Ми вже досить поговорили про те, що слід робити для того, щоб переговори проходили ефективно, і яких помилок не слід допускати. Також ми розповіли про те, що необхідно враховувати і під час підготовки та під час самих переговорів. Але особистісні особливості опонентів, їх цілі та мотиви, стратегії і прийоми, яким вони віддають перевагу, це не все, чим потрібно керуватися, плануючи і ведучи переговори.

Величезне значення має також і те, якої національності ваш опонент, адже у різних націй свої психологічні та поведінкові риси, різний погляд на речі, різні культурні особливості. А з огляду на те, що в наш час міжнародні переговори - справа нерідке, знати про ці особливості обов'язково потрібно. Саме з цієї причини ми і присвятили заключний урок нашого курсу національних особливостей переговорів.

Матеріалу на цю тему дуже і дуже багато і, природно, розібрати в плані переговорів абсолютно все нації і врахувати всі особливості можливим в рамках одного уроку не представляється. Однак ми постаралися включити в урок найбільш актуальну і цінну з точки зору практичного застосування інформацію.

Про їх особливості ми скажемо чисто в ознайомлювальних цілях, і тільки найголовніше. Якщо у вас буде бажання розібратися в цьому питанні докладніше, багато цікавої інформації ви зможете знайти на просторах всюдисущого сьогодні Інтернету.

США

Особливість ведення переговорів американцями полягає, перш за все, в високому професіоналізмі. Зустрічаючись з делегатами з США, ви не знайдете серед них некомпетентного по темі переговорів людини.

Крім того, американські парламентери часто мають повноваження самостійно приймати рішення, але рішення приймаються ними тільки після того як обговорені всі деталі затрагиваемого питання.

У переговорах американці відкриті, енергійні, товариські і доброзичливі, швидко реагують на обставини, вважають за краще не занадто офіційну обстановку. Однак, поряд з цим, в їх поведінці нерідко простежується егоцентризм, тому що вони можуть вважати, що їх опоненти повинні керуватися тими ж правилами, що і вони самі.

При переговорах з американцями рекомендується чітко викладати свої думки та обґрунтовувати вигоди своїх позицій і точок зору. Розраховувати на те, що американці самі стануть витрачати свій час на те щоб визначити ваші позитивні сторони, не варто, і перевагу вони віддадуть тій компанії, представник якої сам може ясно і дохідливо все розповісти про неї.

Щоб зацікавити американців, потрібно також дати їм зрозуміти, що з вами вони зможуть. Але пам'ятайте, що ви повинні також бути відкриті, чесні і конкретні. Позиції американських парламентерів часто виявляються дуже сильними, у зв'язку з чим вони можуть проявити наполегливість і бажання поторгуватися.

Англія

Одна з особливостей англійців полягає в тому, що вони вкрай мало часу приділяють процесу підготовки переговорів. Вони дуже прагматичні і схильні вважати, що краще рішення може бути знайдено вже по ходу переговорів. Англійці відрізняються завидною гнучкістю мислення, готовністю приймати зустрічні пропозиції, прагненням обходити гострі кути.

Починати переговори з англійцями не рекомендується з предмета зустрічі - найкраще почати розмову з обговорення якихось нейтральних тим, наприклад, спорту, погоди, моди і т.д. Вони цінують загальнолюдські цінності, добре ставлення до своєї нації, коректність і поділ опонентом своїх інтересів. Крім того, вони будуть цінувати партнера більше, якщо і в майбутньому він буде проявляти до них увагу, наприклад, іноді дзвонити, цікавитися справами і т.п.

Велику роль при переговорах з англійцями грає тривалість періоду співпраці і перспективи. Чим довше триватимуть ділові відносини, тим більше у них буде бажання укласти контракт або прийти до потрібного угодою, причому, навіть якщо вигода для них буде невелика.

Майте на увазі також і те, що англійські переговорники дотримуються законів, дотримуються ідей справедливості, грають чесно і відкрито, ніколи не переходять на особистості, завжди пунктуальні, не дуже добре приймають багатослівність, а основною перевагою людини вважають.

Франція

Для французів характерно те, що вони прагнуть уникати офіційних бесід на будь-які теми, як то кажуть, віч-на-віч. В процесі переговорів вони завжди тримаються незалежно, але і зміни в їх стратегії не є винятком, що залежить від того, з ким конкретного вони ведуть переговори.

Французи дуже цінують попередні домовленості і можливості завчасного обговорення найбільш спірних питань. Беручи рішення, вважають за краще діяти спільно з вищим керівництвом.

Не менш важливо і те, що ділові питання найкраще обговорювати з французькими учасниками переговорів після того, як буде поданий кави, починаючи з плавного переходу від нейтральних розмов до справи.

Німеччина

У переговорах німці педантичні, розважливі, неемоційно. Вступають ж вони в переговори тільки після того як переконаються в тому, що рішення можна знайти. Дуже ретельно готуються до переговорів, свої думки висловлюють послідовно, детально обговорюючи кожне питання.

