Англійські народні казки з перекладом російською. Англійська народна казка. Приклад російської казки з перекладом

Чарівні казки Англії

Кожен народ має свої казки. Мами, бабусі, а тепер і прабабусі, скільки коштує світ, розповідають своїм милим дітям казки, що захоплюють дух. Або самі їх складають, або читають ті, що написані в дитячих книжках з картинками. Звідки беруться книжкові казки? Їхня історія не менш цікава, ніж самі казки. Ми говоритимемо тут про народні казки та байки. Кожна така казка - пригода сміливого героя, що безстрашно воює з ворогом і рятує красуню, що потрапила в біду. Є історії про кмітливість, є перекази, легенди, що стали казкою. У всіх них відображаються стародавнє життя, давні уявлення про світ, розуміння природних явищ. Але всі казки містять і моральне посилання, у яких завжди ясно, що є добро і що є зло.

У казках у всіх народів, за всіх часів, межа між добром і злом виразна і тверда. Народним казкам не властиве світосприйняття нинішніх дорослих людей, яке так витончено виражене ще Вільямом Шекспіром у казковій п'єсі «Макбет», - «добро є зло, зло є добро».

Отже, у казках дві складові: по-перше, моральне начало; по-друге, - коротка захоплююча історія, заснована або на міжнародному бродячому сюжеті, коріння якого сягає сивої давнини і який, у тому чи іншому вигляді, існує в різних національних культурах. Тільки уявіть собі, існує міжнародний список, що налічує сотні таких сюжетів! Ми всі знаємо їх з дитинства. Це - перетворення зачарованого чудовиська на принца, це - прекрасна царівна, що прокинулася від сну, навіяного злими чарами. Ці казки свідчать про схожість у різних народівідеальних і зловісних образів, про одне й те саме ставлення до добрих і злих вчинків, пороків і чеснот - словом, те, що це народи землі мають загальне уявлення про моральність, схоже образне сприйняття і мислення. В основі може лежати і легенда, історичне переказ, що зберігає для майбутніх поколінь пам'ять про якусь дійсну подію. Можна припустити, що бродячі сюжети теж зберігають пам'ять про якісь дуже-дуже давні події, але тисячоліття стерли в них усі національні та тимчасові вказівки. І сюжети стали кочувати з однієї країни до іншої, з одного століття до іншої.

Зрозуміло, що казки, засновані на бродячому сюжеті, мають паралелі у багатьох народів. Тоді як історичні казки у кожного народу свої. Так, Ілля Муромець – герой російських казок. Щоправда, у його подвигах іноді чути бродячий сюжет. Це означає, що казки про нього передавалися з вуст в уста багато разів і багато століть. У англійців легендарна постать - король Артур, який жив ніби в Англії в V столітті. У образі цього героя відбилася півторатисячна англійська історія. Англія - острів, що неодноразово піддавався в давні часи захопленню чужинців: римлян, англосаксів, норманів. Ідучи крізь ці історичні нашарування, легендарний король втратив казки особливих національних рис і став взірцем всіх лицарських доблестей. Англійці досі чекають, хоч би уві сні, його повернення. Людській свідомості властиво уявити героя і праведника рятівником від лих і чекати його другого явища, сподіваючись те що, що він влаштує землі ідеальне царство.

Казка «Віттінгтон та його кішка» - побасенка, в основі якої життя реальної людини, мера Лондона, який розбагатів на торгівлі із заморськими країнами і перетворився з жебрака на найзаможнішого лондонського городянина. Невідомо, яку роль у цьому зіграла кішка, але казки часто наводять на думку – а раптом і справді в минулому було щось подібне?

А ось казка «Джек і бобове стебло» - бродячий сюжет, але повний прийме життя англійського селянина. У яких країнах герої не підіймалися на небо по гороховому чи бобовому стеблі. Адже це відлуння біблійного переказу про «сходи Якова», який уві сні бачив сходи, якими снують вгору і вниз ангели. Люди завжди мріяли про дорогу до Царства Небесного. Навіть почали будувати Вавилонську вежу – ще одне стебло у небо. Боги розгнівалися та покарали будівельників змішанням мов, звідки й пішли перекладачі. Ми й сьогодні рвемося у небо, використовуючи, щоправда, інші пристосування.

