У далечінь російські казки. Володимир далечінь - вибрані твори. Лікарська діяльність Володимира Даля

на морі та на суші, про невдалі спокусливі спроби його та про остаточну прибудову його в частині письмової. Йде риба на блювоту, іде і на блешню хто наївся колишньою ситною, нудотною, той іди для свята перекуси небилицею худою та пряною, редькою, цибулею, стручкуваним перцем приправленою! Істина нахабна і безсоромна: ходить як мати на світ народила; у наш час якось соромно з нею і брататися. Правда собака ланцюгова; їй тільки в будці лежати, а спусти так вчепиться, хоч за кого! Був шкапа норовистий; це кряж-чоловік; вона й рідко ступає, та твердо ступає, а де стане, так упреться, як коріння пустить! Притча справа люб'язна! Вона неряхою не ходить, не прикидається, не пристає як з ножем до горла; вона в свято вийде, спорядившись, за ворота, сяде від неробства на призьбу кланяється перехожому всякому сміливо і привітно: хто охоч і добряче пізнай обкрутника; кому не до нього проходь, як повз гуртки, ніби не бачиш, що люди по п'ятака кидають! Вільному воля, а врятованому рай; а чуже сумління могила; за кожною мухою не вганяєшся з обухом, і мій обгортник за тобою не поженеться!

Георгій Хоробрий, який, як відомо вам, у всіх казках і казках тримає начальство над звірами, птахами та рибами, - Георгій Хоробрий скликав всю команду свою служити, і розклав на кожного по роботі. Ведмедеві наказав, на шабаші, до вечора, сімдесят сім колод перетягати та скласти зрубом2; вовку звелів земляночку викопати та нари поставити; лисиці наказав пуху нащипати на три подушки; кішці-домосідці - три панчохи зв'язати та клубка не загубити; козлу-бородачу велів бритви правити, а корівці поставив кудель, дав їй веретено: напряди, каже, вовни; журавлю наказав настрогати зубочисток і сірників3 наробити; гусака лапчастого в гончарі завітав, звелів три горщики та велику макітру зліпити; а тетерку змусив глину місити; бабі-птиці5 наказав на юшку стерлядів наловити; дятлу - палац нарубати; горобцю - припасти соломки, на підстилку, а бджолі наказав один ярус сот збудувати та натаскати меду...

Червоного літа всього в лісі багато - і грибів всяких і всяких ягід: суниці з чорницею, і малини з ожиною, і чорної смородини. Ходять дівки лісом, ягоди збирають, пісеньки розспівують, а гриб-боровик, під дубочком сидячи, і пижиться, дметься, із землі пре, на ягоди гнівається: "Бач, що їх вродило! Бувало і ми в честі, в пошані, а нині ніхто на нас і не подивиться!.. Стривай же, - думає боровик, усім грибам голова, - нас, грибів, сила велика - пригнітемо, задушимо її, солодку ягоду! , І став він гриби скликати, став допомогти скликати: - Ідіть ви, хвилі, виступайте на війну!

Літала сова – весела голова; ось вона летіла, летіла та й сіла, головою покрутила, на всі боки подивився. висипала-вибігла трава на сонечко подивитись, винесла квіти перші - пролісні: і блакитні і білі, синьо-червоні та жовто-сірі. хвалько-синичка. Всі злетілися до нас на Русь гніздо вити, сім'ями жити...

Жив-був чоловік у крайній хаті на селі, що стояла біля самого лісу. А в лісі жив ведмідь і, що не осінь, заготовляв собі житло, барліг, і залягав у нього з осені на всю зиму; лежав та лапу смоктав. Чоловік же весну, літо й осінь працював, а взимку щі та кашу їв та квасом запив. От і позаздрив йому ведмідь; прийшов до нього і каже: - Сусідко, давай задружимося! - Як з вашим братом дружити: ти, Мишко, якраз покалічиш! - відповів мужичок. - Ні, - сказав ведмідь, - не покалічу. Слово моє міцне - адже я не вовк, не лисиця: що сказав, те й стримаю! Давай-но станемо разом працювати! - Ну гаразд, давай! - Сказав мужик...

