Іноді зачаття не настає внаслідок дисфункції менструального циклу. Яйцеклітина дозріває і виходить із фолікула. Циклічність та характер менструального циклу змінюються – це ановуляція. Іноді виникають маткові (дисфункціональні) кровотечі, спостерігаються дивні виділення та аменорея, що веде до безпліддя.

При нормальному овуляторному циклі фолікула яєчника розривається, а яйцеклітина викидається в черевну порожнину. Ановуляція вносить свої корективи – цикл порушується.

Жовте тіло у яєчнику не формується. Проліферативна фаза в ендометрії не змінює секреторну. Фаза десквамації часто не настає.

Ановуляція супроводжується низкою патологічних порушень, іноді – циклічною менструальноподібною реакцією. Ановуляцію ділять на фізіологічну та патологічну.

1. Фізіологічна ановуляція. Спостерігається при вагітності, лактаційному та післяпологовому періодах. Сюди також відносяться проблеми, що виникають у клімактеричному та пубертатному періодах. Здорові жінки, здатні до дітонародження, іноді страждають на дисфункцію гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Це викликано зміною кліматичних зон чи стресової ситуацією.
2. Патологічна. Друга назва цієї недуги – хронічна ановуляція. Хвороба протікає на тлі безпліддя. Регуляція менструального циклу схильна до стійкого розладу. Для даної патології характерні первинно-яєчникові причини (дефекти ферментних систем, дисгенезія гонад, аутоімунні ураження яєчників, синдром виснаження яєчників, а також ураження яєчникової тканини, спричинене хімічною та променевою терапією).

Овуляторний цикл

Як дозріває яйцеклітина.

Під час місячних розгортається процес, який можна поділити на три складові.

• Етап 1. Секреція ФСГ стрімко зростає. За процес відповідає передній гіпофіз.
• Етап 2. Мікросередовище фолікула (з домінантною дією андрогенів) переходить до середовища з домінуючими естрогенами. Явище отримало назву ароматизації андрогенів.
• Етап 3. Взаємодія активіну та ФСГ призводить до того, що на клітинах гранульоми формуються рецептори ЛГ. Вони необхідні для нормального перебігу овуляції та лютеїнізації.

Зазначимо, що при найменшому порушенні цього циклу необхідно терміново звертатися до лікаря та розпочинати лікування.

За овуляцією слід зростання прогестерону і знову піднімається рівень естрадіолу, що і зумовлює лютеїнову фазу, що триває 14 днів.

Жовте тіло деградує і цей процес пов'язаний з падінням гормонального рівня. ФСГ знову збільшується – запускається черговий цикл.

Ключову роль жіночому організмі грають активін та інгібін — пептиди, відповідальні зростання і диференціацію яєчників. Ці речовини управляють рецепторами фолікули, без їх вироблення нормальне функціонування та зростання неможливі.

ФСГ впливає на ароматизацію та формування рецепторів, а активін посилює цей вплив. Інгібін ж стимулює синтез андрогенів.

Причини

Причини ановуляції можуть бути різними, але в основі часто лежить погана взаємодія гіпофіза, гіпоталамуса та системи яєчників. Зіткнувшись із цими проблемами, негайно приступайте до лікування.

• Гіпоталамус- Відділ нашого мозку, що займається репродуктивною функцією організму.
• Гіпофіз. Ця ділянка кори продукує гормони, що регулюють ритм яєчників.
• Яєчники- статеві залози, що займаються продукуванням яйцеклітини та гормонів.

Перерахуємо інші причини, що негативно впливають на овуляцію:

вагітність.

Як бачимо, своєчасне лікування низки недуг веде до нормалізації овуляційного процесу. Головне – точно розпізнати причини ановуляції.

Симптоми

Основні симптоми, якими визначається ановуляція, виглядають так:

• аменорея (розвивається у 50% випадків);
• безпліддя;
• дисфункціональні маткові кровотечі (спостерігаються у третини пацієнток);
• вугри;
• гірсутизм (симптом, характерний для 70% хворих);
• ураження молочних залоз;
• полікістозні яєчники;
• підвищений ризик серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, раку молочної залози та ендометрію;
• зниження ПМС-симптомів;
• різкі коливання базальної температури тіла;
• нерегулярний менструальний цикл

Ознаки

Клінічні прояви (ознаки ановуляції) залежать від протяжності нездужання і ступеня дисфункції яєчників. Розпізнати недугу можна за такими критеріями:

1. Зміна тривалості та характеру менструального циклу. Розширення (звуження) проміжків між «критичними днями».
2. Маточні кровотечі.
3. Гірсутизм (чоловіче оволосіння).
4. Поява вугрової висипки (акне), випадання волосся.
5. Поразки молочних залоз (рак молочної залози, мастопатія).
6. Проблеми з виношуванням плода та повна нездатність до зачаття.
7. Гіперплазія ендометрію (в окремих випадках – рак ендометрію).