У будь-якого народу є і казки про велетнів. Початок сходить, напевно, до гомерівської «Одіссеї», де Одіссей засліплює в печері злобного одноокого велетня. Велики згадуються і в першій книзі Старого Завіту, «Вихід». От і задумаєшся, чи не жили колись на землі люди-гіганти.

Якщо вже зайшла розмова про англійські казки, хотілося б торкнутися одного маловідомого факту. Ми всі з дитинства знаємо давньогрецькі міфи. Вони теж найбагатше джерело казкових сюжетів. Їх у наші дні переказують для дітей. А дорослі займаються ними лише на користь науки. Найбільше мене вразив підхід до них великого англійського мислителя, який вплинув на творчість Шекспіра, Френсіса Бекона. Він добре знав давньогрецькі міфи, ті, які дарували сюжети дитячим казкам. Його хвилювала доісторична давнина людства, на його думку, люди тоді володіли справжньою мудрістю, що дала їм ключ до таємниць природи, улаштування держави загального благоденства. Це було так давно, що жодних слідів не залишилося від того раннього часу. Але вони зашифрували цю мудрість для прийдешніх поколінь у міфах, які дійшли зрештою до античної давнини. Треба лише їх розгадати. І Бекон почав їх розшифровувати. Його хитромудре тлумачення можна прочитати у його книзі «Про мудрість давніх». Ось як він тлумачить міф про походження Афіни Паллади. Юпітер з'їв Метіду, яка чекала на дитину. І в такий спосіб народив зі своєї голови богиню мудрості Афіну Палладу. У цьому міфі Бекон бачить повчання монархам, як скористатися послугами радників. Спочатку треба поглинути їхню пораду, потім обмозгувати у власній голові і тільки тоді слідувати. Треба сказати, що Бекон сам був вченим радником королеви Єлизавети.

Народні казки змушують читача надіти історичні окуляри, вчать бачити спільне та різницю на різних щаблях людської історії, допомагають мандрувати від однієї культури до іншої. Краще А. С. Пушкіна ніхто не сказав про казки: «Казка брехня, та в ній натяк. Добрим молодцямурок».

Марина Литвинова

Шамус та птахи

У Шотландії з давніх-давен існувало повір'я: якщо дитина вип'є молока з черепа чорного ворона, то з роками відкриється в ньому якась чудова здатність.

Англійські народні казки від казок інших народів. Філологи та культурологи вважають, що у казках добре виявляються риси національного менталітету. Давайте з'ясуємо, у чому полягають особливості англійських народних казок і як пов'язані з англійським характером.

У чарівних казках Англії героїв незвичайні мотиви. Рідко зустрічаються сюжети, в яких герої хочуть досягти висот, перемогти когось, заволодіти багатством, отримати якесь вміння, що властиво російським казкам. Навпаки, англійські герої казок діють найчастіше за зовнішніми обставинами – наприклад, із почуття обов'язку або щоб уникнути провалу. З одного боку, через це сюжети здаються простими. З іншого, вони більш приземлені та людяні, у них не робиться акцент на жадібності чи амбітності.

У англійських казках добре проявляється типовий англійський гумор – тонкий, іронічний, трохи дивний, навіть часом ексцентричний. У сюжеті може бути безліч безглуздих поворотів та деталей. Наприклад, у казці «Три розумні голови» герої один за одним роблять безглузді й дурні вчинки, а в «Діці Уіттінгтоні та його кішці» маври обміняли звичайну кішку на величезне багатство.

У знаменитій англійській казці «Три порося» (Three little pigs) добре проявляється ставлення англійців до будинку, виражене у приказці: My house is my castle (Мій дім моя фортеця). А якщо ви подивіться на оригінальний віршований початок цієї казки, то побачите характерну ексцентричність.