Казка з пригод складається, приказками красується, небилицями минулими відгукується, за колишніми буднями не ганяється; а хто казку мою слухати збирається, той нехай на російські приказки не гнівається, мови доморослого не лякається; у мене казкар у ногах; по паркетах не хитувався, склепіння розписні, промови вигадливі тільки за казками одним і знає. А кому казка моя про царя Дадона Золотого Кошеля, про дванадцять князів його, про конюших, стольників, блюдолізів придворних, про Івана Молодого Сержанта, Завзяту Голову, просто без прізвиська, без роду, без племені, і прекрасну дружину його, дівчину Катерину, не по нутру, не до вподоби той сідай за грамоти французькі, палітурки саф'янові, листи золотообрізні, читай марення шалені! Щасливий шлях йому на ахінеї, на байдики заморські, не бачити йому сторони вигадливої, як вух своїх; не видно й гуслів-самогудів: самі заводяться, самі танцюють, самі грають, самі пісні співають; не бачити і Дадона Золотого Кошеля, ні чудес неймовірних, Іваном Молодим Сержантом творених! А ми, люди темні, не за великим ганяємось, казками потішаємось, з відьмами, з чарівниками якшаємось...

Жила-була ворона, і жила не одна, а з няньками, мамками, з малими дітками, з ближніми і далекими сусідками. Прилетіли птахи із замор'я, великі та малі, гуси та лебеді, пташки та пташки, звили гнізда в горах, у долах, у лісах, у луках і нанесли яєчок. Помітила це ворона і ну перелітних птахів ображати, у них яєчка тягати! Летів сич і побачив, що ворона великих і малих птахів ображає, яєчка тягає. він далеко, у кам'яні гори, до сизого орла...

Жли-були чоловік та дружина. Дітей у них було всього двоє - донька Малашенька та син Івашечка. Малашці було років десяток чи більше, а Івашкові всього пішов третій. Батько і мати в дітях душі не сподівалися і так вже розпестили! Коли дочки що покарати треба, то вони не наказують, а просять. А потім ублажати почнуть: - Ми, мовляв, тобі й того дамо й іншого добудемо! Ти подай їй хлібця не те що пшеничного, а здобненького, - на житній Малашко і дивитися не хоче! Нема чого робити, зачерпне мати на ложку меду і весь на дочірній шматок ухне...

У казках і казках завжди говориться, коли ви чули, що орел править пташиним царством і що весь народ пташиний у нього в послуху. Нехай так буде і в нас; орел – усім птахам голова, він їм начальник. Волосним писарем при ньому сорокопул 1, а на посилках всі птахи по черзі, і цього разу трапилася ворона. Адже вона хоч і ворона, а все-таки їй відбути свою чергу треба. Голова задрімав, наївшись досхочу, позіхав на всі чотири сторони, струснувся і з нудьги захотів послухати гарних пісень. Закричав він розсильного; прибігла підстрибом ворона, відвернула чемно ніс убік і спитала: Що де накажеш? нехай він заколисує мене, хочу послухати його, подрімати і нагородити його.

Зимової ночі йшла голодна кума по доріжці; на небі хмари нависли, по полю сніжком порошить. "Хоч би на один зуб чого перекусити", - думає лисонька. Ось іде вона шляхом-дорогою; лежить ошметок. "Що ж, - думає лисиця, -іну пору і лапоток знадобиться". Взяла лапоть у зуби і пішла далі. Приходить у село і біля першої хати постукала. - Хто там? - спитав мужик, відчиняючи віконце. - Це я, добра людина, лисичка-сестричка. Нехай переночувати! - У нас і без тебе тісно! - сказав старий і хотів було засунути віконце.

Володимир Іванович Даль - письменник, доктор, лексикограф, людина, яка створила « Тлумачний словникживої великоросійської мови». 1832 року в країні вийшла збірка творів "Російські казки", які понад 100 років тому написав Володимир Даль під ім'ям Володимира Луганського. Усі історії книжки - стилізація під російські народні фольклорні казки, зібрані ентузіастами у всій Росії. Народність завжди проявляється в необхідних сюжетах, які дуже близькі до фольклору, там надзвичайно багато прислів'їв, зустрічаються і повторювані моменти, присутнє часом узагальнене значення характерів.