Якщо ановуляція стає патологічною (за відсутності адекватного лікування), це може призвести до хвороб серцево-судинної системи та навіть цукрового діабету. Іноді (при запущеному перебігу хвороби) ановуляцію супроводжує акромегалія.

Діагностика

Перш ніж розпочати лікування ановуляції, необхідно поставити точний діагноз. Лікарі вдаються до допомоги наступних видів клінічних досліджень:

1. Вивчення базальної температури тіла. Основний показник тут – відсутність двофазності. Зазвичай перед овуляцією цей параметр опускається, а потім йде на підйом. Нормальний показник (різниця температур) становить приблизно 0,4 градуси. На жаль, при цьому методі у гру вступають побічні фактори: вплив алкоголю, порушення сну, хронологічна різниця вимірів. Тому у графіку передбачаються похибки. Сучасна медицина не вважає цей діагностичний метод досконалим.
2. Експрес-тести. Використовуються багатьма жінками до походу до лікаря. Суть методу: гормон ЛГ перед овуляцією викидається в сечу, де діагностується. Мінус у тому, що жінки не завжди чітко інтерпретують показання тесту. В ідеалі контрольна смужка має бути тьмяною, а тестова – яскравою. Візуально відстежити цей момент часом важко. Крім того, існують хвороби (наприклад, сидром полікістозних яєчників), при яких рівень ЛГ у сечі незмінно високий.
3. Ендометрія та УЗД яєчників. На сьогоднішній день - найнадійніший спосіб діагностики. Якщо ановуляція виявлена ​​кваліфікованим фахівцем під час цього дослідження, діагноз можна вважати достовірним. За допомогою УЗД виявляються розміри та кількість фолікулів, оцінюються розміри матки та яєчників, а також товщина ендометрію.

Також здійснюються гормональні дослідження (наявність тестостерону, пролактину, кортизолу), краніографія, вивчається щитовидна залоза.

Лікування

Ключовий спосіб лікування ановуляції – стимуляція. У хід пускається кломіфен цитрат, що посилює гормональний синтез у гіпофізі та гіпоталамусі. Практикуються інші препарати, лікування якими залежить від характеру патології.

• Агоністи дофаміну. Зменшують розмір пролактиноми, нормалізують секрецію гонадотропних гормонів. Ефективні при гіперпролактинемії. Прикладом є бромокриптин, придбати який можна за 260-350 рублів.
• Тиреоїдні гормони. Використовуються у зв'язці з вищезгаданими препаратами.
• Естроген-гестрагенові засоби. Поліпшують функціональність гіпоталамо-гіпофізарної системи. Застосовуються разом із антиестрогенами. Кломіфенцитрат, наприклад, продається у всіх аптеках за ціною 800 рублів за 20 пігулок.
• Гонадотропні гормони(Хоріонічний гонадотропін, пергонал).
• Дексаметазон. Призначається при гіперандрогенії. Ціна - близько 30 рублів за блістер.

Успішного одужання!

Овуляція – це процес виходу з яєчника дозрілої яйцеклітини, необхідна умова для зачаття дитини. Відбувається вона під впливом гормонів гіпофіза – лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ). Приставка ан означає заперечення, отже, ановуляція - це порушення процесу дозрівання яйцеклітин. Вона є універсальною ознакою патології роботи яєчників та відноситься до ендокринних факторів безпліддя.

Причини

У нормі яєчники жінки містять певну кількість незрілих яйцеклітин, які закладаються ще в ембріональному періоді. Ооцит росте всередині невеликої бульбашки, заповненої рідиною – фолікула. У міру дозрівання порожнина з яйцеклітиною рухається до поверхні яєчника, а стінка її стає дедалі тоншою. У момент овуляції відбувається розрив фолікула і жіноча статева клітина потрапляє у черевну порожнину, та був у маткові труби.

У разі нормальної роботи жіночої репродуктивної системи овуляція відбувається у кожному менструальному циклі. Зростання, дозрівання та розрив фолікула регулюють гормони гіпоталамуса та гіпофізу – гонадоліберин, ЛГ, ФСГ. У свою чергу, стероїди яєчників – естроген та прогестерон впливають на роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи. Таким чином, жіночу репродуктивну функцію забезпечує складний механізм гормональної взаємодії.

Ановуляторні цикли бувають у кожної жінки кілька разів на рік – це нормальне явище та лікування не потребує. Хронічна ановуляція – це стійке переважання безплідних циклів над фертильними. І тут виникає , що може бути викликано такими причинами:

• травми голови, що призводять до пошкодження гіпоталамо-гіпофізарної системи;
• інфекції, що вражають головний мозок та його оболонки (кліщовий енцефаліт, нейросифіліс);
• пухлини гіпоталамуса та гіпофіза або їх вроджене недорозвинення;
• надлишковий синтез пролактину гіпофізом – він пригнічує дозрівання фолікулів;
• резистентність (відсутність відповіді) яєчників до статевих гормонів;
• виснаження фолікулярного фонду яєчників;
• потовщення яєчникової капсули (фолікул не може розірватись);
• пухлини, які продукують статеві стероїди;
• хвороби інших ендокринних залоз (надниркових залоз, щитовидної залози) – вони ведуть до гормонального дисбалансу.

Порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи можуть спровокувати такі фактори:

• інфекційні та аутоімунні захворювання;
• значні фізичні навантаження;
• прийом лікарських засобів;
• сильний психоемоційний стрес;
• порушення обміну речовин із різкою зміною маси тіла.

Ознаки та діагностика

Основна причина звернення до лікаря жінок з ановуляцією – безпліддя. У деяких випадках це єдина скарга, оскільки ановуляція при регулярних місячних – не рідкість. Однак у більшості жінок виникають інші ознаки гормонального дисбалансу:

• надлишкове оволосіння обличчя та тіла, нерідко у поєднанні з облисінням голови;
• зниження тембру голосу;
• порушення циклу, зміна характеру кровотечі;
• вугри, підвищена жирність шкіри;
• недорозвинення молочних залоз та зовнішніх статевих органів;
• зниження статевого потягу;
• сухість та печіння у піхву;
• ожиріння;
• дратівливість, плаксивість, різкі зміни настрою.

Симптоми ановуляції часто поєднуються з ознаками інших захворювань. Наприклад, порушення роботи щитовидної залози супроводжується вираженою сонливістю, сухістю шкіри, випаданням брів, вій та волосся. Синдром Іценко-Кушинга (патологія надниркових залоз) призводить до появи тяжкої депресії та суїцидальних думок, зміни зовнішнього вигляду: жир відкладається на обличчі та тулубі, порівняно з якими кінцівки виглядають зайво худими. На шкірі хворих з'являються стрії – широкі багряні розтяжки.

Діагностика ановуляції іноді викликає низку труднощів. До безпліддя призводять різні причини, тому лікар у пошуках правильного діагнозу змушений виключати їх. І тому він призначає:

• Визначення у венозній крові концентрації жіночих статевих гормонів (пролактину, ФСГ, ЛГ, естрадіолу, тестостерону).
• Аналіз крові на гормони щитовидної залози - ТТГ, Т3, Т4.
• Функціональні гормональні проби – жінці вводять невелику кількість гормонального препарату з метою з'ясувати відповідь на нього органів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.
• Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу – його проводять кілька разів протягом одного циклу: на 5-7 його день, під час передбачуваної овуляції та після неї. У разі ановуляції немає зростання фолікула та утворення жовтого тіла.
• УЗД щитовидної залози можна виявити її кісти, пухлини, зміна розміру.
• МРТ або КТ черепа дозволяють виявити порушення в будові гіпоталамо-гіпофізарної системи, її пухлини.
• Лапароскопічна діагностика – її проводять через прокол у черевній порожнині, у який вводять відеодатчик. Хірург візуально оцінює стан яєчників і бере невелику ділянку їхньої тканини для гістологічного аналізу.

У домашніх умовах жінка заповнює календар місячних, де відзначає виразність та тривалість кровотечі. Протягом кількох циклів вона виконує тест на овуляцію - він схожий на звичайний тест на вагітність, але чутливий до інших гормонів. Раніше широко застосовували метод вимірювання базальної температури – при ановуляції вона змінюється протягом усього циклу.

Терапія

Лікування ановуляції залежить від причин, що її викликали. Практично будь-яка форма порушень потребує гормонального коригування ззовні, підбір препарату здійснює лікар гінеколог-ендокринолог. Якщо вагітність не настає протягом чотирьох місяців після початку лікування, до терапії підключають препарати, що стимулюють овуляцію. Оперативне лікування показано через півроку відсутності ефекту.

Яєчникова недостатність

У цьому випадку проводять замісну гормональну терапію однофазними та двофазними препаратами. У перші місяці використовують препарати естрогену з 1 по 21 день циклу з перервою на тиждень. Потім переходять на комбіновані естроген-гестагенні засоби: Марвелон, Ригевідон, Фемоден, Цикло-прогенова.

Лікування резистентних яєчників складне і здебільшого малоефективне. Оваріальна тканина слабо реагує на гормональний вплив, але в деяких випадках високі дози естрогену дозволяють досягти позитивного результату. Одночасно призначають Клостильбегіт – він блокує естрогенні рецептори на поверхні гіпоталамуса та гіпофізу, завдяки чому викид ФЛГ та ЛГ залишається на високому рівні.

