Найвідомішому ведмежатці в світі сьогодні виповнюється 85 років: Winnie-the-Pooh, Winnie de Poeh, Pu der Bär, Medvídek Pú, Winnie lourson, Kubuś Puchatek, Micimackó, Peter Plys, Ole Brumm і більш звичний нам Вінні-Пух - це все він.

Його "офіційний" день народження - 21 серпня 1921 року, день, коли Алан Олександр Мілн подарував своєму синові іграшку, яка стала знаменитою на весь світ. Щоправда, не відразу - спочатку ім'я Вінні належало ведмедиці Вінніпег, "знайомій" маленького Крістофера Робіна, а лише через три роки було "подаровано" ведмежатці.

Були й інші варіанти: Вінні міг стати Едуардом. Едуард Бер, від зменшувального Teddy Bear, як звати всіх плюшевих ведмедів в Англії - "ведмежа Тедді". Іноді помилково вважають, що Вінні Пух має третє ім'я - містера Сандерса. Але це зовсім не так: згідно з книгою, він у прямому сенсі жив під цим ім'ям, це лише напис на будинку Вінні. Можливо, це його старший родич чи просто якийсь ведмідь, про якого ми нічого не знаємо.

Ще у Пуха було безліч титулів: Друг Поросят, Товариш Кролика, Першовідкривач Полюса, Утішитель Іа-Іа і Хвостознаходітель, Ведмідь з Дуже Низьким IQ і Перший Помічник Крістофера Робіна на кораблі, Ведмідь з приємними манерами. До речі, в останньому розділі Вінні стає лицарем, так що його по праву можна називати Sir Pooh de Bear, тобто сер Пух-ведмідь, пишуть творці офіційного сайту про Вінні-Пуха.

Реальними іграшками Крістофера Робіна були також Паць, Іа-Іа без хвоста, Кенга, Ру та Тигра. Сову та Кролика Мілн придумав сам, і на ілюстраціях Шепарда вони виглядають не як іграшки, а як справжні тварини.

Приставка Пух (Pooh) в імені ведмежа з'явилася завдяки лебедеві, який жив у знайомих Мілнов, він фігурує у збірці "Коли ми були зовсім маленькими". До речі, правильно вимовляти його треба як "Пу", але в російській мові "пух" прижилося ще й тому, що натякає на пухкість, пухнастість головного героя. Втім, у книзі Бориса Заходера є й інше пояснення: "Якщо йому на ніс сідала муха, йому доводилося здувати її: "Пухх! Пуххх!" І, можливо - хоча я в цьому не впевнений, - можливо, саме тоді його і назвали Пухом."

Вінні Пух - головний персонаждвох книг Мілна: Winnie-the-Pooh (перший розділ опублікований в газеті перед Різдвом, 24 грудня 1925, перше окреме видання вийшло 14 жовтня 1926 в лондонському видавництві Methuen & Co) і The House at Pooh Corner (Будинок на Пуховому узліссі, 1928). Крім того, у двох збірках дитячих віршів Мілна, When We Were Very Young (Коли ми були зовсім маленькими) та Now We Are Six (Тепер нам шість років) є кілька віршів про Вінні-Пуха.

Дія книг про Пуха відбувається у лісі Ешдаун у графстві Східний Сассекс, Англія, представленому у книзі як Стоакровий ліс (The Hundred Acre Wood, у перекладі Заходера – Чудовий ліс).

Вінні-Пух – головний персонаж двох прозових книг англійського письменникаАлана Олександра Мілна. Повісті про «ведмедя з тирсою в голові», написані для свого єдиного сина Крістофера, здобули світовий успіх. За іронією долі чудове ведмежа, що саме полюбилося всьому світу, затьмарило собою практично всю творчість вже відомого на той момент англійського драматурга.

Алан Олександр Мілн був цілком «дорослим» письменником і писав серйозні книги. Він мріяв заслужити славу великого автора детективів, писав п'єси та новели. Але... 24 грудня 1925 року напередодні Різдва була надрукована в лондонській вечірній газеті і передано по радіо БіБіСі перший розділ Пуха «в якому ми вперше зустрічаємося з Вінні-Пухом та бджолами».

Обидві прозові книги про Вінні-Пуха присвячені «Їй» - дружині Мілна та матері Крістофера Робіна Дороті де Селінкурт; ці посвячення написані у віршах.

Вінні-пух: подорож до Росії

Чудове плюшеве ведмежа Вінні Пух дуже скоро після своєї появи на світ стало дуже популярним і почало подорожувати всіма країнами світу. Книги про його пригоди були видані багатьма мовами світу, зокрема й російською.

Перший переклад творів про Вінні Пуха російською мовою був опублікований в 1958 році в Литві. Проте найкращим та відомим перекладом є той, який виконав письменник Борис Володимирович Заходер.

У тому ж 1958 році письменник переглядав у бібліотеці англійську дитячу енциклопедію і випадково натрапив на зображення симпатичного ведмежа.

Це ведмежа, на ім'я Winnie-the-Pooh, так сподобалося письменникові, що той кинувся шукати про нього книжку і приступив до роботи з перекладу її російською мовою. Перше видання книги російською було підписано до друку 13 липня 1960 року. Було надруковано 215 000 екземплярів.

Ілюстрація до книги про Вінні-Пуха, Е.Х. Шепард.

Російський Вінні Пух

Спочатку книга називалася "Вінні-Пух і всі інші", але потім отримала назву "Вінні-Пух і Все-все-все". Книга одразу стала дуже популярною та була ще раз надрукована у 1965 році. А 1967 року Вінні Пух російською мовою був виданий і в американському видавництві «Даттон», яке випустило більшість книг про Пуха.