Свої казки Володимир Даль писав для дітей, а також для дорослих. Володимир Іванович Даль оповідання створював досить близько до фольклорних (наприклад "Дівчинка-снігуронька", "Лиса та ведмідь" або "Війна грибів" та "Журавель та чапля").

Письменник тут намагається використовувати різні сюжети чи його окремі елементи, робить власні виставки малюнків, щоб постаратися зробити простіше логічне сприйняття своїх творів. Величезну роль грає моралізаторство. Мова, що наповнює казки Даля створює незвичайну ауру дитинства. Дитина з радістю сприймає ритмічну та просту мову казок.

Писав Володимир Іванович Даль казки і для дорослих, які мають більшою мірою іронічний характер, фольклорні характери використовуються все рідше. Типовий мотив для казки Даля - це взаємодія будь-якої нечистої силита звичайного мужика. Важливий соціальний підтекст - протистояння нижчих та найвищих верств нашого суспільства. Народне мовлення найчастіше перемішується з літературною лексикою. Казкова манера, що наповнює розповіді Даль намагався наблизити до народної мови. Що слід зазначити, що є також описи простонародного побуту і вдач старого життя. У цій категорії всі казки можна читати абсолютно безкоштовно онлайн, також до кожної казки прив'язана відповідна ілюстрація.

Коротка біографія, життя та творчість Володимира Даля

Володимир Іванович Даль є російським вченим та письменником. Був членом-кореспондентом фізико-математичного відділення Петербурзької академії наук. Входив до 12 засновників Російського географічного товариства. Знав щонайменше 12 мов, включаючи кілька тюркських. Найбільшу популярність йому принесло складання «Тлумачного словника великоросійської мови».

Родина Володимира Даля

Володимир Даль, біографія якого добре відома всім шанувальникам його творчості, народився 1801 року на території сучасного Луганська (Україна).

Його батько був данцем, і російське ім'яІван прийняв разом із російським підданством у 1799 році. Іван Матвійович Даль знав французьку, грецьку, англійську, ідиш, давньоєврейську, латину та німецька мова, був медиком та богословом. Його лінгвістичні здібності були настільки високі, що сама Катерина II запросила Івана Матвійовича до Петербурга для роботи в придворній бібліотеці. Пізніше він поїхав до Єни, щоб вивчитися на лікаря, потім повернувся до Росії та отримав медичну ліцензію.

У Петербурзі Іван Матвійович одружився з Марією Фрейтагою. У них народилося 4 хлопчики:

Володимир (нар. 1801).
Карл (нар. 1802). Все життя прослужив на флоті, дітей не мав. Похований у Миколаєві (Україна).
Павло (нар. 1805). Хворів на сухоти і через погане здоров'я жив з матір'ю в Італії. Дітей не мав. Помер у молодості та похований у Римі.
Лев (рік народження невідомий). Було вбито польськими повстанцями.
Марія Даль знала 5 мов. Її мати була нащадком старовинного роду французьких гугенотів та вивчала російську літературу. Найчастіше вона перекладала на російську працю А. В. Іффланда і С. Геснера. Дід Марії Даль – чиновник ломбарду, колезький асесор. Фактично це він змусив батька майбутнього письменника здобути професію медика, вважаючи її однією з найприбутковіших.

Навчання Володимира Даля

Початкова освіта Володимир Даль, коротка біографіяякого є у підручниках з літератури, отримав вдома. Батьки змалку прищеплювали йому любов до читання.

У 13 років Володимир разом із молодшим братом вступив до Петербурзького кадетського корпусу. Там вони навчалися 5 років. 1819-го Даль випустився на посаді мічмана. До речі, про навчання і службу на флоті він напише через 20 років у повісті «Мічман Поцілунків, або Живучи оглядайся».

Прослуживши у флоті до 1826 року, Володимир вступив до медичного факультету Дерптського університету. Він заробляв життя, даючи уроки російської. Через брак коштів йому доводилося жити в горищній комірчині. Через два роки Даля зарахували до казеннокоштовних вихованців. Як писав один із його біографів: «Володимир з головою поринув у навчання». Особливо він налягав латинською мовою. А за роботу з філософії його навіть нагородили срібною медаллю.