Англійці вважаються прискіпливими людьми, які люблять факти. Це відбито й у англійських народних казках. Їхні сюжети сповнені фактів і деталей, часом сухих і надто деталізованих. Іноді вся казка будується на фактах та опис ситуації, а розв'язки не слід. Рідкісні несподівані повороти сюжету та емоційні місця. Навіть чарівні казкичитаються, як звичайні оповіданняз життя звичайних людей, тому що все надто детально описано, начебто відбувається насправді.

В англійських казок не завжди буває добрий кінець. А деякі історії закінчуються сумно і навіть жорстоко. Наприклад, у народній казці «Чарівна мазь» (Fairy Ointment) головну героїнюв кінці вдарив біс так, що одне око в неї перестало бачити. Наприкінці казок менше повчальних моментів проти російськими казками.

Ми радимо час від часу читати та слухати англійські казки на англійською(в оригіналі). По-перше, це збагатить ваш словниковий запас і послужить гарною вправою у практиці мови. А по-друге, ви краще розумітимете англійський характер, адже казка – це відображення національного менталітету.

У давнину жив у Англії один лицар. На щиті в нього було зображено страшний крилатий дракон, але, як ви зараз самі побачите, це йому не допомогло. Читати...

Черрі Прітті жила в Зеннорі разом з батьком і матір'ю, братами та сестрами. Хатина у них була зовсім маленька, а клаптик землі такий кам'янистий і незручний, що, скільки вони не працювали на ній, народила вона лише трохи картоплі і трохи зерна. Читати...

Три брати біля замку в м'яч
Грали вранці,
І леді Еллен, їхня сестра,
Дивилася на гру. Читати...

Жив у світі старий король. Він був багатим королем. У нього навіть була своя придворна чаклунка, і король дуже пишався чудесами, які могла творити ця чаклунка. Читати...

У добрий старий час, - а він і справді був добрий час, хоча був той не мій час і не ваш час, та й нічия - жила на світі дівчина. Мати в неї померла, і батько одружився з іншою. Читати...

Жив-був у селі Софем, що у графстві Норфолк, коробейник Джон. Жив він із дружиною та трьома дітьми дуже бідно, у вбогій хатці. Адже як не намагався Джон, а гарного торговця з нього не вийшло - надто вже він був простий, надто чесний, не вмів вибивати останні гроші з бідняків, коли продавав їм свої товари на ярмарках та базарах. Читати...

Жили колись у Бамбурзькому замку могутній король та прекрасна королева, і було у них двоє дітей – син на ім'я Чайлд-Вінд та дочка Маргріт. Читати...

Років двісті тому жив-був якийсь бідний чоловік. Він працював наймитом на одній фермі в Ланеркширі, був там, як кажуть, на побігеньках - виконував різні доручення і робив усе, що накажуть. Читати...

Давним-давно, а точніше сказати - не пригадаю колись, жила на світі бідна вдова з сином. Допомоги їм чекати не було звідки, от і впали вони в таку потребу, що часом не залишалося ні жмені борошна в хаті, ні клаптика сіна для корови. Читати...

Жили колись у замку біля чудових млинових гребель Біннорі дві королівські дочки. І посватався до старшої з них сер Вільям, і підкорив її серце, і скріпив свої клятви каблучкою та рукавичкою. А потім побачив молодшу сестру-золотокудру, з ніжним обличчям, як квітуча вишня, - і серце своє віддав їй, а старшу розлюбив. Читати...

Містер і місіс Оцет жили в оцтовій пляшці. Ось якось містер Оцет відлучився з дому, а місіс Оцет почала старанно підмітати підлогу. Вона була дуже гарна господиня! Але раптом вона якось незручно стукнула щіткою по стіні, і весь будинок - дзинь-дзинь! - розбився вщент. Читати...

У добрий старий час, - а він і справді був добрий час, хоч він був не мій час і не ваш час, та й нічий час, - жили в дрімучому лісі старий зі старою, і був у них один-єдиний син Джек. Жили вони самотньо, і Джек нікого не бачив, окрім своїх батьків, хоч і знав із книг, що на світі живуть інші люди. Читати...