Борис Заходер наголошував завжди на тому, що його книга не є дослівним перекладом книги Алана Мілна, а є переказом, «осмисленням» книги російською. Текст російського Вінні Пуха не завжди буквально слідує за оригіналом.

Десятого розділу з першої книги Мілна і третього розділу з другого пропущено. І лише 1990 року, коли Вінні Пуху російською виповнилося 30 років, Заходер переклав пропущені глави. Однак у дитячу літературу російський Вінні Пух уже встиг увійти у «скороченому» вигляді.

Екранізація Вінні Пуха

З 1960-х років ця книга стала надзвичайно популярною не тільки серед дітей, а й у їхніх батьків як чудова книга для сімейного читання. Тому пригоди друзів були екранізовані.

Режисер Федір Хітрук на кіностудії «Союзмультфільм» створив три мультиплікаційні фільми про Вінні Пуха:

• 1969 року – Вінні-Пух
• У 1971 році Вінні-Пух йде в гості
• У 1972 році Вінні-Пух і день турбот

Сценарій цих мультфільмів був написаний Хітруком у співавторстві із Заходером. На жаль, стосунки у них були складні, і було випущено лише три серії, хоча спочатку планувалося випустити мультиплікаційний серіал у всій книзі.

Деякі епізоди, пісні та фрази у книзі відсутні (наприклад, знаменита пісня «Куди йдемо ми з П'ятачком»), оскільки були написані та написані спеціально для мультфільмів.

Для озвучування мультфільмів були задіяні актори першої величини: Євген Леонов (Віні Пух), Ія Саввіна (П'ятачок), Ераст Гарін (Ослік Іа). Цикл мультфільмів надав пригод друзів ще більшої популярності.

Відмінності оригінального Вінні від російської версії:

Імена

Цікаве значення імен героїв в оригіналі та в нашому перекладі. Так, Winnie-the-Pooh перетворився на Вінні-Пуха, а Piglet - на Паць.

♦ Оригінальне ім'я головного персонажа Winnie-the-Pooh має дослівно перекладатися як Вінні-Фу, але такий варіант навряд чи можна вважати милозвучним. Російське слово«Пух» схоже в написанні з англійською pooh - тобто звичайна транслітерація, крім того, саме цим pooh Крістофер Робін закликав до себе лебедів, а з ними пов'язаний пух. До речі, всі пам'ятають про те, що у голові Вінні-Пуха — тирса, хоча в оригіналі Вінні — ведмідь з дуже маленькими мізками.

♦ Англійське слово piglet, яке стало власним у книзі Мілна, означає «порося». Саме це значення варто вважати найближчим за значенням, але для радянської дитини, а тепер уже і для російської цей персонаж відомий у літературному перекладі як Паць.

♦ Ослик Eeyore у російському перекладі став Іа. До речі, це дослівний переклад — Eeyore звучить як «ІІО», адже саме цей звук видають віслюки.

♦ Сова - Owl - так і залишилася совою, як і Rabbit - Кролик і фактично Тигра - Tigger.

Сова

Незважаючи на те, що ім'я цього персонажа практично залишилося незмінним — Owl справді перекладається російською мовою як сова, сам герой у російській версії зазнав значних змін. Мілн вигадав персонажа чоловічого роду, тобто в Росії його варто було б називати або Філіном (що, звичайно, далеко від оригіналу), Сич чи навіть Совенок. А в нас — насамперед завдяки перекладу Бориса Заходера — це персонаж жіночого роду. До речі, Сова Мілна далеко не найрозумніший герой книги — любить використовувати розумні слова, але при цьому не дуже грамотний, а Сова Заходера — і радянського мультфільму режисера Хітрука — розумна літня жінка, яка нагадує шкільну вчительку.

«Стороннім В.»

Знаменита табличка з написом «Стороннім В.», що висить поруч із входом у будинок Пацька, також варта нашої уваги.

У російській версії з написом немає жодних питань — вона означає «стороннім вхід заборонено», щоправда, сам Паць пояснював її так: Стороннім В. — це ім'я його дідуся — Стороннім Віллі чи Вільям Стороннім, а табличка становить цінність для його сім'ї.

В оригіналі ситуація набагато цікавіша. Англійська фраза Trespassers W. — це скорочена версія Trespassers Will be prosecuted, що у дослівному перекладі російською мовою означає «Ті, хто вторгнувся на цю територію, переслідуватимуться в судовому порядку» (що цілком замінюється традиційним — «Стороннім вхід заборонено»).

За деякими даними, Мілн міг навмисно включити це словосполучення до свого тексту, щоб діти, дочитавши до цього епізоду, попросили батьків розповісти їм про це вираження і, насамперед, слова trespasser і trespass.

Слонопотам

Страшний і жахливий Слонопотам - вигаданий герой історій про Вінні-Пуха. на англійськоювикористовується слово heffalump, яке подібно до звучання і написання з іншим англійським словом - реально використовується в мові - elephant, яке означає "слон". До речі, саме так і зображують слонопотама. У російському перекладі глава, присвячена цьому персонажу, - ... in which a search is organdized, і Piglet meets the Heffalump again (глава, в якій організовуються пошуки, і Паць зустрічає Слонопотама знову), з'явилася незразу - Заходер переклав її лише в 1990 році.

Мультфільм

Дуже сильно відрізняються оригінальна версія та радянський мультфільмХитрука.

♦ По-перше, у мультфільмі відсутній Крістофер Робін.

♦ По-друге, радянський Вінні-Пух більше нагадує справжнього ведмедя, тоді як Вінні Мілна – це іграшка. Як дитяча іграшка він виглядає і у мультфільмі Disney. Крім того, наш Вінні-Пух не носить одяг, а оригінальний - іноді кофтинку.

♦ По-третє, відсутні такі персонажі, як Тигра, Кенга та Крихітка Ру.