Перервати навчання довелося з початком російсько-турецької війни 1828 року. У задунайській області збільшилися випадки захворювання на чуму, і діючій армії знадобилося посилення медичної служби. Володимир Даль, коротка біографія якого відома навіть закордонним літераторам, достроково склав іспит на хірурга. Його дисертація називалася «Про успішний метод трепанації черепа і про приховане виразки нирок».

Лікарська діяльність Володимира Даля

У ході битв польської та російсько-турецької компанії Володимир показав себе блискучим військовим лікарем. У 1832 році він влаштувався ординатором до Петербурзького шпиталю і незабаром став відомим і шанованим у місті лікарем.

П. І. Мельников (біограф Даля) писав: «Відійшовши від хірургічної практики, Володимир Іванович залишив медицину. Він знайшов нові пристрасті – гомеопатію та офтальмологію».

Військова діяльність Володимира Даля

Біографія Даля, короткий змістЯкою показує, що Володимир завжди досягав поставленої мети, описує випадок, коли письменник виявив себе як солдат. Це сталося в 1831 при переправі генерала Рідігера через річку Віслу (польська компанія). Даль допоміг спорудити через неї міст, захищав його, а після переправи – зруйнував. За невиконання прямих лікарських обов'язків Володимир Іванович отримав від начальства догану. Але згодом цар особисто нагородив майбутнього етнографа Володимирським хрестом.

Перші кроки у літературі

Даль, коротка біографія якого була добре відома його нащадкам, почав свою літературну діяльністьзі скандалу. Він написав епіграму на Крейга – головнокомандувача Чорноморського флоту та Юлію Кульчинську – його громадянську дружину. За це Володимира Івановича заарештували у вересні 1823 року на 9 місяців. Після виправдувального вирокусуду він переїхав з Миколаєва до Кронштадта.

В 1827 Даль опублікував свої перші вірші в журналі «Слов'янин». А 1830 року розкрився як прозаїк у повісті «Циганка», надрукованої в «Московському телеграфі». На жаль, у рамках однієї статті не можна докладно розповісти про цей чудовий твір. Якщо ви бажаєте отримати більше інформації, можна звернутися до тематичних енциклопедій. Рецензії повісті можуть бути у розділі «Дале Володимир: біографія». Для дітей письменник також написав кілька книг. Найбільшим успіхом мала «Перша первинка», а також «Первинка інша».

Визнання та другий арешт

Як літератор Володимир Даль, біографія якого добре відома всім школярам, прославився завдяки своїй книзі «Російські казки», що вийшла 1832 року. Ректор Дерптського університету запросив свого колишнього учня на кафедру російської словесності. Книгу Володимира прийняли як дисертацію на ступінь доктора філософії. Тепер усі знали, що Даль – письменник, біографія якого є прикладом для наслідування. Але трапилося лихо. Твір відхилив сам міністр освіти як неблагонадійний. Причиною цього був донос чиновника Мордвінова.

Біографія Даля описує цю подію так. Наприкінці 1832 Володимир Іванович здійснював обхід по госпіталю, в якому він працював. Прийшли люди у формі, заарештували його та відвезли до Мордвинова. Той обрушився на лікаря з майданною лайкою, розмахуючи перед носом «», і відправив письменника до в'язниці. Володимиру допоміг Жуковський, який на той час був учителем Олександра – сина Миколи I. Жуковський описав спадкоємцю престолу все, що сталося, в анекдотичному світлі, охарактеризувавши Даля, як скромну та талановиту людину, нагороджену медалями та орденами за військову службу. Олександр переконав батька у безглуздості ситуації та Володимира Івановича звільнили.

Знайомство та дружба з Пушкіним

Будь-яка опублікована біографія Даля містить момент знайомства з великим поетом. Жуковський неодноразово обіцяв Володимиру, що познайомить його з Пушкіним. Даль втомився чекати і, взявши екземпляр «Російських казок», які були вилучені з продажу, подався представлятися Олександру Сергійовичу самостійно. Пушкін ж у відповідь теж подарував Володимиру Івановичу книгу – «Казку про попу і працівника його Балді». Так почалася їхня дружба.

