16-17 ст., їхня основна тематика породжена епохою безперервної всенародної боротьби з іноземними загарбниками українських земель. У них розповідається про подвиги народу або його окремих представників-героїв, що виступили на захист своєї Батьківщини від навали чужинців-поневолювачів, часто оспівується героїчна смерть воїна в цій боротьбі.
Хоча думи визначаються як ліро-епічний жанр, але в них переважає епічний елемент. Про це свідчать чітка побудова сюжету, фабульність, оповідальний характеропис подій, який, як правило, ведеться в хронологічній послідовності. Однак розповідь майже завжди подається в ліричному освітленні, яке виявляють широкі авторські відступи, пейзажні замальовки, проникнення в внутрішній світгероїв, оспівування їхніх почуттів та переживань. «На відміну від плавності та широти оповідання гомерівського епосу, – зазначає Г. Скука, – у думах наявний сильний ліризм, який разом із драматизмом викладу дуже зачіпає слухача. Щодо цього думи близькі до балад і деякий час європейські вчені так і називали їх українськими баладами. Проте своєрідна, надто оригінальна, лише думам властива віршована форма, неповторний стиль, їхня поетика виключають подібне ототожнення».
Думи відрізняються стрункою, відшліфованою віками своєрідною поетичною формою, відмінною від решти віршових форм українського фольклору. Несхожість дум до інших жанрів визначається передусім манерою виконання. Виконувалися думи речитативом (протяжним наспівним промовлянням) – італ. recitative, від лат. recitare - читати вголос вимовляти. Це була своєрідна форма декламації у святковому, піднесеному стилі. Драматизм виконання посилювався музичним супроводом - грою на гуслях (рідше бандурі чи лірі). Віршовою та музичною формоюДуми представляють високу стадію речитативного іміджу, розвиненого раніше в голосіннях. Довгі рецитації дум є у плавному, мінливої формі. Тому дуже важко (або неможливо) вивчити їх напам'ять дослівно. На думку дослідників, кожен кобзар перейняв від свого вчителя на кшталт рецитації (речитативного виконання) лише загалом, а тоді витворював свій варіант мелодії, під який виконував усі думки свого репертуару. Тобто досить гнучка та вільна щодо словесного та музичного вираження дума ніби завжди народжується заново, імпровізується. Жоден наступний варіант думи, навіть якщо вона виконується одним і тим самим виконавцем, не є тотожним з попереднім: під час відтворення одні елементи мимоволі опускаються, інші додаються, тому думи відносяться до найбільш імпровізаційних видів фольклору.
До цього спонукає нечітка сумна віршована форма. Думи не мають звичної для пісень, балад, коломії та інших ліричних жанрів сталої строфи. Вірш думи астрофічний (без поділу на строфи) через зміну порядку римування, а також нерівноскладне, з інтонаційно-смисловим членуванням на уступи. Тобто рядки у думах виділяються за ознакою закінчення думки та групуються у уступи, періоди, тиради, які є своєрідними строфами дум. Рядки не мають певної стійкої кількості складів (буває від 5-6 до 19-20 і більше складів у рядку), у свою чергу уступи не мають постійної кількості рядків (буває 2-3, а буває 9-12). Імпровізацію дум полегшує вільне, нестійке римування. Переважає дієслівне римування, яким поєднуються 2-3 рядки, а часом і більше - до 10 рядків поспіль із співзвучним кінцем.
Незважаючи на гнучкість виконання дум, досить стрункою та стійкою є їх композиція, що характеризується рисами властивими лише цьому жанру. Вона в абсолютній більшості текстів зберігає ті самі складові елементи, жанрову структуру
Думи починаються поетичним співом, який кобзарі часто називають «заплачкою». Цей початок найчастіше будується на основі мистецького паралелізму:
Не сизопері орли защебетали,
А не сіва зозуля закукувала;
То бідні невільники, сидячи в неволі, заплакали. («Дума про невільників»)
То не ясний сокіл стогне-проквіляє,
Як син до батька, до матері на городи християнські поклони посилає. («Плач невільника»)
У неділю хорто рано порану, зірками пораненьку Сива кукушка налітала, На могилі сідала, Жалібненько закукувала...