♦ По-четверте, втрата хвоста Іа-Іа та його чудове знаходження, пов'язане з днем ​​народження, зустрічаються лише у мультфільмі. У книзі ці дві події зовсім не пов'язані одна з одною — дві окремі історії.

Пісеньки Вінні-Пуха

Знамениті пісеньки Вінні-Пуха - "Я Хмарка, Хмарка, Хмарка, а зовсім не ведмідь" - в російській версії більш яскраві. Насамперед, завдяки їх найменуванню. Те, що в англійській мові просто називається song — «пісня», у російській мові називається «пісенька-пихтелка», «бурчалка», «шумелка».

Поява Кенги в оригінальній версії твору є для героїв справжнім шоком. Причиною цього є той факт, що всі герої, які діють у книзі на той момент, — чоловічого роду, а Кенга — жіночого. Саме тому вторгнення в хлопчиковий світ дівчинки стає для решти великою проблемою. У російській версії такого ефекту не виходить, так як у нас Сова теж жіночого роду.

♦ Реальними іграшками Крістофера Робіна були також Паць, Іа-Іа без хвоста, Кенга, Ру та Тигра. Сову та Кролика Мілн придумав сам.

♦ Іграшки, якими грав Крістофер Робін, зберігаються у Публічній бібліотеці Нью-Йорка.

♦ У 1996 році улюблене плюшеве ведмежа Мілна було продано в Лондоні на аукціоні будинку Бонхама невідомому покупцю за 4600 фунтів стерлінгів.

♦ Найпершою людиною на світі, якій пощастило побачити Вінні-Пуха, був тоді молодий художник, карикатурист журналу «Панч» Ернест Шеппард. Саме він уперше ілюстрував «Вінні-Пуха».

♦ Спочатку плюшеве ведмежа та його друзі були чорно-білими, а потім стали кольоровими. А позував Ернесту Шеппарду плюшеве ведмежа його сина, зовсім не Пух, а «Growler» (або Ворчун).

♦ Коли Мілн помер, ні в кого не було сумніву, що він відкрив для себе секрет безсмертя. І це не 15 хвилин слави, це справжнє безсмертя, яке, всупереч його власним очікуванням, йому принесли не п'єси та новели, а маленьке ведмежа з тирсою в голові.

♦ Всесвітній продаж Вінні-Пуху з 1924р. по 1956р. перевалили за 7 мільйонів.

♦ До 1996 року було продано близько 20 мільйонів копій, причому лише видавництвом Муфін. Сюди не входять видавництва у США, Канаді та не англомовних країнах.

На думку журналу «Форбс», Вінні-Пух є другим найприбутковішим персонажем у світі, поступаючись лише Міккі Маусу. Щороку Вінні-Пух приносить 5,6 млрд. доларів доходу.

♦ У цей же час онука Мілна, яка живе в Англії, Клер Мілн намагається повернути собі ведмежа. Точніше, права на нього. Поки що невдало.

Напевно, у вас була така ситуація, що необхідно написати рецензію, але часу вже зовсім не залишилося. Одна година, щоб створити щось прийнятне, а талант Достоєвського ви, звичайно ж, не маєте. Не варто переживати. Нормальна рецензія за годину – не утопія, це можливо.

Перше, що потрібно знати, коли берешся складати рецензію за годину, не варто брати складні та довгі фільми. "Сталкер" Тарковського навряд чи вистрілить. Хоча б тому, що ви не зможете його подивитися чи переглянути. А рецензія вам потрібна відразу. Прекрасний варіант - "Вінні Пух" Федора Хітрука. Він — невеликий, лише 11 хвилин, легкий для сприйняття і, швидше за все, його бачили в дитинстві — варто лише освіжити пам'ять. До того ж, якщо ви, звичайно, не наважитеся лаяти його, то як мінімум схвальні кивки людей, які виросли на спілку, мультфільмі вам забезпечені.

Оскільки часу у вас в обріз, перший абзац можете скласти навіть без підглядання. Він служить запровадженням і несе у собі основного сенсу. Ви можете передрукувати синопсис та додати інформацію з Вікіпедії. У деякій маленькій чарівній країні, населеній антропоморфними звірами живе милий плюшевий ведмежа Вінні. Він любить життя та веселощі, і постійно потрапляє у смішні переробки. Хто не знає Вінні Пуха та його друзів — Пацька, Іа, Кролика та Сову? Екранізація Казки британця Алана Мілна в перекладі радянської дитячого письменникаБориса Заходера, зрежисована Федором Хітруком на студії «СоюзМультфільм» у 1969 році підкорила не одне покоління маленьких глядачів.Це один із варіантів. Найпростіший, але не найнадійніший.

Варіант N2 – концептуальний. Ви не виходите за рамки екрану, не звертаєте увагу на те, що це всього лише мультфільм, а описуєте атмосферу мультфільму, ніби ви знаходитесь всередині нього. Ледве слабкий промінчик теплого сонця пробився з-за ніжної хмаринки, проливаючи радісне світло на зелену галявину, і свіжий вітерець ніжно потріпав крихкі гілки квітучих дерев довколишнього лісу, добрий ведмежа Вінні радісно прокинувся і весело заспівав свою улюблену пісеньку.Якщо ви зупинилися на цьому варіанті вступу, не бійтеся використовувати прикметники. Навпаки, використовуйте їх якнайбільше. Це додасть поетичності вашому тексту, а також збільшить обсяг до розмірів нормальної рецензії.

