який відірвався і пішов у разі крейсерів «Кагул» і «Пам'ять Меркурія».

У 1915 році есмінець здійснив 21 вихід у море для обстрілів узбережжя, знищення турецьких суден та мінних постановок. 4 січня 1915 року есмінці та крейсер «Пам'ять Меркурія» зустріли у Синопа турецький крейсер Hamidiye. Останньому вдалося піти через аварію машин на «Пам'яті Меркурія». Есмінці домоглися кількох влучень у HamidiyeАле бій супроводжувався серйозними аваріями артилерійських установок - на «Пронизливому» через розрив піддона гільзи заклинило середню зброю, а на «Зухвалому» розірвало стовбур кормового.

Зброя була повністю знищена, виникла пожежа, загинув лейтенант Г. Г. Плансон, а 5 матросів було поранено. 25 квітня 1915 року біля узбережжя Анатолії сталося засолення казанів, швидкість впала до 12 вузлів і корабель пішов на ремонт до Севастополя. 10 червня у Зонгулдака відбувся нічний бій між парою есмінців «Зухвалий» та «Гнівний» та крейсером Midilli. "Гнівний" отримав тяжкі пошкодження, але "Зухвалий" пошкодив Midilli(потрапило 3 снаряди, знищено радіостанцію, викликано пожежу, загинуло 7 людей, поранено 15) і змусив на повній швидкості піти до Босфору. Маневруючий на високій швидкості «Зухвалий» пошкоджень не отримав. Вранці він узяв на буксир «Гнівний» і відвів у Севастополь. 29 листопада 1915 року німецький підводний човен UC-13, що потопив перед цим 4 російських вітрильника і невеликий пароплав, штормом було викинуто на берег. Екіпаж замаскував човен і викликав допомогу. Однак, російське командування, що мало німецькі шифри, дізналося про це і вислало до о. Кефкен «Зухвалого» (під брейд-вимпелом командира 1 дивізіону князя В. В. Трубецького), «Гнівного» та «Стурбованого», які потопили турецькі канонерські човни, що йшли на порятунок UC-13. Yozgatі Taşköprü, а потім знайшли та розстріляли саму UC-13. Загалом, окрім даних бойових кораблів, за 1915 рік було потоплено понад 120 турецьких вітрильників та транспортних суден.

1916 року активна участь «Зухвалого» у бойових діях тривала. За рік він здійснив 19 бойових походів, знищено понад 260 турецьких вітрильників та пароплавів.

26 травня, який перебував у Севастополі Імператор Микола II під час огляду Чорноморського флоту відвідав усі кораблі 1-го дивізіону. На «Зухвалому» імператор особисто нагородив Георгіївською зброєю лейтенанта Н. Б. Федосєєва за відмінність у бою з крейсером Midilli 11 червня 1915 року.

11 червня 1916 року німецький крейсерський підводний човен U-38 безуспішно атакував двома торпедами лінкор «Імператриця Катерина Велика». «Зухвалий» (капітан 2 рангу М. І. Чернилівський-Сокіл) в ході пошуку підводного човна вперше використав (безрезультатно) новинку - контактну протичовнову міну Сахновського, що буксирується, а «Стурбований» - гідроакустичну апаратуру.

20-21 серпня "Зухвалий" (брейд-вимпел начальника дивізіону капітана 1 рангу Немитца) і "Пронизливий" виставили 160 хв всього в одній милі на північний захід від Хісар Кайсасі. Наступного дня вони захопили біля берегів Болгарії і привели до Севастополя як приз пароплав «Туркестан».

6-7 вересня есмінці виставили ще 20 хв на мілководді поблизу Кара-Бурну для блокади Босфору зі сходу. На загородженні загинули вітрильник, буксир, міноносець Kütahya, а канонерський човен Malatyaвтратила корму.

29 листопада - 2 грудня «Зухвалий» та «Палкий» виставили 120 хв за 15 миль на захід від входу в Босфор. Через три доби вони поставили ще 119 хв на східному фланзі цього загородження, блокувавши тим самим протоку і район на схід від мису Кара-Бурну Румелійський. На цьому загорожі вже 7 грудня загинув з усім екіпажем німецький підводний човен UB-46, у зв'язку з чим німецькі субмарини до травня 1917 р. не ризикували виходити до Чорного моря.