(«Плач зозулі»)
Після співу йде власне дума (розгортання сюжету з усіма епічними елементами композиції та ліричними відступами). У канву сю ясету можуть вводитися додаткові епізоди, але, як правило, дума не буває надмірно ускладненою: сюжет розгортається лінійно у хронологічній послідовності, події передаються якнайприродніше без елементів фантастики та несподіваних поворотів у розвитку дії.
Завершується дума кінцівкою, яка називається славословіє, бо в ній вихваляються подвиги, відвага, справи героя, який переміг ворога або ж загинув за праву справу:
Збережи - » Думи - Визначення та поетика жанру. З'явився готовий твір.Форми героїчного епосу, який раніше виконувався мандрівниками: лірниками, бандуристами, кобзарями у Лівобережній та Центральній Україні.
Яка структура думи?
Дума у літературі - це трохи більше за обсягом, ніж історичні балади, проте вона тісно пов'язана з героїчним епосом. У структурі даного типу твору можна виділити три структурні елементи: запів-заплачка, основна частина та закінчення. Віршована форма думи - це астрофічні, тобто без розподілу на куплети, фрази, які починаються з вигуків «ой» і закінчуються «гей-гей».
Дума як жанр літературного творувиступає як найвища стадія речитативу, який був раніше розвинений у голосіннях. Поетичні образи та мотиви дум теж частково запозичені з голосень. Думи найчастіше мали характерні імпровізації, тобто співаки мали історії, що вони доносили до народу з допомогою дум, але не мали завченого тексту. Кобзарі - це сліпі старці, які вміють віртуозно грати на кобзі, вони ходили від села до села, співали думи селянам і за це отримували на подяку дах на ніч і трохи їжі. Кобзарів, як і лірників, і бандуристів, любили і чекали, аби послухати нових історій про козаків.
Хто співав думи?
Дума в літературі – це той вид народної творчості, В якому немає абсолютної точності. Співаки, а саме кобзарі, лірники та бандуристи, переймали від свого вчителя мотиви та варіанти співу та гри мелодії. Щоб виконувати цей вид творчості, необхідно було мати особливий талант - як до музики, так і до слова. Співоча техніка виконавців також має бути на рівні. Саме тому справжні думи змогли зберегтися лише в професійних виконавців.
У думах домінує словесна складова, причому мелодія йде як доповнення. Текст та рими найчастіше риторичні, красиво оформлені, насичені епітетами, тавтологіями, однокорінними словами. Наприклад, часто використовувалися такі висловлювання, як: «земля християнська», «зорі ясні», «неволя тяжка», «бусурмани прокляті», «хліб-сіль», «турки-яничарі». Досить часто в думах траплялися риторичні питання, анафори, повтори, звернення, інверсії та інші прикраси. Дума в літературі - це справді найнасиченіший вид мистецтва, який поки що не вдалося нічим затьмарити.
Тематика дум
Думи прославилися тим, що вони епічні та урочисті. Головні теми дум ходили навколо тієї епохи, під час якої вони виникли: козацтво. Співаки розповідали про битви козаків з ворогами, про подвиги гетьманів та полководців. Найбільше цей вид творчості розвинувся у період боротьби з поляками, турками та татарами. У науковій термінології такий термін, як «дума» з'явився завдяки М. Максимовичу, який, за П. Лукашевичем, П. Кулішем і ще кількома літераторами, опублікував перші думи. Найбільш обґрунтованим науковим виданням дум досі є видання «Українські народні думи» під керівництвом Катерини Грушевської, проте за це літератора було репресовано, а її книгу вилучено з усіх бібліотек.