Жив-був у світі хлопець. Звали його Джек, і жив він зі старою матір'ю на пустирі. Стара пряла пряжу на людей, але від цього не розбагатієш, а Джек був ледар, яких мало. Нічого він не робив, зовсім нічого, тільки грівся на сонечку - це в літню спеку, а взимку відсиджувався в кутку біля вогнища. Читати...

Одна дівчина наймалася на службу до літнього дивакаватого джентльмена.

У стародавні часи в графстві Девоншир жила одна стара - жінка добра і богобоязлива. Якось, вже не знаю, чому, вона, прокинувшись опівночі, уявила, що настав ранок, піднялася з ліжка і одяглася. Стара взяла два кошики, плащ і пішла в сусіднє містечко за провізією.
Вийшовши на луг за селом, вона почула голосний собачий гавкіт, і тієї ж хвилини з кущів вискочив заєць. Він застрибнув на придорожній камінь, підняв мордочку до старої, поворухнув ротом і подивився на неї, ніби кажучи: "Візьми мене".

Жили колись у замку біля чудових млинових гребель Біннорі дві королівські дочки. І посватався до старшої сер сер Вільям, і підкорив її серце, і скріпив свої клятви кільцем і рукавичкою. А потім побачив молодшу сестру-золотокудру, з ніжним обличчям, як квітуча вишня, - і серце своє віддав їй, а старшу розлюбив. І старша зненавиділа молодшу за те, що та забрала в неї любов сера Вільяма, і ненависть її все зростала з кожним днем, і вона все думала та гадала, як їй занапастити сестру.
І ось одного тихого світлого ранку старша сестра сказала молодшій:
- Ходімо подивимося, як входять у дивовижні води Біннорі тури нашого батька!

Одна дівчина наймалася на службу до літнього дивакаватого джентльмена. Запитує він її:
- Як ти називатимеш мене?
- Хазяїном, або паном, або як вам завгодно, сер, - відповідає дівчина.
- Ти мусиш мене називати "володарем з владик". А як ти назвеш це? - Запитує він, вказуючи на своє ліжко.
- Ліжко, або ліжко, або як вам завгодно, сер.

Давним-давно на фермі біля Тавистока працювали дві дівчини, Бет та Моллі. А ви, напевно, знаєте, що в давнину у всьому Девонширському графстві навряд чи знайшовся б хоч один будинок без свого домовика, або, як їх ще звали, брауні.
Зустрічалися ще різні паки, ельфи і водяні, але вони не дуже схожі на будинкових. А чи пам'ятаєте хілтонського брауні? Ось на кшталт нього!
Бет і Моллі були прекрасні дівчата, і обидві дуже любили потанцювати. Але ось що було дивно: в інших дівчат, наприклад, частенько не вистачало грошей навіть на кольорову тасьму або нові стрічки і гребінці для волосся. Бувало, вони через це ні-ні та й заплакали крадькома. А у Бет і Моллі завжди знаходився зайвий пенні, і вони що хотіли, те й купували у сільського коробейника.
І ніхто не міг у них випитати, звідки вони беруть на це гроші. Це був їхній секрет! А видати секрет - значить злякати успіх; вже хтось, а вони добре це знали.

Тітка Гуді була нянею. Вона доглядала хворих і няньчила маленьких дітей. Якось її розбудили опівночі. Вона спустилася зі спальні до передпокою і побачила якогось дивовижного дідуся, та ще й косоокого. Він попросив тітку Гуді поїхати до нього, кажучи, що дружина його хвора і не може няньчити свою немовля.
Відвідувач не сподобався тітці Гуді, але хіба вона могла відмовитися від заробітку? І ось вона поспішно одяглася і вийшла з ним із дому. Дідок посадив її на чорного як вугілля високого скакуна з вогненними очима, що стояв біля дверей, і вони помчали кудись з небаченою швидкістю. Тітка Гуді, боячись впасти, щосили вчепилася в дідуся.