Є ще третій постмодерний варіант. Вам слід писати про все, крім матеріалу, що оглядається. Коли Гітлер у 1937 році влаштував виставку дегенеративного мистецтва, де в тому числі були представлені полотна таких іменитих художників як Пауль Клеє та Ернст Людвіг Кірхнер, могло здатися, що це захід сонця модерністської культури. Але історія розпорядилася інакше. Мистецтво, яке нацисти називали дегенеративним, а простий народ ще не міг зрозуміти, виявило великий впливу боротьбі зі злом, призвело людей до світла, через лють, біль, страх, агресію.Далі має бути перехід між частинами Радянський мультфільм «Вінні Пух» довів, що мистецтво живе. Прямий спадкоємець творчості Пауля Клеє, Хітрук створив здавалося б абсолютно дитячий вирок, але витягує на поверхню вже дорослі теми.Такий спосіб ефектний, але не завжди надійний. Але у будь-якому разі можна сказати сакраментальне «Я художник, я так бачу» і у вас у будь-якому разі з'являться прихильники.

Важливий момент. Увага читача - значення змінне, тому в ньому потрібно піклуватися, незалежно від того, якої лінії ви слідуєте. Кращий спосіб привернути увагу - вкинути в текст чиєсь ім'я, що ніяк не асоціюється з матеріалом. Найкраще заходять Шопенгауер та Ніцше. Кант — час від часу. Для любителів екзотики підійдуть К'єркегор та Хайдеггер. Але цей момент у кожного буде індивідуальним. Експериментуйте і ви будете крутим як Навуходоносор.

Час добігає кінця, тому нічого страшного якщо у вас буде тільки два абзаци. Кажуть, зараз це модно. У другому абзаці необхідно розкрити всю суть мультфільму, відповісти на запитання, чому в Росії він вважається культовим. Тут написати можна багато всього. Почати звеличенням геніальної радянської акторської школи, особливо Леонова, і закінчити тим наскільки добре прописані архетипи. Адже за цими героями можна вивчати психологію людини. Не забути сказати, що це дуже позитивний мультфільм, і вчить доброму, навіть якщо це неправда і Вінні у ваших очах запеклий рецидивіст. Пишіть, що це мультик вашого дитинства, ви виросли на ньому і нізащо не проміняєте на голлівудську версію. Пишіть про Форреста Гампа, Зоряні війни та Каньє Веста. Пишіть, як добре вчора посиділи з друзями у лазні. Пишіть все, що завгодно. Досі ніхто не дочитає. Вони ніколи не дочитують.

Вінні – талісман Корпусу. 1914

Як і багато інших персонажів книги Мілна, ведмежа Вінні отримало ім'я від однієї з реальних іграшок Крістофера Робіна (-), сина письменника. У свою чергу, плюшевий ведмедик Вінні-Пух був названий на ім'я ведмедиці на прізвисько Вінніпег (Вінні), яка містилася в 1920-х у Лондонському зоопарку.

Дія книг про Пуха відбувається в лісі Ешдаун у графстві Східний Сассекс, Англія, представленому в книзі як Стоакровий ліс (англ. The Hundred Acre Wood, у перекладі Заходера – Чудовий ліс).

Список оповідань/голов

«Вінні-Пух» є дилогією, але кожна з двох книг Мілна розпадається на 10 оповідань (stories) з власним сюжетом, які можуть читатися, екранізуватися і т. д. незалежно один від одного. У багатьох перекладах розподіл на дві частини не збережено, оповідання можуть бути пронумеровані поспіль як розділи, а деякі з них пропускаються. Але все ж таки обидві книги зазвичай перекладаються і видаються разом. (Винятком послужила незвичайна доля німецького Вінні-Пуха: перша книга вийшла в німецькому перекладі в 1928 році, а друга лише в; між цими датами - ряд трагічних подій німецької історії.) Далі в дужках дається назва відповідного розділу в переказі Бориса Заходу.

• Перша книга - Winnie-the-Pooh:
  1. We Are Introduced to Winnie-the-Pooh і Some Bees and the Stories Begin(…у якій ми знайомимося з Вінні-Пухом та кількома бджолами).
  2. Pooh Goes Visiting and Gets Into a Tight Place(…у якій Вінні-Пух пішов у гості, а потрапив у безвихідь).
  3. Pooh і Piglet Go Hunting and Nearly Catch a Woozle(…у якій Пух і Паць вирушили на полювання і мало не спіймали Буку).
  4. Eeyore Loses A Tail and Pooh Finds One(…у якій Іа-Іа втрачає хвіст, а Пух знаходить).
  5. Piglet Meets a Heffalump(…у якій Паць зустрічає Слонопотама).
  6. Eeyore Has A Birthday And Gets Two Presents(…в якій у Іа-Іа був день народження, а Паць трохи не полетів на Місяць).
  7. Kanga And Baby Roo Come To The Forest And Piglet Has A Bath(…у якій Кенга і Крихітка Ру з'являються у лісі, а Паць приймає ванну).
  8. Christopher Robin Leads An Expotition To The North Pole(…у якій Крістофер Робін організує «іскпедицію» до Північного Полюса).
  9. Piglet Is Entirely Surrounded By Water(…у якій Паць повністю оточений водою).
  10. Christopher Robin Gives Pooh A Party and We Say Goodbye(…у якій Крістофер Робін влаштовує урочистий Піргорой і ми говоримо Всім-Всім-Усім До Побачення).
• Друга книга - The House at Pooh Corner:
  1. A House Is Built At Pooh Corner For Eeyore(…в якій для Іа-Іа будують будинок на Пуховому узліссі).
  2. Tigger Comes to the Forest and Has Breakfast(…у якій у ліс приходить Тигра і снідає).
  3. A Search is Organdized, and Piglet Nearly Meets the Heffalump Again(…у якій організовуються пошуки, а Паць знову трохи не попався Слонопотаму).
  4. It Is Shown That Tiggers Don't Climb Trees(…у якій з'ясовується, що Тигри не лазять деревами).
  5. Rabbit Has a Busy Day, і We Learn What Christopher Robin Does in the Mornings(…в якій Кролик дуже зайнятий і ми вперше зустрічаємося з Плямистим Щасвірнусом).
  6. Pooh Invents New Game and Eeyore Joins In(…у якій Пух винаходить нову груі до неї включається Іа-Іа).
  7. Tigger Is Unbounced(…у якій Тигру приборкують).
  8. Piglet Does a Very Grand Thing(…у якій Паць робить великий подвиг).
  9. Eeyore Finds the Wolery and Owl Moves Into It(…у якій Іа знаходить совісник і Сова переїжджає).
  10. Christopher Robin і Pooh беруть участь у відновленому місці, і ми знайдемо їх(…у якій ми залишаємо Крістофера Робіна та Вінні-Пуха у зачарованому місці).