Наприкінці 1836 року Володимир Іванович приїхав до Петербурга. Пушкін багаторазово його відвідував і розпитував про лінгвістичні знахідки. Поетові дуже сподобалося почуте від Даля слово виповзина. Воно означало шкірку, яку скидають після зимівлі змії та вужі. Під час чергового візиту Олександр Сергійович запитав Даля, вказуючи на свій сурдут: «Ну що, чи хороша моя виповзина? Я з неї не скоро виповзу. Напишу в ній шедеври! У цьому сюртуку він був на дуелі. Щоб не завдавати зайвих страждань пораненому поетові, виповзину довелося відпороти. До речі, цей випадок описує біографія Даля для дітей.

Володимир Іванович взяв участь у лікуванні смертельної рани Олександра Сергійовича, хоча рідні поета не запрошували Даля. Дізнавшись, що одного сильно поранено, він приїхав до нього сам. Пушкіна оточували кілька почесних лікарів. Крім Івана Спаського (домашній лікар Пушкіних) та придворного лікаря Миколи Арендта, були присутні ще три фахівці. Олександр Сергійович радісно привітав Даля і з благанням запитав: «Скажи правду, адже я скоро помру?» Володимир Іванович відповів професійно: «Ми сподіваємося, що все буде добре і тобі не варто впадати у відчай». Поет потис йому руку і подякував.

Будучи при смерті, Пушкін подарував Далю свій золотий перстень зі смарагдом, зі словами: «Володимире, візьми на згадку». А коли письменник похитав головою, Олександр Сергійович повторив: «Бери, друже мій, мені вже не судилося писати». Згодом Даль писав про цей подарунок В. Одоєвському: "Як подивлюся на цей перстень, так відразу хочеться створити щось порядне". Даль відвідував поетову вдову з метою повернути подарунок. Але Наталя Миколаївна не прийняла його, сказавши: «Ні, Володимире Івановичу, це вам на згадку. І ще хочу вам подарувати його пробитий кулею сюртук». Це був описаний вище сюртук-виповзин.

Шлюб Володимира Даля

У 1833 році біографія Даля ознаменувалася важливою подією: він узяв за дружину Юлію Андре. До речі, її особисто знав сам Пушкін. Свої враження про знайомство з поетом Юлія передала у листах до Є. Вороніної. Разом із дружиною Володимир переїхав до Оренбурга, де у них з'явилися на світ двоє дітей. У 1834 народився син Лев, а через 4 роки - дочка Юлія. Разом із сім'єю Даля перевели чиновником щодо виконання особливих доручень при губернаторі В. А. Перовському.

Овдовів Володимир Іванович знову одружився в 1840 році на Катерині Соколової. Вона народила письменнику трьох доньок: Марію, Ольгу та Катерину. Остання написала спогади про батька, які були опубліковані в 1878 в журналі «Російський вісник».

Натураліст

У 1838 році за зібрання колекцій з фауни та флори Оренбурзького краю Даля обрали членом-кореспондентом АН при відділенні природничих наук.

Тлумачний словник

Кожен, кому відома біографія Даля, знає про головну працю письменника - «Тлумачному словнику». Коли його зібрали та обробили до літери «П», Володимир Іванович хотів піти у відставку та повністю зосередитися на роботі над своїм дітищем. В 1859 Даль переїхав до Москви і оселився в будинку князя Щербатого, який написав «Історію держави Російського». У цьому будинку пройшли останні етапи роботи над словником, який досі є неперевершеним за обсягом.

Даль ставив собі завдання, які можна висловити двома цитатами: «Народний живий мову має стати скарбницею і джерелом у розвиток грамотної російської промови»; "Загальні визначення понять, предметів і слів - це нездійсненна і марна справа". І чим предмет повсякденний і простіше, тим воно мудріше. Пояснення та передача слова іншим людям набагато зрозуміліші за будь-яке визначення. А приклади допомагають прояснити справу ще більше».

На досягнення цієї великої мети лінгвіст Даль, біографія якого є у багатьох літературних енциклопедіях, Витратив 53 роки. Ось що про словник написав Котляревський: «Словісність, російська наука і суспільство отримало пам'ятник, гідний велич нашого народу. Праця Даля стане предметом гордості майбутніх поколінь».

1861 року за перші випуски словника Імператорське географічне товариство нагородило Володимира Івановича Костянтинівською медаллю. У 1868 році його обрали до почесних членів академії наук. А після появи всіх томів словника Даль отримав Ломоносівську премію.

