«Герої творів Чехова» – Проект сприяє розвитку інтересу. Антон Павлович Чехов. П'єси. Письменник. Антон Чехов. Чехов та герої його творів. Художник життя. Письменник світової слави. Коло дитячого читання. Людина у футлярі. Матеріал. Складання тесту. Поїздка. Зловмисник. Участники проекту. Народився 17 січня 1860 року в Таганрозі. Капітанська донька. Чехов у школі. Чехов у рік закінчення гімназії. Складання ілюстрації.
«Народні свята у творах» – сяють хрести на крилах. Євгеній Онєгін. Народні свята у творах російських письменників та поетів. Останній засіб. Літо Господнє. Вербна неділя. Снігуронька. Світлана. Семик. Пісні та крики. Пройшла «верба». Святковий час. Іван Купала. Водохреща. Народні прикмети. Чимало води вибігло з того далекого часу. Вечір напередодні Івана Купала. Святки. Велика Субота. Народні свята. Трійця.
«Твір «Юшка»» - Прочитайте епізод «Юшка та діти». Скільки років головному герою. Продовж фразу. Прочитайте уривок. Де працював Юшка. Героїка ветхості. Платонов себе. Читання та аналіз оповідання «Юшка». Ціль уроку. Робота з епіграфом уроку. Прочитайте початок оповідання. Андрій Платонович Платонов. Виразне читання вірша А. Яшина. Початок шляху. Як дорослі ставилися до героя оповідання. Дізнайся героя. Як розумієте слова героя.
«Жанри публіцистичного стилю промови» - Знайти зайве. Офіційно-діловий стиль мовлення. Художній стильпромови. Представлені матеріали. Герой Росії. Синтаксична конструкція. Сфера спілкування. Публіцистичний стиль. Провідна мета спілкування. Стилі мови. Публіцистичний стиль мови. Хліб. Повідомлення. Словосполучення. Науковий стиль мовлення. Назва стилю мови. Водiй. Агроном. Розмовний стиль мови.
«Література» 7 клас» - Вступний урок літератури 7 клас. Микола Семенович Лєсков. Михайло Юрійович Лермонтов. Визнач рід та жанр(вид) літературного твору. Антон Павлович Чехов. епос. Максим Горький. Як ви знаєте слова. Літературний рід. Подорож без відстані. Олександр Сергійович Пушкін. Літературознавство. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін. Простір та час у літературі. Микола Олексійович Некрасов. Опанас Опанасович Фет.
«Вірші російських поетів 19 століття природу» - А.К. Толстой. Мало одного життя. В. А. Жуковський. Чорний оксамитовий джміль. І. А. Бунін. Надходження весни. Аналіз вірша «Благовіст». Синквейн. Жайворонок. Аналіз вірша. Благовіст. Вірші російських поетів 19 століття про природу і Батьківщину. Осінь.
Відповідь залишила: Гість
Народний характер повісті проявляється у тому, що Гоголь показав народне сприйняття часу та історії. Це було дуже важливо, коли жив Гоголь.
Зобразивши героїчне минуле російського народу, його ставлення до Вітчизни, до свободи, автор дав зрозуміти, що «є ще порох у порохівницях», не вичерпався ще джерело богатирства.
Саме тому багато запорожців нагадують билинних богатирів.
По-перше, козаки без вагань стають на захист своєї Батьківщини, це є сенс їхнього життя.
По-друге, перебільшується їхня сила («там, де пройшли незамайновці – там і вулиця, де повернулися – там уже й провулок»).
По-третє, Гоголь включає текст повісті ліричні відступипро птахів, що злітаються на поживу, про вдів, які оплакуватимуть своїх чоловіків.
Цитатний план про товариство (глава IX).
1. «Ви чули від батьків і дідів, якою честю в усіх була наша земля».
2. «Все взяли бусурмани».
3. «Ось коли подали ми<...>руку на братство».
4. «Немає уз святіше товариства».
5. «...Поріднитися спорідненістю до душі...може лише одна людина».
6. «...Таких, як і Російської землі, був таких товаришів».
7. «Ні, братики, так любити, як російська душа ... ні, так любити ніхто не може».
8. «...Підло завелося тепер на нашій землі».
9. «...Прокинеться воно [російське почуття] колись».
10. «Нехай знають вони, що таке означає в Російській землі товариство!»
Відповідь залишила: Гість
Додай фотографію сюди)
Відповідь залишила: Гість
Гриньова звинуватили у зраді, у порушенні присяги. Але, якщо Ви читали твір, то знаєте, що звинувачення Гриньову висунуто у зв'язку з доносом і обмовою Швабрина, який вирішив будь-що-будь занапастити свого щасливого суперника.
Як адвокат Ви повинні довести, що Гриньов не зрадив присязі і залишився до кінця вірним імператриці. А матеріал Вам потрібно шукати у самому тексті « Капітанської доньки» А. С. Пушкіна. Перечитайте розділи, в яких Гриньов зустрічається з Пугачовим - і до повстання, і під час повстання. Зверніть увагу на ті діалоги, які ведуть Пугачов та Гриньов, на причини появи Гриньова у ворожому стані.