що таке дума та послання у драмі? з літератури та отримав найкращу відповідь
Відповідь від Анастасія Мерешко
ДУМА - 1) Поетичний жанр російської літератури, що є роздуми поета на філософські, соціальні та сімейно-побутові теми. Широку популярність здобули «Думи» К. Ф. Рилєєва, які склали своєрідний цикл філософсько-патріотичних поем і віршів: «Димитрій Донський», «Смерть Єрмака», «Богдан Хмельницький», «Волинський», «Державин» та ін. філософсько-ліричним прийнято відносити «Думи» А. В. Кольцова і «Думу» («Сумно я дивлюся на наше покоління...») М. Ю. Лермонтова. Один із розділів збірки віршів А. А. Фета «Вечірні вогні» названий «Елегії та думи». Цикл віршів «Думи» має К. К. Случевського. Широкою популярністю в першій половині XX століття користувалася Дума про Опанаса Е. Г. Багрицького. 2) Епічний та ліро-епічний пісенний жанр українського фольклору, що нагадує російські билини. Українські думи виконувались речитативом, зазвичай у супроводі бандури; поділяють їх на три цикли: про боротьбу з турецько-татарськими набігами у XV-початку XVII століть, про народно-визвольну війну 1648-1654 років та про возз'єднання України з Росією, на суспільно-побутові теми.
Відповідь від Олександр Панько[активний]
Дума - лірико-епічний твір української усної словесності про життя козаків XVI-XVIIІ століть, який виконували мандрівні співаки-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній та Лівобережній Україні
Відповідь від Йоазикіна Ю.О.[Новичок]
Дума
Дума: Дума (думка) - застаріла назва думки: "думати думу", "думку гадаю". Дума – вид лірико-епічних творів української усної словесності. Дума - син Ізмаїла (Бут. 25:14) та одне з племен ізмаїльтян.
Відповідь від 3 відповіді[гуру]
Вітання! Ось добірка тим із відповідями на Ваше запитання: що таке дума та послання у драмі? по літературі
Дума сущ., ж., ???
Морфологія: (ні) чого? Думи, Чому? Думе, (бачу) що? Думу, Чим? Думий, про що? про Дум;
мн.
що? Думи, (Ні) чого? Дум, Чому? Думам, (бачу) що? Думи, Чим? Думами, про що? про думки
1.
Дума- це глибока всепоглинаюча думка. Старого мучила якась гірка дума. | На його обличчі відбилися похмурі думи.
2. Думою(або частіше думами) називають глибоке роздуми про щось.
Я поринув у думи про прекрасне і вічне. | Він вдався до думок про долю батьківщини.
3. У російській поезії ХІХ ст. думоюназивали особливий віршований жанр, який присвячений громадянським та політичним темам.
Думи Кіндратія Рилєєва.
4. Дума- це виборна установа, яка виконує законодавчі, дорадчі та адміністративні функції, а також будівлю такої установи.
Державна Дума. | Міська рада. | Вибори у Думу. | Скликати Думу. | Дума має приймати необхідні регіони закони.
5. У Стародавню Русь думоюназивали раду бояр, виборних тощо.
Земська дума. | Боярська дума.
думка сущ., ж.
Думушка сущ., ж.
Думська дод.
Думська фракція.
Тлумачний словникросійської мови Дмитрієва. Д. В. Дмитрієв. 2003 .