Останні роки Володимира Даля

У 1871 році письменник захворів і запросив із цього приводу православного священика. Даль зробив це тому, що хотів причаститися за православним обрядом. Тобто незадовго до смерті він прийняв православ'я.

У вересні 1872 Володимир Іванович Даль, біографія якого була описана вище, помер. Він був похований разом із дружиною на Ваганьківському цвинтарі. Через шість років там же зрадили землі та його сина Лева.
——————————————————-
Казки для дітей.
Читаємо безкоштовно онлайн

Забезпечення кредиту заставою вважається вигідним обох сторін угоди.

Для кредитора

Банк отримує значну гарантію при настанні неплатоспроможності клієнта. Для повернення коштів кредитор має право реалізувати надане заставне майно. З вирученої суми він забирає належні йому гроші, а решту повертає клієнту.

Для позичальника

Для позичальника є як позитивні, і негативні боку угоди із заставою майна. До плюсів можна віднести:

одержання максимально можливої суми кредитування;
оформлення кредиту на тривалий період;
надання грошей за зниженою процентною ставкою.

При цьому клієнт повинен пам'ятати, що при неможливості погашення позикових коштів він втратить свою машину. Радкомбанк кредит під заставу автомобіля зазвичай надає на тривалий термін. За цей час можуть статися різні непередбачувані обставини. Тому, перш ніж оформляти в заставу ТЗ, слід зважити свої фінансові можливості.

Саме через це застава квартири не завжди виглядає привабливою, а ось надання свого транспортного засобу як додаткове забезпечення банківського кредиту є більш продуманою і менш ризикованою справою.

"Совкомбанк" здійснює свою фінансову діяльність понад 25 років на території Росії і є великою банківською установою, що збільшує його надійність в очах потенційних клієнтів. Він пропонує фізичним особам велику різноманітність кредитних продуктів, зокрема серед споживчих кредитів є позика під заставу особистого транспорту. Цей кредит має особливості.

Максимальна сума

"Совкомбанк" оформляє клієнту під заставу його автомобіля максимальну суму в 1 млн руб. Гроші надаються лише у російській валюті.

Строк кредитування

Радкомбанк кредит під заставу автомобіля дає не більше ніж на 5 років. При цьому клієнт має право скористатися достроковим погашенням кредиту без застосування до нього штрафних санкцій.

Процентна ставка

Якщо позикові кошти на зазначені у договорі цілі перевищують 80%, то ставка пропонується 16,9%. Якщо розмір одержаної позички на певну мету становить менше 80%, то ставка підвищується та становить 21,9%.

Якщо громадянин має у банку зарплатну картку, то ставка за кредитом може бути знижена на 5 пунктів.

При укладанні запропонованого договору страхування від неплатоспроможності позичальник може отримати кредит із відсотковою ставкою від 4,86%. При найменшому розмірі кредиту, взятого клієнтом, та мінімальному терміні укладання договору банком буде запропоновано меншу річну відсоткову ставку.

Виплачується така страхова сума один раз на рік і є порятунком у разі виникнення фінансових труднощів у клієнта.

Вимоги до позичальника

Надається кредит для фізичних осіб на наступних лояльних умовах.

Вік. Клієнт банку, який оформляє позику, має бути старше 20 років і молодше 85 на момент погашення останнього внеску за кредитом.
Громадянство. Потенційний позичальник має бути обов'язково громадянином Росії.
Працевлаштування. У момент укладання кредитної угоди клієнт має бути працевлаштований. Причому стаж на останньому місці роботи має становити понад 4 місяці.
Прописка. Оформити позику фізична особа зможе лише за наявності реєстрації у місці знаходження офісного відділення банку. Відстань від місця проживання до найближчого офісу не повинна перевищувати 70 км.
Телефон. Важливою вимогою є наявність стаціонарного номера. Він може бути як домашнім, так і робітником.

Авто транспортний засіб, що надається у заставу банку, має задовольняти певним умовам.

З моменту випуску автомобіля не повинно пройти більше ніж 19 років на дату укладання договору.
Машина має бути обов'язково на ходу, у справному вигляді.
Закладений транспортний засіб має бути вільним від інших заставних зобов'язань. Автомобіль не може мати подвійної застави.
На момент підписання договору автомобіль не має бути учасником програми автокредитування.