Якщо вам доведеться вести переговори з німцями, знайте, що вони вкрай пунктуальні, дотримуються регламентованого стилю спілкування, люблять, коли все точно і зрозуміло, цінують титули (ще до переговорів слід з'ясувати, який титул носить ваш опонент).

Висока організованість німців дозволяє їм вести переговори прямо і грамотно, займати активну позицію, бути чесними і відразу розставляти всі крапки над i. Їм доведеться до вподоби, якщо ви будете використовувати графіки, схеми, діаграми, цифри і статистичні дані.

Якщо угода підписана, ви повинні будете зробити все можливе, щоб всі умови з вашого боку були дотримані, а й самі німці будуть неухильно їх дотримуватися. Якщо ж умови угоди буду порушені, будьте готові «виплатити по повній програмі».

Японія

Найбільш примітним в японському стилі ведення переговорів є те, що якщо спочатку піти японцям на поступки, натомість вони дадуть відповідь поступками, анітрохи не меншими, ніж ваші.

Зіткнень інтересів японські переговорники намагаються уникати, але в деяких випадках, особливо коли противник слабший, можуть пустити в хід активний пресинг. Якщо спочатку вони вибрали конкретну стратегію, то, швидше за все, будуть дотримуватися її до самого кінця.

Серед японців прийнято особливу увагу приділяти налагодженню особистих контактів зі своїми партнерами по переговорах, у зв'язку з чим рекомендується разом з ними, якщо вже зайшло справа, у всіх фарбах обговорювати підняті питання, навіть якщо вони не стосуються теми переговорів. Поводитися з японцями слід щиро, доброзичливо, відкрито і тактовно.

Особливо цінуються ті переговори, в яких вдалося створити довірчу атмосферу, в якій є взаємоповага і взаєморозуміння. Всі питання повинні вирішуватися лаконічно, поступово; головні питання обговорюються після другорядних.

Ще одна відмінна момент, про який потрібно знати, це те, що для прийняття рішення японці, як правило, задіюють безліч людей, від головних осіб в компанії до звичайних службовців. З цієї причини рішення приймаються ними досить повільно, зате такі, а цілі - досяжні.

Знайте і про те, що японці дуже цінують пунктуальність, обов'язковість, старанність, точність, уважність, працьовитість, акуратність, ввічливість, дисциплінованість, самоконтроль.

Південна Корея

Південнокорейські переговорники люблять приступати до справи відразу ж після того, як знайдені точки дотику, уникаючи міркувань на відсторонені теми. Якщо у вас є здійсненне і деталізоване пропозицію, можете сміливо переходити до обговорення стосуються його питань.

У переговорах корейці завжди послідовні, логічні, напористі, нерідко агресивні, прагнуть знайти взаємозв'язок між усіма складовими висунутою схеми. Намагаються бути якомога простіше, конкретніше і ясніше, уникають розлогих виразів.

Якщо вони чогось не розуміють, вони ніколи не покажуть цього відразу. Також вони не люблять говорити «ні». Дуже серйозно ставлячись до свого статусу, завжди роблять вигляд, що розбираються у всіх деталях питання. З цієї причини слід обов'язково у всіх подробицях розбирати прийняті рішення і з'ясовувати все, що може залишитися незрозумілим.

Корейці ніколи не стануть з вами сперечатися, доводити вашу неправоту або відмовляти. Але і ви повинні вести себе аналогічним чином. Якщо ж остаточне рішення прийнято, корейці будуть відразу ж готові приступити до роботи. З цієї причини, до речі, не варто давати корейцям ухильних відповідей, обіцяти подумати і т.д. На переговори з представниками Південної Кореї найкраще відправляти людей, уповноважених приймати самостійні рішення.

Китай

Китайці вважають за краще розділяти процес переговорів на кілька етапів: спочатку уточнюються позиції, потім ці позиції обговорюються, а потім приймається конкретне рішення. Спочатку вони приділяють велику увагу тому, як виглядає і поводиться опонент, виходячи з чого, згодом будуть зроблені висновки про його статус. Орієнтуватися китайські учасники переговорів будуть на ту людину, чий статус вище. Дуже важливо для них і почуття спільності і.

Також переговори з китайцями можуть складатися з технічного і комерційного етапів. Щоб домогтися успіху на першому етапі, потрібно постаратися переконати китайських опонентів у вигодах, які вони отримають від роботи з вами, у зв'язку з чим ви повинні бути максимально підготовлені по частині технічних питань.

Що ж стосується етапу комерційного, то для успіху потрібно мати у своєму розпорядженні відмінним знанням кон'юнктури світового ринку, а також підкріплювати свої доводи конкретними матеріалами та аналітичними даними.