У найбільш поширеній версії переказу Заходера є лише 18 розділів; два з оригінальних розділів Мілна – десята з першої книги та третя з другої – пропущені (точніше, десята глава скорочена до одного абзацу, «пристебнутого» наприкінці дев'ятої). У 1990 році, до 30-річчя російського Вінні-Пуха, Заходер переклав ці два розділи і видав повне видання, проте цей текст виявився порівняно маловідомим; як і раніше перевидається і скорочена версія, і в Інтернеті представлена ​​поки що тільки вона.

Персонаж

Вінні-Пух, він же Д. П. (Друг П'ятачка), П. К. (Приятель Кролика), О. П. (Відкривач Полюса), У. І.-І. (Утішитель Іа-Іа) і Н. Х. (Находник Хвоста) - це наївний, добродушний і скромний «Ведмідь з Маленькими Мозками» (англ. Bear of Very Little Brain); у перекладі Заходера Вінні неодноразово говорить про те, що в його голові тирса, хоча в оригіналі лише один раз говориться про м'якіну ( pulp). Пуха «лякають довгі слова», він забудькуватий, але нерідко в його голову приходять блискучі ідеї. Улюблені заняття Пуха - складати вірші і є мед.

Образ Пуха знаходиться в центрі всіх 20 оповідань. У низці початкових історій, таких, як історія з норою, пошуки Буки, упіймання Слонопотама, Пух потрапляє в те чи інше «Безвихідне становище» і часто виходить із нього лише за допомогою Крістофера Робіна. Надалі комічні риси образ Пуха відступають другого план перед «героїчними». Дуже часто сюжетний поворот у оповіданні – це те чи інше несподіване рішення Пуха. Кульмінація образу Пуха-героя припадає на 9 розділ першої книги, коли Пух, запропонувавши використовувати парасольку Крістофера Робіна як транспортний засіб(«Ми попливемо на твоїй парасольці»), рятує від неминучої загибелі Паць; великому бенкету на честь Пуха присвячена вся десята глава. У другій книзі подвигу Пуха композиційно відповідає Великий Подвиг Пацька, який рятує героїв, замкнених у дереві, де жила Сова.

Крім того, Пух - творець, головний поет Стоакрового (Чудесного) лісу, він постійно складає вірші з галасу, що звучить у нього в голові.

Ім'я Winnie (його носила ведмедиця, на честь якої був названий Пух) на англійську чутку сприймається як характерно жіноче («А я думав, що це дівчинка», - говорить у пролозі отець Крістоферу Робіну). В англійській традиції плюшеві ведмедики можуть сприйматися як «хлопчики» і як «дівчата», залежно від вибору господаря. Мілн частіше називає Пуха займенником чоловічого роду (he), але нерідко і залишає його стать невизначеною (it). У переважній більшості перекладів Пух чоловічого роду. Виняток склав переклад Моніки Адамчик польською мовою, де головний персонаж - ведмедиця на ім'я Fredzia Phi-Phi. Але це переклад не завоював визнання; у Польщі вважається класичним довоєнний переклад Ірени Тувім (сестри поета Юліана Тувіма), де Kubuś Puchatekчоловічого роду (більше того, навіть ім'я його замінено на однозначно чоловіче - Kubuś є зменшувальним від Jakub). Вінні-Пух має інше ім'я - Edward(Едуард), зменшувальною від якого є традиційна англійська назва плюшевих ведмедиків - Тедді. Як прізвище Пуха завжди використовується Bear (Ведмідь), після посвяти його Крістофером Робіном в лицарі Пух отримує титул Sir Pooh de Bear(Сер Пух де Ведмідь).

Справжні іграшки Крістофера Робіна: Іа-Іа, Кенга, Пух, Тигра та Паць. Нью-Йоркська публічна бібліотека

Плюшевий ведмідь Вінні-Пух, який належав Крістоферу Робіну, зараз знаходиться в дитячій кімнаті Нью-Йоркської бібліотеки. Він не дуже нагадує ведмедя, якого ми бачимо на ілюстраціях Шепарда. Моделью ілюстратору послужив "Growler" (Ворчун), плюшевий ведмедик його власного сина. На жаль, він не зберігся, ставши жертвою собаки, яка жила в сім'ї художника.

Кращий друг Пуха - порося Паць. Інші персонажі:

• Крістофер Робін (Christopher Robin)
• Іа-Іа (Eeyore)
• Крихітка Ру (Little Roo)
• Сова (Owl)
• Кролик (Rabbit)
• Тигра (Tigger)

Диснеївські екранізації та фільми-продовження

Діснєєвський Вінні-Пух

Вінні-Пух в СРСР та Росії

Образ Вінні-Пуха, створений художником Е. Назаровим та мультиплікатором Ф. Хітруком

Переказ Бориса Заходера

Історія Вінні-Пуха в Росії починається з 1958 року, коли з книгою познайомився Борис Володимирович Заходер. Знайомство розпочалося з енциклопедичної статті. Ось як розповідав він сам про це:

Наша зустріч відбулася у бібліотеці, де я переглядав англійську дитячу енциклопедію. Це було кохання з першого погляду: я побачив зображення симпатичного ведмежа, прочитав кілька віршованих цитат - і кинувся шукати книжку. Так настав один із найщасливіших моментів мого життя: дні роботи над «Пухом».