Необхідні документи

Перед оформленням договору з банком клієнт збирає необхідні документи. Причому потрібні будуть як папери, що стосуються безпосередньо позичальника, так і документація на транспортний засіб, що закладається.

Для фізичної особи

Позичальник повинен надати перелік таких паперів щодо себе:

російський паспорт та його копію;
СНІЛС або посвідчення водія (на вибір клієнта);
довідку про доходи, заповнену формою банківської установи. У ньому вказується сума заробітку мінімум протягом останніх 4 місяці з урахуванням всіх відрахувань, тобто доходи у «чистому» вигляді. Документ обов'язково візується керівником підприємства, на ньому проставляється печатка організації.
нотаріальну згоду чоловіка. Якщо він оформляється як поручитель, то додатково необхідний укладення договору, в якому прописуються всі зобов'язання особи, яка дає поруку, щодо кредиту, що отримується.

Для юридичної особи

Для надання кредиту юридичній особі знадобиться значно більша кількість документів. Умовно їх можна поділити на 3 групи.

Установчі. До них можна віднести Статут, документи призначення генерального директора, головного бухгалтера.
Фінансові. Цей пакет документів включає папери про постановку на облік ЄДРЮЛ, довідки про стан розрахункового рахунку.
Загальні. Документи про діяльність юридичного лиця, його партнери, основні види договорів.

Документи на майно

Щодо автомобіля потрібні такі документи:

паспорт автотранспортного засобу;
свідоцтво про його реєстрацію;
страховий поліс ОСАЦВ.

Оформити кредит під заставу автотранспортного засобу можна за кілька етапів.

Перед укладанням договору слід визначити мету отримання позикових коштів та зважити свої фінансові можливості.
Подання заявки на видачу кредитних коштів. Зробити це можна в офісі "Совкомбанку" або на офіційному сайті онлайн (https://sovcombank.ru/apply/auto/).
Збір документів на клієнта та на автомобіль.
Після отримання згоди банку на оформлення кредиту необхідно з усіма паперами прийти до найближчого відділення.
Укладання кредитного договору та підписання заставної на автомобіль. Реєстрація даних документів у Росреєстрі.
Перерахування грошей банком на вказаний клієнтом рахунок.

Способи погашення боргу

Після отримання кредиту не менш важливим питанням вважається своєчасне погашення, тому важливо уточнити можливі способи.

Внести суму боргу за кредитом можна у будь-якому офісі «Совкомбанку» через оператора чи через термінал чи банкомат цієї банківської установи.
За наявності клієнта особистого кабінету «Совкомбанку» він із зручностями, не виходячи з дому, зможе погашати свої кредитні зобов'язання.
У будь-якому відділенні «Пошти Росії» клієнт може зробити грошовий переказ, вказавши реквізити банківського рахунку.
Можна внести суму боргу через банкомати інших банків. Слід врахувати, що у цьому випадку стягуватиметься комісія.

Володимир Іванович Даль – письменник, лікар, лексикограф, людина, яка створила «Тлумачний словник живої мови». 1832 року в країні вийшла збірка творів "Російські казки", які понад 100 років тому написав Володимир Даль під ім'ям Володимира Луганського. Усі історії книжки - стилізація під російські народні фольклорні казки, зібрані ентузіастами у всій Росії. Народність завжди проявляється в необхідних сюжетах, які дуже близькі до фольклору, там надзвичайно багато прислів'їв, зустрічаються і повторювані моменти, присутнє часом узагальнене значення характерів.

Писав Володимир Іванович Даль казки і для дорослих, які мають більшою мірою іронічний характер, фольклорні характери використовуються все рідше. Типовий мотив для казки Даля - це взаємодія будь-якої нечистої сили та звичайного мужика. Важливий соціальний підтекст - протистояння нижчих та найвищих верств нашого суспільства. Народне мовлення найчастіше перемішується з літературною лексикою. Казкова манера, що наповнює розповіді Даль намагався наблизити до народної мови. Що слід зазначити, що є також описи простонародного побуту і вдач старого життя. У цій категорії всі казки можна читати абсолютно безкоштовно онлайн, також до кожної казки прив'язана відповідна ілюстрація.