Гіпоталамо-гіпофізарна недостатність

Гормональне лікування починають після виключення органічної патології гіпофіза та гіпоталамуса за результатами КТ або МРТ. Протягом перших 3-4 місяців використовують замісну терапію естрогенними препаратами: Прогінова, Естрофем, Мікрофолін. Додатково призначають Дюфастон при ановуляції цього типу, його приймають у другу фазу циклу. Таким чином, імітують циклічні гормональні зміни в організмі жінки – це готує її репродуктивну систему до дії гонадотропінів (ФСГ, ЛГ).

Наступним етапом проводять стимуляцію овуляції препаратами Меногон, Хумегон, Метродін, Пурегон. Зростання фолікула контролюють за даними, в нормі він повинен збільшуватися на 2 мм на добу. Для підвищення шансу на настання вагітності після овуляції жінці призначають прогестагени, наприклад Дюфастон, Утрожестан.

Гіперпролактинемія

Надлишок гормону гіпофіза пролактину гальмує дозрівання фолікула та має контрацептивний ефект. Такі препарати, як Бромкриптин, Парлодел, Правідел гальмують його секрецію. Їх приймають внутрішньо, починаючи з мінімальної дози, яку поступово збільшують. Лікування в середньому триває 6-18 місяців, після чого препарат скасовують і жінка може планувати вагітність. Овуляцію стимулюють не раніше, ніж за півроку від початку терапії.

Полікістоз яєчників

Овуляцію перешкоджає потовщена капсула яєчників, через яку фолікул не може розірватися. У жінок знижена продукція жіночих статевих гормонів та підвищена концентрація чоловічих. Тому для їх лікування використовують препарати з антиандрогенною активністю: Діане-35, Андрокур, Верошпірон. Їх поєднують із гонадотропінами – Хумегоном, Метродіном, Золадексом. Показано призначення гестагенпрогестагенних препаратів для відновлення нормального гормонального фону.

За відсутності ефекту виконують хірургічне втручання: хірург надрізає капсулу яєчника або видаляє його. Овуляції відновлюються на нетривалий час, тому вагітність слід планувати одразу після лікування.

Для нормалізації гормонального фону за всіх форм ановуляції необхідна корекція маси тіла. Для цього призначають низькокалорійну дієту, блокатори центру голоду, цукрознижувальні препарати.

Чи можна завагітніти при ановуляції без лікування?

Ні, оскільки зачаття неможливе без яйцеклітини в матковій трубі або матці. У випадках, коли консервативні та хірургічні методи лікування не призвели до бажаної овуляції, можливе проведення з донорським ооцитом. Сучасна медицина має у своєму розпорядженні широкий спектр лікувальних методик, які дозволять жінці стати матір'ю навіть з діагнозом «ановуляція».

Зміна базальної температури

Маточні кровотечі

Нерегулярність місячних

Нездатність зачати дитину

Оволосіння за чоловічим типом

Скорочення тривалості менструального циклу

Збільшення тривалості менструального циклу

Ановуляція – це збій в організмі жінки, через який порушується функціонування яєчників – вони припиняють щомісячний викид зрілої яйцеклітини, що призводить до збоїв у менструальному циклі та безплідності. Існує маса причин, які можуть спричинити збій в організмі жінки. До групи ризику потрапляють жінки репродуктивного віку – від 14 до 35 років.

Симптоми ановуляції такі: проблеми із зачаттям, рясні місячні або їх відсутність, сильний біль у період менструацій. Діагностується патологія при зверненні до фахівця після проведення комплексного дослідження.

Якщо вчасно розпочати лікування, прогноз є позитивним. При пізній терапії, залежно від причини виникнення, відсоток одужання та відновлення репродуктивної здатності знижується. У цілому нині ановуляція лікування має на увазі лише комплексне.

Етіологія

Процес овуляції, за відсутності патології, відбувається у будь-якої жінки репродуктивного віку щомісяця. Цей процес відбувається на 14-16 день після початку менструації, коли фолікула розривається, вивільняючи зрілу яйцеклітину, що потрапляє в черевну порожнину, а потім у маткову трубу. Весь процес проходить під контролем певних гормонів, спрямованих на стимуляцію фолікул.

Коли зріла яйцеклітина не утворюється і не виходить із яєчника, то діагностується ановуляція.

Причини ановуляції ховаються у таких факторах:

• велике фізичне навантаження - в осіб, які займаються спортом, при сильних навантаженнях на організм головний мозок пригальмовує процес вироблення гонадотропних гормонів, що сприяє виникненню захворювання;
• стреси та емоційні перепади;
• тривалий прийом медикаментозних засобів – часто провокує збій у овуляції, якщо це гормональні препарати.

До патологічних причин ановуляції належать:

• проблеми із гормональним фоном;
• вікові особливості;
• інфекційні та аутоімунні захворювання;
• високі показники пролактину у кровоносній системі;
• проблеми з наднирниками;
• порушення в обміні речовин;
• надмірна вага або його нестача.