"Детгіз" відкинув рукопис книги (курйозним чином її вважали "американською"). У 1960 році її вдалося видати в новоствореному видавництві « Дитячий світ» з ілюстраціями Аліси Іванівни Порет. Початкова назва книги (під якою вийшло перше видання) було «Вінні-Пух і всі інші», згодом утвердилася назва «Вінні-Пух і Все-все-все». У 1965 році книга, що вже стала дуже популярною, вийшла і в Детгізі. У вихідних даних перших кількох видань автором книги було помилково вказано «Артур Мілн». Вже в 1967 році російський Вінні-Пух був виданий в американському видавництві «Даттон», де випускалася більшість книг про Пуха і в будівлі якого на той час зберігалися іграшки Крістофера Робіна.

Заходер завжди наголошував, що його книга – не переклад, а переказ, плід співтворчості та «перетворення» Мілна російською. Справді, його текст не завжди буквально слідує за оригіналом. Ряд знахідок, відсутніх у Мілна (наприклад, різноманітні назви пісень Пуха - Шумелки, Кричалки, Вопілки, Сопілки, Пихтелки, - чи знамените питання Пацька: «Чи любить Слонопотам поросят? І яквін їх любить?»), успішно вписується в контекст твору.

Як мовилося раніше, довгий час переказ Заходера видавався без двох оповідань - «глав» з оригіналу Мілна; вони вперше були переведені ним і включені до збірки «Вінні-Пух та багато іншого», що вийшла 1990 року. «Повна» версія перекладу Заходера, проте, досі маловідома порівняно з більш ранньою.

Ілюстрації

За радянських часів здобули популярність кілька серій ілюстрацій до «Вінні-Пуху».

Понад 200 кольорових ілюстрацій, заставок та мальованих заголовків до «Вінні-Пуху» належить Борису Діодорову.

• Вінні-Пух () - заснований на першому розділі книги
• Вінні-Пух йде в гості () - заснований на другому розділі книги
• Вінні-Пух і день турбот () - заснований на четвертій (про втрачений хвіст) і шостий (про день народження) розділах книги.

Сценарій написав Хітрук у співавторстві із Заходером; робота співавторів не завжди йшла гладко, що стало зрештою причиною припинення випуску мультфільмів (спочатку планувалося випустити серіал по всій книзі, див. спогади Заходера). Деякі епізоди, фрази та пісні (передусім знаменита «Куди йдемо ми з П'ятачком…») відсутні в книзі і написані спеціально для мультфільмів. З іншого боку, із сюжету мультфільму виключено (всупереч волі Заходера) Крістофер Робін; у першому мультфільмі його сюжетну роль передано П'ятачку, у другому - Кролику.

Під час роботи над фільмом Хітрук так писав Заходеру про свою концепцію головного персонажа:

Я розумію його так: він постійно наповнений якимись грандіозними планами, надто складними і громіздкими для тих дрібниць, яких він збирається робити, тому плани руйнуються при зіткненні з дійсністю. Він постійно потрапляє в халепу, але не за дурістю, а тому, що його світ не збігається з реальністю. У цьому я бачу комізм його характеру та дії. Звичайно, він любить пожерти, але це не головне.

Для озвучення серіалу було залучено акторів першої величини. Вінні-Пуха озвучував Євген Леонов, П'ятачка - Ія Саввіна, Іа-Іа - Ераст Гарін.

Цикл мультфільмів набув великої популярності. Цитати з нього стали загальним надбанням радянських дітей та дорослих і послужили основою для створення образу Вінні-Пуха у радянському гумористичному фольклорі (див. нижче).

За цей цикл серед інших робіт Хітрук отримав у 1976 році Державну премію СРСР.

Анекдоти

Вінні-Пух і Паць стали персонажами циклу радянських анекдотів. Цей цикл – свідчення популярності мультфільмів серед дорослих, оскільки анекдоти виходять далеко за межі «дитячого гумору», а багато хто й підкреслено «недитячі». Вони першому плані виходить очевидна вже у фільмі Хитрука деяка брутальність і прямолінійність образу Пуха; ведмедеві приписуються «дорослі» риси - крім «аматора пожерти» Пух стає любителем випити і відпустити гостроту із сексуальним підтекстом. Нерідко в анекдотах на кшталт чорного гумору обігруються «гастрономічні» якості Паць. Нарешті, анекдоти про Пуха і П'ятачка, як і цикл про Штірліца, містять елементи мовної гри (зокрема, каламбура), наприклад:

Заходить якось Паць до Вінні-Пуха, а двері відчиняє якась ведмедиця.
- Здрастуйте, а Вінні-Пух вдома?
- По-перше, не Вінні-Пух, а ведмідь Веніамін, а по-друге, його нема вдома!
Паць, образившись:
- Ага, тоді передайте, що заходив кабан Полтіннік!

Анекдоти продовжують створюватися і в пострадянський час: так, в одному з варіантів щойно наведеного тексту з П'ятачком розмовляє секретар Пуха – «нового російського», а в іншому анекдоті Паць подає донос «Добре живе на світі Вінні-Пух» до податкової інспекції.

Мережевий гумор

Вінні-Пух викликав до життя великий пласт мережевого гумору. Це не лише анекдоти, а й повісті різних авторів. Найбільш популярна тема - Вінні-Пух як хакер та сисоп.