Синоніми:
Дивитись що таке "дума" в інших словниках:
ДУМА. Ще яскравіша індивідуальна своєрідність східнослов'янських мов і водночас їхня тісна взаємодія з південнослов'янськими та західнослов'янськими мовами виявляється в історії лексичного гнізда, пов'язаного зі словом дума. У російській мові: … … Історія слів
Дума: Дума застаріла назва думки: «думати думу» Дума вигляд лірико-епічних творів української усної словісності. Боярська дума вища рада за князя (з 1547 за царя) у Російській державі X XVIII ст.… … Вікіпедія
– «ДУМА», вірш. зрілого Л. (1838), що оголює суспільств. духовна кризапіслягрудневого покоління; воно замикає попередні моральності, соціальні та філос. шукання поета, підбиває підсумки минулого душевного досвіду, відбиваючи безцільність особистих і… … Лермонтовська енциклопедія
Дума- (англ. Duma) 1) збори, рада бояр, земських виборних тощо. у давній та середньовічній Русі; представницька виборна законодавча або адміністративна установа Російської імперії(див. Боярська дума; Булигінська дума; Міська … Енциклопедія права
1) назва представницьких виборних законодавчих установ (Державна дума) або органів міського самоврядування (Міська дума) в Росії.2) Збори, рада бояр, земських виборних тощо на Русі (Боярська дума, Земська дума) … Великий Енциклопедичний словник
Див мрія, думка, порада думати думу, поринути в думу ... Словник російських синонімів і подібних за змістом висловів. під. ред. Н. Абрамова, М.: Російські словники, 1999. Дума мрія, роздум, роздум, думка, медитація, рефлексія, рада; Словник синонімів
ДУМА, законодавча представницька установа в Росії (дивися Боярська дума, Державна дума); органи міського самоврядування (Міська дума) … Сучасна енциклопедія
ДУМА, думи, жен. 1. Роздум, думка (поет. застар. та обл.). Тяжкі думи. 2. Рід української народної пісні(Лит., Етногр.). Козацькі думи 17 століття. || Рід ліро епічної поеми (літ.). Думи Рилєєва. 3. Представницькі збори із законодавчими… … Тлумачний словник Ушакова
- (1) 1. Роздум. - Думою здумати уявити, уявити собі: Дружини Руські сплакалися, аркучі: "Вже нам своїх милих лад ні думкою смислити, ні думкою сдумати, ні очима зглядати, а злата і срібла не мало того потріпати". 20. ● Думу думати … Словник-довідник "Слово про похід Ігорів"
ДУМА, 1) назва представницьких виборних установ (Державна Д.) чи органів міського самоврядування (Міська Д.). 2) Збори, рада бояр, земських виборних на Русі (Боярська дума, Земська дума).
Дума – жанр російської літератури, вірш, що містить роздуми поета на патріотичну, суспільну, історичну, філософську чи моральну тему. У російській літературі цей жанр представлений у творчості К.Ф. Рилєєва (“Дмитро Донський”, “Богдан Хмельницький”, “Волинський”, “Державин”), АВ. Кольцова (“Думи”), М.Ю. Лермонтова ("Дума"), у радянській - у творчості Е. Багрицького ("Дума про Опанаса"), Термін "дума" також використовувався для позначення творів українського фольклору, що виконуються кобзарями і нагадують російські билини та історичні пісні.
Глосарій:
- що таке дума в літературі визначення
- що таке дума в літературі
- вірш рилєєва названо думою дайте визначення жанру
Інші роботи з цієї теми:
- Розповідь – малий оповідальний жанр, невеликий прозовий твір. Відмінні риси жанру оповідання: лаконізм оповідання, постановка автором однієї проблеми, розповідь про одну подію, що яскраво характеризує героя,...
- Загадка – це один із малих жанрів фольклору. В. І. Даль писав: "Загадка - короткий алегоричний опис предмета, запропоноване для розгадки". У загадках відбувається заміна...
- Станси (франц. stance, від італ. stanza, буквально – приміщення, кімната, обстановка) – невеликий вірш медитативного або (рідше) любовного змісту, що складається з композиційно замкнутих строф (кожна...
- Балада (франц. ballade, прованс. balada, від позднелат. ballo – танцюю) – ліро-епічний жанр, вірш, в основі якого якийсь гостродраматичний сюжет, незвичайний випадок. Витоки даного жанру...
- Тема: “Державна Дума XX сторіччя та Дума нової Росії”. До 105 – річчя Державної Думи у Росії. Цілі уроку: Освітні – залучення учнів до активного...
- П'єса - призначена для виконання на сцені художній твір. П'єса має особливості. Вона складається з діалогів та монологів героїв, або дійових осіб. П'єса ділиться...
- Повість – середня епічна форма, прозовий жанр, що зайняв своє місце між оповіданням і романом. Для жанру повісті характерно досить повільний розвиток дії (порівняно з...