Ендокринні збої є основною причиною відсутності овуляції. Причому безпліддя викликає як проблеми ановуляції, а й порушений кровообіг, пухлиноподібні освіти, травми, захворювання мозку.

Класифікація

Ановуляція буває двох видів:

• Фізіологічна – збої відбуваються з природних причин у період вагітності та лактації. Часто відсутність овуляції спостерігається у пацієнток підліткового віку та у жінок у період під час перебудови організму. Якщо у жінки з'являється ановуляція при регулярних місячних, то причина криється у зовнішніх факторах: у поганій екологічній ситуації, шкідливі умови праці та життя, сильні стреси.
• Патологічна – порушений менструальний цикл або він відсутня, причому немає жодних змін у відповідних органах, фолікула знаходиться на місці в яєчнику та його не залишає. У разі фіксується хронічна форма захворювання. Однак причина може ховатися у проблемах з наднирковими залозами та з гіпофізом.

Якщо ановуляція не постійна, а виникає періодично, у разі не призначають ніякого спеціального лікування, оскільки відхилення від норми несуттєві. При зміні раціону, запобіганні та при зменшенні навантаження на організм все відновлюється.

Симптоматика

Ознаки ановуляції безпосередньо залежать від етіологічних факторів, тривалості перебігу хвороби та характеру недуги.

Основні симптоми:

• змінюється тривалість та характер місячних, що проявляється у зменшенні чи збільшенні часових проміжків між ними;
• спостерігаються нерегулярні місячні чи його відсутність;
• присутні сильні маткові кровотечі;
• базальна температура часто змінюється;
• сильні висипання на обличчі у вигляді;
• відзначається випадання волосся;
• у жінок відзначається підвищений ріст волосся у нетипових для жіночого організму місцях;
• проблеми із зачаттям.

Іноді спостерігаються сильні болі внизу живота, болючі місячні, патологічні процеси в молочних залозах. Хронічна ановуляція може призвести до виникнення, серцевих патологій, хвороб судин.

Діагностика

Попередній діагноз ановуляції гінеколог ставить після вивчення скарг та історії хвороби. Потім пацієнтку оглядають та відправляють на додаткові дослідження для підтвердження захворювання та з'ясування причини:

• до відвідування лікаря пацієнтка зобов'язана провести вдома спеціальний експрес-тест;
• досліджується базальна температура, але такий метод є малоінформативним;
• перевіряється вміст гормонів у венозній крові;
• здається аналіз крові на перевірку гормонів щитовидної залози;
• робляться проби функціонально-гормональні;
• береться мазок із піхви, щоб виключити інфекційні захворювання;
• призначається ультразвукове дослідження органів малого тазу та щитовидної залози (робиться до та після овуляції);
• досліджуються спроби яєчників за допомогою гістологічного аналізу;
• магнітно-резонансна томографія головного мозку – призначається в окремих випадках, щоб виключити можливість пухлиноподібних утворень.

У деяких випадках обирається вичікувальна тактика, коли жінка протягом декількох місяців фіксує число, тривалість, рясність місячних та можливу додаткову симптоматику, після чого проводиться вторинний огляд.

Лікування

Лікування ановуляції комплексне та залежить від етіологічних факторів. За будь-якої форми призначається гормональне коригування. Підбирає засоби гінеколог-ендокринолог, спираючись на аналізи, які пацієнтка здавала під час обстеження.

Якщо після чотирьох місяців вагітність не настає, то до гормонального лікування додаються препарати, після яких відбувається стимуляція овуляції. Оперативні заходи призначаються через рік чи півтора, якщо терапія не дала необхідного ефекту.

Можуть бути виявлені такі процеси:

• при яєчниковій недостатності проводиться замісна гормональна терапія однофазними та двофазними засобами – здебільшого малоефективна терапія та допомагає одиницям, оскільки тканина яєчника слабо реагує на високі дози естрогену;
• при гіпоталамо-гіпофізарної недостатності усувається причина патології, і лише після цього призначається терапія;
• при гіперпролактинемії, коли надлишок гормону, що виробляється гіпофізом, стримує дозрівання фолікули, призначаються стримуючі засоби, щоб нормалізувати загальне тло;
• при полікістозі яєчників, коли спостерігається потовщення капсули навколо яєчника, що не дає можливості розриву фолікули, призначаються антиандрогенні препарати, а якщо відсутня ефект, призначається хірургічне втручання.

Паралельно пацієнтка повинна знизити свою вагу за допомогою дієтотерапії та вправ, а також прописуються вітаміни.

При ановуляції завагітніти не можна: якщо яйцеклітина не перебуватиме в матковій трубі, то процес запліднення буде нездійсненним.

Лікування ановуляції народними засобами можливе, коли причини виникнення недуги незначні. Якщо стабілізувати емоційне і гормональне тло, можна позбутися проблеми.

