Цими віршами двох поетів відкривався перший номер нового журналу для дітей молодшого віку, який став видаватися в Ленінграді, Чиж. Вірші були пов'язані з назвою журналу і задавали тон його змісту.

Про те, як вони були вигадані, згадував зі слів Самуїла Яковича Маршака художник Борис Семенов.

"Одного разу у вагоні дачного поїзда (ми жили тоді по сусідству в Кавголові) Маршак розповідав мені, як писали вони удвох з Данилом Івановичем "Веселих чижів". і з'явилися перші рядки: "Жили у квартирі сорок чотири Сорок чотири веселих чижа..." Далі розповідалося, як чижі дружно працювали, займалися господарством, музикували - і таке інше.

Багато написано було куплетів комічного, розвесело-співного змісту (як шкода, що всі вони були відправлені в кошик!). Зрештою співавтори стали укладати пернатих друзів спати і розмістили когось куди: "Чиж - на ліжку, чиж - на дивані, чиж - на кошику, чиж - на лаві...".

Ось і все: справа зроблена, чижі мирно сплять. Нарешті можна розігнути стомлені спини. За вікном глибока ніч, на столі та під столом зім'яті чернетки, порожні цигаркові коробки.

Але тут Хармс, уже вийшовши в передню сплячу квартиру Маршака, раптом тихенько заспівав, вдягнувши палець над головою:

Лежачи в ліжку, дружно свистіли Сорок чотири веселі чижі...

Ну що міг заперечити Маршак? Звичайно, такий несподіваний поворот здався йому дуже живим та кумедним. Не могли ж, справді, невгамовні чижі заснути, не насвистевшись вдосталь... Довелося повернутись до столу - дописувати смішну кінцівку..." (Борис Семенов. Дивак істинний і радісний. У журналі: "Аврора", 1977, № 4 , С. 70).

В. Глоцер "Про письменників і художників, про їх вірші, оповідання, казку, повісті та малюнки".

Вірші Хармса. Дивна кішка, Чому, Веселі чижі, Дуже дуже смачний пиріг, З дому вийшов чоловік, Дуже страшна історія, Іван Топоришкін, Бульдог і таксик, Театр, Довго вчать коней, Кораблик, Як Володя швидко під гору летів

Дивовижна кішка

Нещасна кішка порізала лапу -

Сидить, і ні кроку не може ступити.

Скоріше, щоб вилікувати кішку лапу

Повітряні кульки треба купити!

І одразу стовпився народ на дорозі -

Шумить і кричить, і на кішку дивиться.

А кішка частково йде дорогою,

Почасти повітрям плавно летить!

Чому

Кухар і три кухарі,

кухар і три кухарі,

кухар і три кухарі

вискочили надвір?

Свиня і три порося,

свиня і три порося,

свиня і три порося

сховалися під паркан?

Ріже кухар свиню,

кухар - порося,

кухар - порося,

кухар - порося?

Чому та чому? -

Щоб зробити шинку.

Веселі чижі

Жили у квартирі

Сорок чотири

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж-судомийка,

Чиж-поломийка,

Чиж-городник,

Чиж-водовоз,

Чиж за куховарку,

Чиж за господиню,

Чиж на посилках,

Чиж-трубочистий.

Печку топили,

Кашу варили,

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж з поварешкою,

Чиж з кошеням,

Чиж з коромислом,

Чиж із решетом,

Чиж накриває,

Чиж скликає,

Чиж розливає,

Чиж роздає.

Закінчивши роботу,

Йшли на полювання

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж на ведмедя,

Чиж на лисицю,

Чиж на тетерку,

Чиж на їжака,

Чиж на індичку,

Чиж на зозулю,

Чиж на жабу,

Чиж на вужа.

Після полювання

Бралися за ноти

Сорок чотири

Веселих чижа:

Дружно грали:

Чиж на роялі,

Чиж на цимбалі,

Чиж на трубі,

Чиж на тромбоні,

Чиж на гармонії,

Чиж на гребінці,

Чиж на губі!

Їздили всім будинком

До зябликів знайомих

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж на трамваї,

Чиж на моторі

Чиж на возі,

Чиж на возі,

Чиж у таратайці,

Чиж на зап'ятках,

Чиж на оглоблі,

Чиж на дузі!