Вам треба знати про те, коли і як вперше зустрів Гриньов Пугачова, як Петро Андрійович поводився після захоплення фортеці пугачовцями, чому Пугачов його не стратив.
Крім того, слід звернути увагу на те, чому Гриньов відмовився служити Пугачову, які якості характеру виявив, прямо кажучи ватажку повсталих, що вважає його розбійником, і у зв'язку з якими подіями він таки звернувся до Пугачова за допомогою.
Оскільки урок проходитиме у формі судового розгляду, то Вам треба підготувати питання до свідків та підсудного.
Свідками звинувачення є Зурін, Швабрін, Андрій Карлович, а свідками захисту – Марія Іванівна Миронова, кріпак Архип Савельєв, попадя Акуліна Памфілівна, Омелян Пугачов.
Запитуючи свідків звинувачення, Ви повинні показати, що одні з них (Швабрін) навмисно брешуть, а інші помиляються. Свідки захисту, відповідаючи на Ваші запитання, повинні підкреслити, чесність, порядність Петра Андрійовича, його вірність присязі, показати ті зусилля, які зробив Гриньов для порятунку дочки страченого Пугачовим капітана Миронова та вбитої пугачовцями його дружини Василиси Єгоровни.
Найголовніша умова успішного Вашого виступу на уроці – відмінне знання «кримінальної справи», тобто змісту «Капітанської доньки» А. С. Пушкіна.
Повість «Тарас Бульба» — не перший твір Гоголя, де автор торкнувся зображення історії та національного колориту. Але, на відміну інших творінь, в «Тарасі Бульбі» акцент робиться саме у людському чиннику, на народних рисах характеру.
У рамках реалізму Гоголь вдався до переказу історії шляхом розповіді про долю народу. Саме люди виступають тут свого роду двигуном історії.
На сторінках повісті "Тарас Бульба" нас зустрічають народні герої, які самовіддано борються за свою історію, за свої права та незалежність.
Повість, вперше за всю історію російської літератури, містить у собі настільки правдиві та яскраві описи народного життяЗвичайних людей. Кожен із героїв повісті є не окрему одиницю, а частину всього народу. Таким чином, проявляється основна ідея автора твору – зобразити гармонійний тандем особистих та народних інтересів.
Опис Запорізької Січі Миколою Васильовичем сягає неймовірних масштабів. Дух Січі, її могутній образ гармонійно допомагає зобразити всю автентичність народу, його характер, гордість та силу.
Описуючи соціальний устрій Запорізької Січі, Гоголь знаходить такі літературні звороти, які з неймовірною точністю та яскравістю відображають його симпатію та водночас співчуття. Автор вдало передає атмосферу громадської організації, всю суворість дисципліни, яка тут панує, норовливість та демократію. Побутова специфіка Січі та її моральний уклад допомагає виховувати юнацтво за допомогою досвіду, при цьому розвиваючи в них найкращі людські якості.
Козаки та кошові у відносинах керуються принципами справедливості та людяності насамперед. Високе становище кошового не має на увазі під собою сліпого підпорядкування йому. Кошовий у тому укладі виступає у ролі як господар суспільства, бо як слуга, та її метою є керувати народом на війні, але у мирний час служити йому. Тут будь-який запорожець, будь-який козак може отримати звання кошового з так само легко, як і позбутися його.
Запорізька Січ, як її зобразив Гоголь на сторінках повісті «Тарас Бульба», зображена для читача місцем, де панує рівність, вільність та великодушність.
Умови побуту та специфіка мешканців Січі якісно та правдоподібно описує мужній, волелюбний, чесний та правильний характер народу. Тут кожна людина вихована так, що інтереси батьківщини, земляків, незалежність, справедливість стають над усе.
Природно, такий норовливий пристрій Січі не позбавлений і слабких сторін. Нарівні з високими моральними якостями козаків Микола Васильович реалістично відображає порівняно небагатий. культурний рівеньмешканців Січі, прихильність до побутових звичок, рутині, які проникають у всі сфери життя народу. Гоголь не намагається ідеалізувати пристрій і життя Січі, він показує її читачеві такою, якою вона історично склалася і існувала.
Вихваляючи сильні подвиги козацького народу, Микола Васильович не прагне їх прикрасити та ідеалізувати. Він не мовчить і про те, що хоробрість, сила, лихість запорожців насправді перепліталася з безтурботністю та розгульним способом життя, а героїчні вчинки йшли тісно з нещадністю.
Особливо треба відзначити головну фігурутвори, людину, навколо якої розігрується весь сюжет – Тараса Бульбу. Письменник створив його уособленням кращих характеристик народного характеру на той час. Цей воїн об'єднав найяскравіші характеристики козацтва. Тарас Бульба – відважний козак, борець, герой. Безстрашний погляд, мужнє обличчя, характерна люлька та козацькі вуса – таким виходить він до нас зі сторінок книги. Тарас повністю віддається козацькому життю, оскільки він відданий захисник своєї землі. Головним йому завжди залишається вірність батьківщині.