У давнину жив у Англії один лицар. На щиті у нього було зображено страшний крилатий дракон, але, як ви зараз самі побачите, це йому не допомогло.
Одного разу лицар полював далеко від Глостера і заїхав у ліс, де водилося багато кабанів, оленів та інших диких звірів. У лісі посеред галявини стояв горбок, дуже невисокий, на зріст людини. На ньому завжди відпочивали лицарі та мисливці, коли їх, бувало, мучить спека чи спрага.

Одного разу одна дівчина вирушила на ярмарок: вона хотіла найнятись до когось у служіння. І ось нарешті якийсь дивакуватий на вигляд літній джентльмен найняв її і повів до себе додому. Коли вони прийшли, він сказав, що перш за все повинен її дечому навчити, бо все. речі в його будинку називаються не так, як у всіх, а по-особливому.
І він спитав дівчину:
- Як ти називатимеш мене?

Давним-давно біля підніжжя обмерзлих пагорбів у густій тіні дерев сталася битва між королем Ейлпа та друїдами. І коли битва скінчилася, король Ейлпа разом зі своїми воїнами лежав мертвий на землі, а друїди ходили його палацом і співали свої дикі переможні пісні. І раптом вони помітили обох дітей короля Ейлпа: хлопчик і дівчинка сиділи, скорчившись, біля величезних дверей. Їх підняли і з тріумфуючими криками потягли до ватажків.
– Дівчинку ми візьмемо собі, – вирішили друїди. - І нехай усі знають, що відтепер вона належить нам.
Тоді одна з їхніх жінок торкнулася полонянки. І ось біла шкіра дівчинки стала зеленою, як трава.
Але друїди ще не вирішили, що робити з сином короля Ейлпа. І він раптом вирвався з їхніх рук і побіг зі швидкістю оленя, якого травлять. Хлопчик біг, поки не піднявся на вершину гори Бек-Глойн, що означає "Скляна гора". На її крижаній вершині він і заснув тієї ночі. Але поки він спав, один друїд знайшов його і зачарував - обернув у хортого пса, а потім відвів у палац. Однак він не позбавив королевича дару мови.

На цій сторінці на вас чекають найдобріші, пізнавальні та цікаві казки англійською мовою для дітей. Вивчати англійську читаючи казки англійською це велике задоволення. Адже казака – це подорож, а казка англійською – це подорож у світ англійської мови. Завдяки казкам англійською мовою, ви зробите для своєї дитини навчання англійської цікавим та цікавим.

Казка «Спляча красуня» англійською мовоюрозповість вам про добру, життєрадісну принцесу, яка в один момент через обставини засинає на все життя. У казці зустрічається дуже багато корисних фраз англійською, які можна застосувати в реального життя. Також казка «Спляча красуня» допоможе вам відточити вимову вашої англійської мови.

Казка «Златовласка та три ведмеді» англійською мовоює популярною англійською казкоюдля дітей. У казці розповідається про дівчинку, яка пішла в ліс і заблукала, а далі події майоріли все цікавіше та цікавіше. Казка англійською адаптована та легко читається. Ви отримуєте великий запас лексики та гарну практику англійської мови.

Казка Червона шапочка англійською мовоюрозповість вам про одну цікаву та пізнавальну історію, яка легко читається англійською мовою і несе в собі багато корисних слів англійською, які дуже часто можна зустріти в сучасному світі.

Казка «Три порося» англійською мовоюанглійською є однією з найпопулярніших казок. З казки ви дізнаєтеся, що завжди треба бути завбачливим під час вирішення питань і не бути безтурботним. А прочитавши казку три порося англійською мовою ви вивчите багато нової лексики і відмінно попрактикуєте свою англійську.

Казка Попелюшка англійською мовоюрозповість вам про одну з найдобріших і наймиліших дівчат-героїнь у світі казок. Мораль казки дуже проста та доступна навіть дітям. У казці ви зустрінете багато нових англійських слів.

Можливо, вас зацікавить