Спати захотіли,

Стелят ліжка,

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж на ліжку,

Чиж на дивані,

Чиж на кошику

Чиж на лаві,

Чиж на коробці,

Чиж на котушці,

Чиж на папірці,

Чиж на підлозі.

Лежачи в ліжку,

Дружно свистіли

Сорок чотири

Веселих чижа:

Чиж - триті-тіті,

Чиж - тирлі-тирлі,

Чиж - ділі-ділі,

Чиж - ти-ти-ти,

Чиж - тики-тики,

Чиж - тики-ріки,

Чиж - тюті-люті,

Чиж – тю-тю-тю!

Дуже смачний пиріг

Я захотів влаштувати бал,

І я гостей до себе...

Купив борошно, купив сир,

Випек розсипчастий...

Пиріг, ножі та вилки тут -

Але щось гості...

Я чекав, поки вистачило сил,

Потім шматочок...

Потім посунув стілець і сів.

І весь пиріг за хвилину...

Коли ж гості підійшли,

То навіть крихт...

З дому вийшов чоловік

З дому вийшов чоловік

З кийком і мішком

І в далеку дорогу,

І в далеку дорогу

Вирушив пішки.

Він ішов усе прямо й уперед

І все вперед дивився.

Не спав, не пив,

Не пив, не спав,

Не спав, не пив, не їв.

І ось одного разу на зорі

Увійшов до темного лісу.

І з того часу,

І з того часу,

І з того часу зник.

Але якщо якось його

Доведеться зустріти вам,

Тоді скоріше,

Тоді скоріше,

Скоріше скажіть нам.

Дуже страшна історія

Доїдаючи з маслом булку,

Брати йшли провулком.

Раптом на них із закутка

Пес великий загавкав гулко.

Сказав молодший: "Ось напасти,

Хоче він на нас напасти.

Щоб у біду нам не потрапити,

Псу ми кинемо булку в пащу».

Все скінчилося чудово.

Братам відразу стало ясно,

Що на кожну прогулянку

Потрібно брати з собою... булку.

Іван Топоришкін

З ним пудель пішов, перестрибнувши паркан,

Іван, як колода провалився в болото,

А пудель у річці потонув, як сокира.

Іван Тапорижкін пішов на полювання,

З ним пудель підстрибом пішов, як сокира.

Іван повалився колодою на болото,

А пудель у річці перестрибнув паркан.

Іван Тапорижкін пішов на полювання,

З ним пудель у річці провалився у паркан.

Іван як колода перестрибнув болото,

А пудель підстрибом потрапив на сокиру.

Бульдог та таксік

Над кісточкою сидить бульдог,

Прив'язаний до стовпа.

Підходить маленький таксик,

Зі зморшками на лобі.

"Послухайте, бульдогу, бульдогу!-

Сказав непроханий гість.

Дозвольте мені, бульдог, бульдог,

Доїсти цю кістку.

Гарчить бульдог на таксіка:

"Не дам вам нічого!"

Біжить бульдог за таксиком,

А таксі від нього.

Біжуть вони довкола стовпа.

Як лев, бульдог гарчить.

І ланцюг стукає навколо стовпа,

Навколо стовпа стукає.

Тепер бульдогу кісточку

Не взяти вже ніяк.

А таксик, узявши кісточку,

Сказав бульдогу так:

"Пора мені на побачення,

Вже вісім без п'яти.

Як пізно! До побачення!

Сидіть на ланцюзі!"

Театр

Музиканти забренчали,

Люди в залі замовкли.

Подивися на Арлекіна

Ось він із Ніною-Коломбіною

Скаче польку.

"Дінь-дин-ділі-дон",

Ось кіт Спірідон.

Що за шум удалині?

Глянь-ка:

На Коньку Горбунці

Їде Ванька!

Розклятого буржуя

У три хвилини покладу я.

Дівча комсомолка

Не боїться вовка.

З килима та двох парасольок

Для спектаклю змій готовий.

У Петрушки

Мені Марфушку

Спляча красуня

Спить не прокидається.

Ось перед вами вся гора.

Браво! браво! браво! браво!

Довго вчать коней

О півгодини!

Кораблик

Річкою пливе кораблик.

Він пливе здалеку.

На кораблику чотири

Дуже хоробрих моряків.