При створенні образу Бульби Микола Васильович не думає зобразити ідеал. У ньому намішана ніжність і грубість, велика і мала. Гоголь завжди захоплювався героїчними характеристиками характеру. Саме так і зображено Тараса.
Таким описує Гоголь той час і народний характер. Запорізькі козаки для автора та читача стають прикладом устрою людського суспільства, яке тримається на засадах гуманності, братерства та справедливості.
Не дарма повість Гоголя користується неймовірною популярністю у читача досі.
Як проявляється у повісті її народний характер? У чому схожість героїв-запорожців із билинними богатирями? Підготуйте до виразному читаннюмова Тараса про товариство. Наскільки близькі вам думки, що у ній?
Якщо вам сподобався цей текст, спробуйте самі підготувати невелику «мову» – «Звернення до друзів», в якому висловите свої міркування, своє ставлення до почуття дружби та братерства.
Відповідь
Народний характер повісті виявився в тому, що її темою стала історія козака Тараса Бульби та його синів; багато сцен повісті близькі за змістом українським народним історичним пісням; герої повісті - козаки, які захищають незалежність рідної землі від польського панування.
Гоголь надає героям-запорожцям схожість із билинними богатирями: козаки б'ються за рідну землю, за християнську віру, і автор описує їхні подвиги в билинному стилі: «Як градом раптом раптом вибиває всю ниву, де, що повноважний червонець, красувався всякий колос, так їх вибило і поклало»; «Там, де пройшли незамайновці — то там і вулиця, де повернулися — то вже там і провулок! Так і видно, як рідшали ряди і снопами валилися ляхи!»; «І вже так рубалися вони! І наплічники, і дзеркала погнулися в обох ударів». Як у билини та історичні пісні включаються плачі та згадки про хижих птахів, які злітаються на полі бою, так і Гоголь включає в свою повість подібні рядки: «Червоніли вже всюди червоні річки; високо готувались мости з козацьких та ворожих тіл. Поглянув Тарас на небо, а вже по небу потяглася низка кречетів. Ну, буде комусь пожива!»; «Не по одному козаку заплакає стара мати, ударяючи себе костистими руками в старі персі. Не одна залишиться вдова у Глухові, Немирові, Чернігові та інших містах. Буде, сердешна, вибігати щодня на базар, хапаючись за всіх, що проходять, розпізнаючи кожного з них у вічі, чи немає серед них одного, наймилішого за всіх. Але багато пройде через місто всякого війська, і вічно не буде між ними одного, наймилішого за всіх».
Фольклорний характер надає сцені другого бою триразового вигуку Тараса Бульби, наказного отамана: «Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнутися козаки?
(366 слів) Багато людей, напевно, вважають, що байдужість – це погано. Проте чи далеко не всі з них зможуть відповісти, кого можна назвати байдужою людиною? Я вважаю, у цьому незнанні криється проблема суспільства, де стає нормою пройти повз страждання та горя, не допомогти навіть порадою та втіхою. Відповідь на це питання не так складно знайти, адже російська література багата прикладами того, що можна назвати індиферентним ставленням до світу і його мешканцям.
У повісті Гоголя «Шинель» приклади байдужості кажуть самі себе. Молоді чиновники не дають старому співробітнику їхнього відомства спокою, знущаються з нього, і всі заради забави. Юнаки не замислюються, який біль завдають вони своєю поведінкою цій лагідній і невинній людині. Акакій Акакійович щодня стає жертвою глузування і покірно зносить таке звернення, адже за вдачею він тихий і боязкий дивак, який любить переписувати папери. Однак суспільство озброюється проти нього лише за те, що він не може постояти за себе. Байдуже ставлення начальства до біди підлеглого теж ставить читача в глухий кут: як можна терпіти таке хамство? Ось таких людей, які глухі до почуттів оточуючих, які безсоромно ображають заради героя, можна назвати байдужими.
Не менш аморальна поведінка «значної особи» з тієї ж повісті. Чиновник, бажаючи помалювати перед приятелем, розпікає Башмачкіна, який прийшов з проханням знайти вкрадену шинель. Він не хоче зрозуміти, що людина живе у злиднях, і для неї ця річ безцінна. Він безжально виганяє героя, що прийшов за своїм природним правом – захистом закону. Значній особіабсолютно байдуже, що буде з тим, кого він принизив через власну пихатість. А без теплого одягу Акакій Акакійович застуджується і хворіє на гарячку, яка зводить його до могили. Звичайно, чиновник дізнається про те, що сталося, і кається у скоєному. Але навряд чи це когось рятує від смерті, що вже сталася. В образі цього посадового злочинця прозирає холодом похмурий і байдужий до долі маленької людини Петербург, де серед розкоші палаців сотні людей не можуть дозволити собі одягу.
Таким чином, байдужість проявляється в найреспектабельніших людях, яким в окремих випадках навіть не чуже співчуття. Однак ці «окремі випадки» не скасовують загальної закономірності – байдужа людина завжди ставить свої бажання та примхи вище доль інших членів суспільства, і навіть спалахи чуйності не змусять її врахувати інтереси суспільства наступного разу, коли черговий маленька людинапотребуватиме допомоги, але не отримає її.
Цікаво? Збережи у себе на стіні!