Публікація оригіналу

Дж. Т. Вільямс використав образ ведмедя для сатири на філософію ( Pooh and the Philosophers, «Пух і філософи»), а Фредерік Крюс - на літературознавство ( The Pooh Perplex, «Пухова плутанина» та Postmodern Pooh, "Постмодерністський Пух"). У «Пухової плутаниці» проведено жартівливий аналіз «Вінні-Пуха» з погляду фрейдизму, формалізму тощо.

Всі ці англомовні роботи вплинули на книгу семіотика та філософа В. П. Руднєва «Вінні Пух та філософія повсякденної мови» (ім'я героя - без дефісу, ). Текст Мілна препарований у цій книзі за допомогою структуралізму, ідей Бахтіна, філософії Людвіга Вітгенштейна та ряду інших ідей 1920-х, у тому числі психоаналізу. На думку Руднєва, «естетичні і філософські ідеї завжди носяться у повітрі… ВП виник період найпотужнішого розквіту прози ХХ століття, що було не вплинути на структуру цього твору, було, так би мовити, не відкинути нею своїх променів» . Ця книга містить також повний переклад обох книг Мілна про Пуха (див. вище, розділ «Нові переклади»).

Ім'я різними мовами

По-англійськи між ім'ям Вінні та прізвиськом Пух йде артикль the, як це зазвичай у прізвиськах (пор. імена монархів Alfred the Great - Альфред Великий, Charles the Bald - Карл Лисий, або літературно-історичних персонажів John the Baptist - Іоанн Хреститель, Tevy the Milkman - Тев'є-молочник); так само, наприклад, нідерл. Winnie de Poeh та ідиш װיני-דער-פּו ( Віні-дер-Пу). На багатьох європейських мовах його звуть однією з цих двох імен: «Ведмедем Пухом» (нім. Pu der Bär, Чеська. Medvídek Pú, болг. Мечо Пух) або «Ведмедик Вінні» (фр. Winnie l’ourson). Поляки, як уже сказано, називають його Кубусем (Яшею – зменшувальне від Jakub) Пухатком (польськ. Kubuś Puchatek). Трапляються також імена, де немає ні Вінні, ні Пуха, наприклад, угорець. Micimackó, датськ. Peter Plys або норв. Ole Brumm.

В англійській мові «h» в імені Pooh не вимовляється, це ім'я римується постійно з who або do, німецькою, чеською, латиною та есперанто воно передається як Pu. Проте в російську традицію завдяки Заходеру дуже вдало увійшло ім'я, що природно звучить. Пух(обігравання слов'янських слів пух, пухкийочевидно й у польській назві). У білоруському перекладі Віталя Воронова – білор. Віня-Пих, другу частину імені перекладено як «Пих», що співзвучно з білоруськими словами пиха(зарозумілість і гордість) та захекатися.

У переказі Заходера і в титрах радянських мультфільмів ім'я Пуха пишеться, як і в оригіналі Мілна, через дефіс: Вінні Пух. У 1990-ті роки, можливо, під впливом диснеївських мультфільмів, де Winnie the Poohбез дефісу, поширення набув орфографічний варіант Вінні Пух(Так, наприклад, у роботах Руднєва та Михайлової; в одних виданнях перекладу Вебера дефіс є, в інших – ні). У Російському орфографічному словнику РАН за редакцією В. В. Лопатіна ім'я пишеться через дефіс. У нормативному Граматичному словнику російської мови, що не є, А. А. Залізняка, видання р., також дано Вінні Пух. Відповідно до текстів, якими це ім'я увійшло російську культуру, у цій статті прийнято традиційне написання - через дефіс.

Інші цікаві факти

Вінні-Пух настільки популярний у Польщі, що у Варшаві та Познані його ім'я носять вулиці (польська). Ulica Kubusia Puchatka).

Напис на будинку Пуха каже «Сандерс». Це використано в повісті як каламбур: Пух «живе під ім'ям» Сандерс.

У сучасній англійській мові існує цілком пристойне слово Пу(англ. Poo), Що означає какашку. Слово звучить так само, як ім'я ведмедя.

Офіційна дата народження Вінні-Пуха – 21 серпня, тобто день, коли Крістоферу Робіну Мілну виповнився рік. Цього дня Мілн подарував синові плюшевого ведмедя (який, щоправда, отримав ім'я Пуха лише за чотири роки).

Іграшки Крістофера Робіна, які стали прототипами героїв книги (крім Крихітки Ру, який не зберігся), знаходяться в США (віддані туди Мілном-батьком на виставку, а після його смерті придбані видавництвом «Даттон»), до зберігалися у видавництві, а в даний час час виставлені у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Багато британців вважають, що ця найважливіша частина культурної спадщини країни має повернутися на батьківщину. Питання про реституцію іграшок порушувалося навіть у британському Парламенті (1998).

Жанр: Мультиплікаційний фільм Мальована в кольорі мультиплікація про Вінні-Пуха та всіх його милих друзів, створених англійським письменником Олександром Мілном.
Ролі озвучували:Євген Леонов , Володимир Осенєв,Ія Саввіна, Ераст Гарін, Зінаїда Наришкіна, Анатолій Щукін
Режисер:Федір Хітрук
Сценаристи:Борис Заходер, Федір Хітрук
Оператор: Н. Клімова
Композитор:Мойсей (Мечислав) Вайнберг
Художники:Едуард Назаров, Володимир Зуйков
Рік випуску: 1969, 1971, 1972

Хто не знає Вінні-Пуха? Цього доброго, розчуленого товстуна, з часом хуліганськими замашками, знають і люблять майже... та що там майже... Його люблять абсолютно ВСІ!

"Вінні Пух"

Перший мультик про пригоди Вінні та його друзів вийшов на екрани нашої країни далекого 1969 року. З того часу пісеньки та фрази з цього мультика стали нашим народним надбанням, а самого Вінні-Пуха без перебільшення можна назвати вітчизняним «національним героєм».