Для цього використовують такі засоби:

• заварюють листя шавлії для вживання;
• робляться настої борової матки, горицвіту;
• відвари з мелісою;
• грязьові та трав'яні ванни.

Самолікування займатися не варто, а перед використанням народних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем.

Можливі ускладнення

Ановуляція є основною причиною безпліддя – це найстрашніше ускладнення недуги для жінки. Сам же діагноз може бути ознакою вторинною, тоді неможливість овуляції пов'язують з іншими патологічними процесами і якщо їх не лікувати, то основне захворювання та супутня симптоматика посилюватимуться.

Профілактика ановуляції полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

• необхідно контролювати свою вагу;
• не зловживати гормональною контрацепцією;
• вести здоровий спосіб життя;
• робити легку гімнастику;
• правильно та якісно харчуватися;
• уникати стресів;
• не жити у місцях із підвищеною радіацією або у місцях хімічних викидів;
• не перенавантажувати організм.

Необхідно вчасно лікувати усі запальні процеси в організмі, не запускати хронічні захворювання.

Відсутність овуляції – це ще вирок. Сучасна медицина здатна впоратися з цією проблемою, як варіант, може бути проведено штучне запліднення.

Чи все коректно у статті з медичної точки зору?

Дайте відповідь тільки в тому випадку, якщо у вас є підтверджені медичні знання

Жіноча безплідність є ознакою різних захворювань та патологічних станів. Як і чоловіче безпліддя, воно вимагає професійної допомоги для подальшого зачаття. Ановуляція це часто зустрічається збій процесу вироблення яйцеклітини.

Перебої щомісячного циклу, з недоступністю виходу яйцеклітини з фолікула, називається «ановуляція».

Якщо в організмі жінки є дана аномалія, то об'єктивні можливості на природне зачаття значно зменшуються.

Коли причини виникнення ановуляції пов'язані з фізіологічними джерелами, відхилення пов'язують:

1. З періодом виношування та вирощування- При природному вигодовуванні, відразу ж після народження малюка, овуляція відсутня. Причини ановуляції виникають і натомість збільшення обсягів пролактину, що відповідає за виробництво молока.
2. Зі зниженням кількості овуляцій- Якщо до 30 років ановуляція спостерігається кілька разів на рік, то з віком аномалія реєструється за місяць. Що старша жінка, то більше складнощів із зачаттям – від систематичності статевих контактів це не залежить.
3. З тривалими відрядженнями та частими відрядженнями.
4. З пероральними протизаплідними- будь-які методики гормональної контрацепції пригнічують процес вироблення яйцеклітини.

Можливу причину ановуляції можна виявити при проходженні діагностичного обстеження – воно дозволяє визначати всі захворювання та патологічні відхилення у стандартній функціональності організму. Відсутність підвищення базальної температури говорить про однофазний менструальний цикл - без виведення зрілої яйцеклітини.

Ожиріння чи різке падіння маси тіла викликає зміни гормонального балансу. У разі втрати ваги овуляція не відбувається – організму не вистачає енергетичних ресурсів. Порушення кровопостачання у тканинах провокує ановуляцію, без нормалізації маси тіла процес зачаття постійно перебуватиме під загрозою.

Порушення функцій ендокринних органів

Патології щитовидної залози провокують розвиток захворювання. За її підвищеної функціональності формується гіпертиреоз, при зниженій - гіпотиреоз. Додаткове дослідження органів малого тазу для визначення причин проблеми піддаються жінки із хворобами ендокринного відділу. Зміна стероїдогенезу у яєчках викликає ановуляцію.

Ознаки відсутності овуляції

Прояви аномалії можна визначити:

• щодо зміни показників базальної температури;
• олігоменореї- Порушення регулярності менструального циклу;
• аменореї- Повній відсутності менструацій;
• зниження або дефіциту провісників передменструального синдрому.

Ознаки ановуляції виражаються у рясних кровотечах під час менструації.

Які ще є симптоми відсутності овуляції?

Симптоматика патологічного відхилення включає всі невдалі спроби завагітніти. Ановуляція реєструється за активного статевого життя протягом декількох років, а симптоми зачаття відсутні. У дівчат можуть відзначатися:

• ріст волосся за чоловічим типом;
• захворювання молочних залоз;
• випадання волосся;
• вугровий висип.

Чому немає овуляції при регулярних місячних

Ановуляція може формуватися:

• при синдромі полікістозних яєчників;
• запальних процесах у сфері малого таза;
• різних інфекційних ураженнях;
• порушення гормонального балансу;
• ожирінні або анорексії;
• постійному прийомі оральних протизаплідних засобів; порушення функціональності гіпофіза;
• психоемоційне перенапруження на тлі постійного стресу;
• патології ендокринного відділу;
• синдром хронічної втоми.

Симптоми ановуляції

Клінічні ознаки ановуляції виражаються:

• продовженням або скороченням часу менструального циклу;
• нерегулярним приходом;
• змінами у виділеннях – від зменшення до збільшення обсягів.