У січні 1917 року «Зухвалий» здійснив 2 походи до Анатолійського узбережжя під час яких було знищено 27 парових та вітрильних суден, а потім став на ремонт. Останній під час війни шанс перехопити крейсер Midilli, що вийшов у Чорне море, з'явився 1 листопада, про що відразу ж стало відомо, як і раніше чітко працювала російська розвідка, що читала ворожі радіограми. Командувач флотом контр-адмірал А. В. Немітц (прапор на есмінці «Зухвалий») терміново вислав у море три маневрені групи для перехоплення супротивника, маючи намір за всіма правилами перекрити вхід у протоку та знищити супротивника. Але операція виявилася зірваною командою лінкора «Вільна Росія», яка самовільно залишила позицію і повернула свій корабель до Севастополя. Спроба командувача флоту притягнути до відповідальності винних у провалі операції викликала різкий протест матросів. На кораблях постійно йшли мітинги та збори, матроси відмовлялися виконувати накази – почався розвал Чорноморського флоту.

Після Жовтневої революції кораблі Чорноморського флоту, попри війну, що триває, стали використовуватися зовсім за іншим призначенням. 12 листопада 1917 року "Зухвалий" з іншими кораблями виходив із Севастополя на Дон для надання допомоги загонам моряків, які зазнавали в районі Ростова поразки в боях з козаками отамана А. М. Каледіна. Щоправда, рішення про посилку кораблів запізнилося, у бойових діях вони не брали участь і на початку грудня повернулися до Севастополя. 15-20 грудня у Севастополі матроси влаштували погром. На «Зухвалому» було вбито командира корабля учасника Російсько-японської війни і Георгіївський кавалер капітан 2 рангу Н. С. Салов і вахтовий офіцер лейтенант Г. А. Тевяшев. Коли на початку січня румунські війська перейшли у наступ, погрожуючи захопленням Бессарабії, до порту Кілія направили есмінець «Зухвалий». Пізніше, на початку березня 1918 року він підтримував вогнем дії Сухумського загону Червоної гвардії в боях проти грузинських військових формувань князя Емухварі.

1 травня 1918 року разом з усіма боєздатними кораблями флоту «Зухвалий» пішов у Новоросійськ, рятуючись від німецьких військ, а 16 червня - пішов із Новоросійська назад до Севастополя, відмовившись підкоритися наказу про затоплення корабля - разом із лінійним кораблем «Воля», есмінцями Палкий», «Поспішний», «Спокійний», міноносцями «Живий» із «Спекотним» на буксирі, яхтою «Хреста», а також румунським допоміжним крейсером «Соціальна революція» (колишній «Імператор Траян»).

До жовтня 1918 року ці кораблі простояли у Південній бухті Севастополя. Після капітуляції Німеччини та Туреччини у листопаді 1918 року на зміну німцям до Севастополя прийшли англійці та французи. Незважаючи на те, що на кораблях Чорноморського флоту з приходом на Севастопольський рейд першого ж британського корабля російські офіцери підняли Андріївські прапори, англійці вимагали їх спустити. 15 грудня 1918 року вони відвели до турецького порту Ізміт лінкор «Воля» та есмінець «Зухвалий». Пізніше "Зухвалий" перевели для ремонту на Мальту.

Ремонт «Зухвалого» на Мальті завершився 24 грудня 1919, але передача його білим затримувалася через відсутність екіпажу. 20 січня 1920 року на буксирі англійського крейсера «Дублін» корабель прибув до Ізміта, де його зустрів «Поспішний» (капітан 2 рангу Н. Р. Гутан), екіпаж якого 1 березня перейшов на «Зухвалий». На нього встановили також деякі механізми з позбавленого ходу та роззброєного «Поспішного», і 22 березня корабель повернувся до Севастополя. Поповнивши 26 числа у Ялті запас нафти, він вийшов у Новоросійськ.