Як з'явився Вінні-Пух

Усі знають, що ведмежа Вінні-Пух — споконвічно англомовний персонаж, «улюблене дітище» англійського письменника А.Мілна. Англієць надихнувся ідеєю записати казки, які він розповідав на ніч синові. Головними персонажами тих казок були сам син письменника – Крістофер Робін та його плюшевий ведмідь – Вінні-Пух.

"Вінні Пух"

У 1961 році за мотивами книги Мілна американськими аніматорами були створені перші у світі мультфільми про ведмежа Вінні-Пуха та його друзів. А книга про веселі пригоди Пуха та його друзів була радісно прийнята дітлахами всього світу.

Творчий колектив «Союзмультфільму» теж не міг залишити без уваги таку популярну в радянських сім'ях казку. І група мультиплікаторів розпочала створення знаменитої вітчизняної трилогії пригод ведмежа.

З м/ф «Вінні — Пух» — У голові моєї тирси! Так Так Так!

Радянські мультиплікатори створили нові, максимально віддалені від американських аналогів образи персонажів. Обаятельний увалень Пух, маленьке, але дуже хоробрий порося Паць, що вічно депресує ослик Іа, господарський Кролик і мудра, але місцями занудна Сова.

"Вінні Пух"

«Кульбаба» Пух і «сарделька» Паць

Ох, і намучилися наші мультиплікатори, створюючи своїх персонажів. Вінні-Пуха першим намалював художник Володимир Зуйков. Перший млинець виявився «комом»: шерсть у ведмедика стирчала в різні боки. Гострі на мову художники тут же прозвали його «кульбабкою, що збожеволіла». Ніс Пуха був зміщений на бік, а при погляді на вуха створювалося враження, що хтось їх добре пожував.

"Вінні Пух"

Над образом Вінні довелося ґрунтовно попрацювати всім: і художникам, і режисеру, і постановникам, і навіть актор Євген Леонов, який озвучував ведмедя, взяв участь у створенні образа персонажа. Ведмедика позбавили «підвищеної» кудлатості, мордочку теж упорядкували. Але одне вухо все ж таки вирішили залишити злегка «пожованим».

Режисер Федір Хітрук пояснював це так: у Вінні-Пуха пом'яте вухо, бо він на ньому спить. А деякі свої «фірмові» риси, наприклад, незграбну ходу, коли верхня лапа йде туди ж, куди й нижня, Вінні-Пух набув випадково, через деякі технічні помилки аніматорів.

З поросятком П'ятачком художникам теж довелося повозитися. Усі Пацьки, яких довгий час малювали мультиплікатори Едуард Назаров та Володимир Зуйков, нагадували вертикальні товсті ковбаски. Але якось Зуйков узяв і підмалював одній із цих сардельок тоненьку шию — і одразу стало зрозуміло — ось він — Паць.

"Вінні Пух"

Як озвучували Пуха

Режисер картини Федір Хітрук згадував, що при підборі акторів для озвучення головних героїв мультиків про Вінні-Пуха він мав чимало складнощів.
Озвучувати Пуха намагалися багато акторів, але ніхто не підійшов. Голос Євгена Леонова теж спочатку видався дуже низьким і не влаштовував режисера.

Але звукооператор придумав вихід із цього положення. Він трохи прискорив голос швидким перемотуванням приблизно на 30%, і голос моментально і дуже точно «потрапив» у персонажа. Результат влаштував усіх і для голосів решти героїв мультика використали цей прийом. А ось Ія Савіна, озвучуючи Паць, використовувала інший прийом - пародію. Вона озвучувала свого персонажа характерним голосом Белли Ахмадуллін.

Наш Вінні-Пух – найкращий Пух у світі!

Розрізняються наші та зарубіжні персонажі та характерами. Їх Вінні, милий ненажера, який забуває все і всіх довкола, коли бачить свій обожнюваний мед. І, що дивно, цей мед йому підносять на блюдечку майже тричі на день.

"Вінні Пух"

Наш же Пух - самозабутній поет, твердо знає: «не потопаєш - не полопаєш», тому щоразу з ведмежою незграбністю намагається добути собі обід самостійно. А не вийде - не біда, адже всі знають: "Мед якщо є, то його одразу немає".

Їх Паць - боягузливе створення, яке при кожній нагоді ховає голову в пісок, надаючи друзям можливість розбиратися з проблемами самостійно.

"Вінні Пух"

Наш же Паць - героїчно супроводжує Вінні на полювання на бджіл, слідує за другом «і у вогонь і у воду» і ніколи не кидає товаришів у безі. Їхній ослик Ушастик - втомлений мізантроп, наш Іа - похмурий філософ.

Їхній Кролик - злісний дід-городник, наш - економний, але не жмот. Їх Пугач - ідіот у масці вченого, наша Сова - кмітлива хитрюга. Та що там казати: їхні Вінні та друзі представлені лише як плюшеві іграшки, а наші персонажі виглядають абсолютно, як живі.

Та й нехай кажуть, що західний мультик про Вінні більше спрямований на дитячу аудиторію, аніж радянський мультфільм. Але ми з вами знаємо, що наш Вінні-Пух і всі, всі, всі його друзі - найсправжнісінькі!

А ви знаєте, що?

Коли на Заході дізналися, що в Радянському Союзі взялися за переклад, а потім і екранізацію Вінні-Пуха, деякі діячі культури та мистецтва подумали казна-що. Наприклад, письменниця Памела Треверс (автор книги про Мері Поппінс), сказала так: «Одному Богові відомо, на що перетворили Вінні-Пуха ці росіяни. Але я точно знаю: вони вбрали його комісаром, начепили на нього патронташ і засунули його в ботфорти».