В окремих випадках ановуляція проходить без вираженої симптоматики та при регулярних місячних. Пацієнтки пред'являють скарги на збільшення маси тіла за короткий проміжок часу, різке скидання ваги, постійні зміни в настрої, поява необґрунтованої дратівливості.

Полікістозні яєчники виражаються у появі оволосіння за чоловічим типом. Нестандартне виділення світлої рідини із сосків повідомляє про розвиток гіперпролактинемії, що призводить до зниження овуляції.

Обстеження

При поводженні з проблемою безпліддя пацієнтку спрямовують на комплексне обстеження:

• перевірка рівня гормонів;
• УЗД органів малого тазу – проводиться протягом кількох циклів;
• проведення аналізів на венеричні хвороби;
• клінічний аналіз крові – визначення прихованих запальних процесів.

Після підтвердження діагнозу "ановуляція" пацієнтці рекомендується симптоматична терапія.

Особливості лікування ановуляції

Терапія має на увазі використання комплексного підходу до захворювання. Придушити негативну симптоматику ановуляції можна лікарською терапією, гормонотерапією, домашніми рецептами.

Якщо проблема стала наслідком невірного способу життя, то лікар може запропонувати хворий перейти на певний дієтичний стіл, тренуватися по можливості організму, виключити з життя негативний вплив стресових ситуацій.

Лікування ановуляції народними засобами

Домашні рецепти проти ановуляції мають на увазі приготування відварів та настоїв із лікарських рослин.

1. Столова ложка висушеного та подрібненого горицвіту заливається склянкою окропу, витримується протягом 60 хвилин. Після фільтрування використовується по 85 мл до трьох разів на день.
2. Для терапії ановуляції береться 10 г подрібненої шавлії. Рослина заливається склянкою окропу, додатково проварюється три хвилини під щільно закритою кришкою. Витримується 20 хвилин, проціджується та вживається по 80 мл до трьох разів на добу.

Лікування ановуляції медичними препаратами

Основною підгрупою лікарських препаратів на лікування ановуляції є синтетичними жіночими гормонами. До надійних варіантів терапії відноситься стимулювання процесу овуляції:

• Кломідом;
• Прегнілом;
• Дюфастоном;
• комбінованими оральними контрацептивами.

Підбором необхідних ліків займається фахівець. Самостійна терапія не дасть необхідного результату.

Лікування хронічної ановуляції гормонами

Стимулювання який завжди дає можливість вдале зачаття. Джерелом проблеми можуть бути новоутворення в районі гіпофізу або значне вироблення пролактину. У цьому випадку фахівці призначають гормональні ліки з безпосереднім впливом на гіпофіз.

Чи можуть бути місячні при ановуляції?

Природні виділення при ановуляції можуть бути стабільними та регулярними. Найчастіше виявляються порушення – їх показники залежить від виду патології.

Місячні при аномальному відхиленні проходять:

• регулярно зі стандартними показниками– дівчата не підозрюють про проблеми із функціональністю репродуктивного відділу;
• рідко і з мізерними виділеннями– патологія реєструється при тонкому ендометрії та незначному виробленні естрогенів;
• год асто і з рясним виділенням- аномалія характеризується недостатньою кількістю прогестерону та переважанням естрогенів, на тлі хвороби спостерігається потовщення ендометрію.

Останній тип недуги діагностується при тривалості менструації понад сім діб, з кровотечею та масовим виведенням згустків.

Ановуляція вимагає звернення за професійною допомогою та проходження симптоматичного лікування. Відмова від терапії може призвести до абсолютної безплідності та неможливості зачаття без сторонніх медичних допоміжних процедур (ЕКЗ та ін.).

Зміст:

Іноді виникає ситуація, коли жінка з якихось причин відсутня овуляція. У цьому випадку яйцеклітина не виходить із яєчника. Подібний стан відомий як ановуляція, яка є причиною безпліддя в 30% випадків. Вона може супроводжуватися нерегулярними місячними – або їх повною відсутністю – аменореєю. Для лікування патології застосовуються засоби, що стимулюють овуляцію.

Що таке ановуляція

Нерідко на прийомі у гінеколога жінки дізнаються, що причиною відсутності вагітності є патологія, яка називається ановуляцією. Вона нерідко є причиною безпліддя, яка виступає у вигляді самостійної причини або супутнього симптому.

Нормальна робота яєчників може бути порушена внаслідок будь-якого збою нормального функціонування внутрішніх органів. Через це порушується дозрівання яйцеклітини, і настає безпліддя. Вона не може вийти з яєчника та сформувати жовте тіло. Підготовлений до імплантації ендометрій стає непотрібним. Зміна фаз ендометрію може змінитись під впливом порушень менструального циклу. Відсутність дозрілої яйцеклітини негативно впливає на менструальні виділення, що в кінцевому результаті викликає ановуляцію.