У березні «Зухвалий» прикривав Новоросійську евакуацію. 2 квітня «Зухвалий» обстріляв кілька зайнятих червоними прибережних селищ поблизу Туапсе – Джубгу та Ольгінку. 4 квітня есмінець продовжував надавати вогневу підтримку козакам у гирлі річки Небуг. Його дії забезпечував британський крейсер "Каліпсо", від якого "Зухвалий" поповнював запаси нафти та котельної води.

7 квітня після евакуації Туапсе він обстрілював батареї червоних і вів дуель із бронепоїздом, причому один із випущених останнім шрапнельних снарядів розірвався точно над палубою есмінця між щоглами, завдавши ряду дрібних пошкоджень, але без втрат в особовому складі. Прийнявши потім у Батумі нафту, «Зухвалий», маючи на буксирі міноносець «Живий», на якому через низьку якість вугілля ніяк не могли підняти пари, пішов у Сочі, де разом із британським крейсером «Карадок» обстрілював позиції червоних у Шаху та Лазаревській.

17 квітня «Зухвалий» знаходився в районі Сочі, прикриваючи козаків, що зміцнилися на березі, з боку моря і обстрілюючи позиції червоних. 19 числа він пішов до Севастополя. З середини липня есмінець входив до складу 3-го загону суден, що діяв у північно-західній частині моря Тендровська та Єгорлицька затоки і повернувся до Севастополя лише 9 вересня. Для підтримки розпочатого наступу білих військ їх флот здійснив 28 вересня 1920 похід в Азовське море. До складу загону кораблів включили «Спокійний» і «Зухвалий», які прямували з метою економії палива на буксирі. Білі також ввели в Азовське море на буксирі лінкор «Ростислав», що не мав ходу, який служив як плавбатарея. У боях на Азові есмінці не брали участь і у жовтні пішли до Криму.

14 листопада 1920 року всі справні кораблі та транспорти, маючи на щоглах французькі прапори, загальним числом у 132 вимпели, витримавши на шляху шторм, пішли до Константинополя. Серед них були також «Зухвалий», «Стурбований» і не відновлений до кінця і «Гнівний», що прямував на буксирі. Білий флот, перетворений під час стоянки в Константинополі на Російську ескадру, пішов у Бізерту (тоді французька військово-морська база в Тунісі). Відомо, що деякі російські кораблі, зокрема есмінці «Зухвалий» і «Стурбований» пройшли 1921 року доковий ремонт. Інтернована у Бізерті ескадра, поступово скорочуючись, проіснувала до 1924 р. Останнім її флагманським кораблем став «Зухвалий». Після визнання Францією Радянської Росії ескадра припинила своє існування. 6 листопада 1924 року на її кораблях востаннє спустили Андріївські прапори та екіпажі залишили їх. Розбиранням кораблів у Бізерті займалася спеціально створена при цьому фірма на чолі з російським інженером А. П. Клягіним.

1933 року «Зухвалий» був розібраний на металобрухт.

Андріївський прапор есмінця «Зухвалий», збережений капітаном 2 рангу Р. Е. Віреном, його останнім командиром, досі знаходиться в Нью-Йорку в Товаристві офіцерів Російського Імператорського флоту.

Командири корабля

1. Капітан 2 рангу Еммануїл Сальвадорович Молас - 16.03.1914-1.03.1915
2. Капітан 2 рангу, з 12.08.1915 капітан 1 рангу Олександр Оттович Гадд - 4.03.1915 - 03.1916
3. Капітан 2 рангу Микола Іванович Чернилівський-Сокіл - 03.1916-1917
4. Капітан 2 рангу Микола Сергійович Салов - 1917
5. Лейтенант Леонід Леонідович Житков – 1917-1918
6. Капітан 2 рангу Микола Рудольфович Гутан - 1920-січень 1921
7. Капітан 2 рангу Роберт Едуардович фон Вірен - липень - листопад 1924

Цей корабель у мистецтві. – М.: Колекція, Яуза, ЕКСМО, 2007. – 224 с. - (Арсенал-Колекція). - 4000 екз. - ISBN 978-5-699-23164-5