У них вушка на маківці,

У них довгі хвости,

І страшні їм лише кішки,

Тільки коти та коти

Як Володя швидко під гору летів

На саначках Володя

Швидко під гору летів.

На мисливця Володя

Повним ходом налетів.

Ось мисливець

На санчатах сидять,

Швидко під гору летять.

Швидко під гору летіли

На собачку налетіли.

Ось собачка,

І мисливець,

На санчатах сидять,

Швидко під гору летять.

Швидко під гору летіли

На лисичку налетіли.

Ось лисичка,

І собачка,

І мисливець,

На санчатах сидять,

Швидко під гору летять.

Швидко під гору летіли

І на зайця налетіли.

Ось і заєць,

І лисичка,

І собачка,

І мисливець,

На санчатах сидять,

Швидко під гору летять.

Швидко під гору летіли

На ведмедя налетіли!

І Володя з того часу

Чи не катається з гори.

Люди! Я безнадійна:(

Купила книжку: тонюсеньку, замурзану, пом'яту, на огидному папері, який майже перетворився на "ганчірку" і перебуваю на сьомому небі від щастя.

Там же прочитала інформацію про те, як вони були написані.

Ось спогади художника Бориса Семеноваза словами Самуїла Яковича Маршака.

"Одного разу у вагоні дачного поїзда (ми жили тоді по сусідству в Кавголові) Маршак розповідав мені, як писали вони вдвох із Данилом Івановичем "Веселих чижів".

Вірш було створено на мотив аллегретто із Сьомої симфонії Бетховена. Цей спів Хармс любив повторювати - ось так і з'явилися перші рядки: "Жили в квартирі сорок чотири Сорок чотири веселих чижа..." Далі розповідалося, як чижі дружно працювали, займалися господарством, музикували - і так далі.

Багато написано було куплетів комічного, розвесело-співного змісту (як шкода, що всі вони були відправлені в кошик!). Зрештою співавтори стали укладати пернатих друзів спати і розмістили когось куди: "Чиж - на ліжку, чиж - на дивані, чиж - на кошику, чиж - на лаві...".

Ось і все: справа зроблена, чижі мирно сплять. Нарешті можна розігнути стомлені спини. За вікном глибока ніч, на столі та під столом зім'яті чернетки, порожні цигаркові коробки.

Але тут Хармс, уже вийшовши в передню сплячу квартиру Маршака, раптом тихенько заспівав, вдягнувши палець над головою:

Лежачи в ліжку, дружно свистіли Сорок чотири веселі чижі...

Ну що міг заперечити Маршак? Звичайно, такий несподіваний поворот здався йому дуже живим та кумедним. Не могли ж, справді, невгамовні чижі заснути, не насвистевшись вдосталь... Довелося повернутись до столу - дописувати смішну кінцівку..."

(Борис Семенов. Дивак істинний і радісний. У журналі: "Аврора", 1977 № 4, с. 70).<…>

Мало того, що я з дитинства люблю цей вірш, так ще й ілюстрував його один із найулюбленіших мною художників. Георгій Карлов

Хвала видавцям за те, що "крига скресла" і вони звернули увагу, що настав час знову почати друкувати його малюнки.

У зображенні міміки тварин, мабуть, Карлову немає рівних (як і Мигунову міміки "людської")

"ВЕСЕЛІ ЧИЖІ"
("Видання художньої майстерні ЦДРІ", 1948 рік, художник Г.Карлов)

Зараз ми спробуємо розібратися, хто написав вірш "Веселі чижі" - Хармс, Маршак, чи Хармс та Маршак разом? Очевидно, все досить зрозуміло з наступного уривка із щоденника Чуковського - коли я почав шукати його в інтернеті (щоб не набивати, а скопіювати) виявилося, що я його вже (частково) цитував.