Ановуляція може бути фізіологічною та патологічною. У першому випадку вона виникає під впливом природних факторів післяпологового періоду та лактації, а також у процесі настання клімаксу, коли функції яєчників поступово згасають. У другому випадку відбувається збій на рівні складної системи, що складається з гіпоталамуса, гіпофізу, надниркових залоз та яєчників.

Причини виникнення ановуляції

Причини появи ановуляції розглядаються залежно від її різновиду. Фізіологічна ановуляція виникає у певному віці та на конкретній стадії життєвого циклу. У певні періоди наголошується на її позитивній дії. Наприклад, у дівчаток менструальний цикл не з'являється доти, доки не настане період дозрівання. В іншому випадку, навпаки, при настанні клімаксу припиняється дія менструального циклу. До фізіологічних причин невиходу яйцеклітини належить вагітність, сильні стреси, надмірні фізичні навантаження, зміна клімату та інші негативні фактори.

Патологічна ановуляція найчастіше настає внаслідок розладу функцій яєчників. Крім того, порушується їхня взаємодія з гіпофізом та іншими органами. Відтворювальна функція яєчників засмучується і стає недостатньою, різні захворювання призводять до ураження їх тканин. Зміст гормону пролактину, що виробляється гіпофізом, збільшується. Це призводить до блокування роботи органу. Порушені функції гіпоталамуса викликають занепокоєння, зниження ваги.

У деяких випадках патологія виникає під дією різних злоякісних новоутворень, а також хвороб підшлункової та щитовидної залоз, порушень гормонального фону. Негативний вплив мають травми зовнішні або отримані в результаті оперативного втручання. Через це найчастіше з'являються спайки. Іноді яєчники та інші органи, пов'язані з ними, просто атрофуються під впливом тривалого прийому протизаплідних засобів. Негативний вплив на виникнення та розвиток патології має ожиріння, а також цукровий діабет та його наслідки.

Симптоми ановуляції

Основні ознаки та симптоми, що вказують на наявність патології, виявляються у вигляді аменореї, що розвивається приблизно у 50% випадків. Серйозним сигналом є безпліддя, а також поява дисфункціональних маткових кровотеч, що спостерігаються у 30% пацієнток.

Приблизно для 70% жінок із цією патологією характерно прояв гірсутизму – чоловікоподібного оволосіння. З'являється вугровий висип, волосся починає випадати. Молочні залози можуть бути уражені мастопатією або раковою пухлиною. Базальна температура тіла схильна до різких коливань. Менструальний цикл стає нерегулярним. Такий стан нерідко супроводжується гіперплазією ендометрію, а в деяких випадках – раком ендометрію. Настають серйозні проблеми під час виношування плода. Багато жінок стають нездатними до зачаття.

За відсутності своєчасного та правильного лікування, ановуляція набуває патологічного характеру. Подібний стан призводить до серцево-судинних захворювань, іноді виникає цукровий діабет.

Діагностика

Перед початком лікування необхідно провести всі діагностичні заходи. Точний діагноз встановлюється за наслідками клінічного обстеження.

Експрес-тести проводяться багатьма жінками ще до візиту до лікаря. Даний метод заснований на присутності в сечі гормону ЛГ, що потрапляє туди до овуляції. За цією ознакою виконується діагностика, результати якої відображаються на смужках тесту. Цей метод не дозволяє отримати точних результатів, оскільки наявність високого рівня ЛГ характерно і для інших захворювань.

Іншим способом є спостереження за базальною температурою тіла. Однак у цьому випадку також не можна встановити остаточний діагноз, оскільки перепади температури можуть бути пов'язані з порушеннями сну, алкоголем та іншими побічними факторами.

Найбільш повна діагностика ановуляції виконується шляхом проведення ультразвукового дослідження ендометрію та яєчників. Це найбільш надійний спосіб, що дає змогу отримати достовірні відомості. У процесі діагностики оцінюються розміри яєчників та матки, виявляється кількість фолікулів, визначається товщина ендометрію.

Лікування ановуляції

Терапевтичні методи лікування ановуляції засновані на коригуванні гормонального профілю. Основне лікування спрямоване на ліквідацію причин порушення. Наприклад, це можуть бути лікувальні заходи щодо будь-яких пухлин або полікістозу яєчників. Якщо причини патології не встановлено, лікування концентрується на вирівнюванні гормонального фону.

Крім того, ановуляція лікується медикаментозними засобами. В основному використовуються антиестрогени та фолікулостимулюючий гормон гіпофіза. Під дією цих препаратів яйцеклітини починають дозрівати. Якщо таке лікування не дає бажаного результату, проводиться оперативне втручання у вигляді клиноподібної резекції яєчників. У деяких випадках рекомендується екстракорпоральне запліднення.