Була в мене секретарка Памбе (Рижкіна). Вона знайшла десь англійську книжку про дитинчат різних звірів у зоопарку. Малюнки були зроблені знаменитим англійським анімалістом (забув його ім'я). Памбе переклала цю книжку, і я відніс її Клячці в "Райдугу". Клячко погодився видати цю книгу (головним чином через малюнки). Побачив книгу Памбе Маршак. Йому дуже сподобалися малюнки, і він написав до цих малюнків текст - так виникли "Дітки в клітці", у першому виданні яких відтворено малюнки з англійської книги, принесеної до видавництва Рижкіної-Памбе, впевненої, що ці малюнки будуть відтворені з її текстом.
У той час і значно пізніше хижацтво Маршака, його піратські схильності сильно впадали у вічі. Його вчинок з Фроманом, у якого він відібрав переклади Квітка, його вчинок з Хармсом і т.д.
Помітивши всі подібні риси Маршака, Житков різко порвав з ним стосунки. І навіть хотів виступити на З'їзді дитячих письменників із звинувачувальною промовою. Пам'ятаю, він читав мені цю промову за півгодини до З'їзду, і я мало не на колінах благав його, щоб він утримався від цього виступу. Бо "при всьому тому" я не міг не бачити, що Маршак чудовий письменник, що створює безсмертні цінності, що інші його переклади (наприклад, Nursery Rhymes) справляють враження дива, що він невтомний роботяга, і що в нього є право бути хижаком. Коли я перекладав казки Кіплінга "Just so stories", я хотів перекласти і вірші, що передують кожній казці. Вдалося мені перекласти всього чотири рядки: "Є у мене четвірка слуг" і т. д. Ці рядки я дав Маршаку, він пустив їх в обіг під своїм підписом, але не можу ж я забути, що всі інші рядки він переклав сам і переклав їх так, як мені ніколи не вдалося б перекласти. Він узяв у Хармса "Жили у квартирі 44" - і зробив із цього вірша шедевр.

Тобто. Маршак мав звичай підправити чужу роботу та перебільшити свій внесок чи применшити внесок співавтора. І майже всі йому це прощали через його геніальність. Щось подібне читав і в щоденниках Шварца.

Що саме зрадив Маршак у вірші "Веселі чижі"? Пошук показує, що він досить чітко є дві версії, одна з яких зазвичай публікується як вірш Хармса, іншу - Хармса і Маршака. Якщо вважати, що перша - це справді справжній вірш Хармса, а друга - результат правки Маршака, то відмінностей, по суті, дві:

1) Строфа про поїздку ("Чиж на трамваї...") у Хармса починається так:

Їздили всім будинком
До зябликів знайомих
Сорок чотири
Веселий чижа.

Тільки в цій строфі Хармс не зміг вкластися в п'ять складів (ТА-ТА-ТА) у перших двох рядках. Неважко уявити, що, прочитавши саме це місце, Маршак вирішив його виправити. Варіант Хармса-Маршака: "Їздили до тітки, // До тітки-чечетки" (до речі, а хто така чечітка? а ось хто). Тут же, в перерахуванні "коштів транспорту" замість "чиж на моторі" з'явилося "чиж на машині", але, можливо, це змінили ще пізніше, коли слово "мотор" перестало вживатися в цьому сенсі.
До речі, трохи дивно, що Хармс залишив ці рядки про зябликів у такому вигляді. Вони справді виділяються, виглядають незграбно та викликають бажання виправити! При цьому сучасники Хармса писали про нього, що він мав дуже гостре чуття на недоліки у віршах. У когось у спогадах (здається, знову у щоденниках Шварца, в яких немає покажчика, і тому в них важко щось знайти) було написано, як у редакції дитячого журналу "Їжак" вигадували рекламне гасло. Шварц запропонував:

Або в спину ніж,
Або синові "Їжак".

М-да, я б не сказав, що гасло дуже витончене, але не про це мова: Хармс сказав, що поєднання "ну-но" в першому рядку погано звучить, і запропонував варіант

Або ніж у спину,
Або "Їжак" синові.

Який був схвалений усіма як більш вдалий.

2) У першій версії є строфа, якої немає у другій – про полювання:

Закінчивши роботу,
Йшли на полювання
Сорок чотири
Веселих чижа:
Чиж на ведмедя,
Чиж на лисицю,
Чиж на тетерку,
Чиж на їжака,
Чиж на індичку,
Чиж на зозулю,
Чиж на жабу,
Чиж на вужа.

Відповідно, наступна строфа починалася не словами "після роботи", а "після полювання". У цьому випадку можна запідозрити як бажання Маршака ще більше змінити вірш – щоб було більше підстав вважатися співавтором, так і фокуси цензури: чи мало, чого вони там вирішили, раптом їм не сподобалося, що чижі такі кровожерливі?