У більшості випадків китайці самі починають переговори, озвучують свої ідеї і вносять пропозиції, після чого вислуховують співрозмовника. На поступки вони можуть піти тільки після того як оцінять можливості опонента. Якщо ж опонент допустив якісь помилки в переговорах, вони вміло будуть використані проти нього. Рішення приймаються китайцями не відразу, а після обговорення з вищим керівництвом.

Арабські країни

Представники арабських країн практично завжди налаштовані на те щоб встановити з опонентом довірчі відносини. Переговори вони ведуть з почуттям власної гідності і поваги до співрозмовника, по відношенню до якого ведуть себе вкрай коректно. Рішення приймають разом з колегами і тільки після обговорення з ними всіх нюансів.

Той, хто веде переговори з арабами, буде у виграшній позиції, якщо проявить повагу до їх національних звичаїв. Виходячи зі свого минулого досвіду, вони також прогнозують розвиток подій, адже основний їх опорою є коріння і традиції.

При цьому арабські переговорники можуть торгуватися, задавати багато питань, виявляти незалежність. Якщо опонент якимось чином спробує втрутитися в їх внутрішні справи, ці наміри будуть знищені під корінь.

Деталі араби завжди опрацьовують завчасно, з великою обережністю ставляться до однозначних відповідей, прагнуть встановлювати довгострокові контакти, особливо, якщо прийти до угоди не вдається з першого разу. Якщо араби відповідають на пропозицію опонента відмовою, то роблять це так, щоб він не ні в якому разі не відчув себе ображеним чи ображеним, але такого ж ставлення чекають і щодо себе.

Ірландія

Ірландські переговорники здобули собі славу найбільш важких серед переговорників всієї Європи, тому що володіють однією винятковою поведінкової особливістю стосовно іноземців - вони завжди прагнуть зробити так, щоб опонент зрозумів, що у співпраці з іноземцями вони не зацікавлені.

В процесі переговорів ірландці можуть бути в деякій мірі скритними, недовірливими, необов'язковими. Також вони можуть замовчувати будь-яку інформацію і навіть виявляти до іноземців частку неприязні. Багатьма людьми ці особливості сприймаються як недоліки, проте самі ірландці не тільки прекрасно про них інформовані, але навіть частково ними пишаються.

Недосвідченим учасникам переговорів може бути досить складно вести переговори з ірландцями, тому що, крім іншого, в спілкуванні вони відрізняються прямотою і відкрито висловлюють свою думку. Однак якщо знати ці їхні національні особливості, переговори можна привести до успішного результату.

Іспанія

Іспанців можна назвати людьми, які з охотою йдуть назустріч в переговорах. Вони виявляють сердечність, відкритість, щирість, прагнення і бажання працювати в команді. Але при веденні бесіди з іспанцями не варто поспішати, тому що вони люблять обговорити всі питання, подискутувати і розібратися у всьому. Також вони не схильні до чіткого дотримання яких би то ні було регламентів.

Важливо мати на увазі й те, що своїх співрозмовників іспанські переговорники зустрічають, як то кажуть, по одежинці - вони цінують стиль, імідж і бездоганний зовнішній вигляд. Самі ж переговори проводяться, як правило, в конференц-залах або офісах, і на домашню атмосферу, незважаючи на їхнє ставлення до регламентів, краще не розраховувати.

Важливо завжди зберігати почуття такту, коректність в поведінці, уникати імпульсивності і необдуманих заяв. Спори з іспанцями - справа серйозна, у зв'язку з чим не варто вступати в конфронтацію і тим більше зав'язувати конфлікти.

Італія

Для італійських переговірників характерна поривчастість, виняткова комунікабельність, експансивність. Переговори з італійцями в більшості випадків проходять в спокійній манері, але нерідко вони займають більш активну й енергійну позицію.

Рішення італійці затягувати не люблять, спокійно йдуть на пошук альтернатив і встановлення міцних ділових взаємин, але тільки з тими людьми, які займають рівне їм за статусом становище в суспільстві, організації та діловому світі.

Особливе значення надають представники Італії неформальним контактам з колегами і партнерами, і дуже цінують, коли опонент не нехтує зустрічами у позаробочий час. Згідно їхню думку, неформальна обстановка розташовує до більш вільного і невимушеному спілкуванню, в процесі якого можна висловити будь-які ідеї на тему обговорюваного питання без ризику образити або образити опонента.

Швеція

Основними характеристиками шведів, як переговірників, є такі якості як надійність, порядність, пунктуальність, старанність, акуратність. Шведи є дуже освіченими людьми, у зв'язку з чим приділяють особливу увагу звертайте на рівні освіченості опонента.

Справи і переговори шведи люблять, тому найкраще заздалегідь обговорити з ними кількість і склад учасників, час, місце і тривалість зустрічі, основні питання, які будуть поставлені на порядок і т.д.

Будьте впевнені, що ваші пропозиції та ідеї переговорники з Швеції досконально вивчать і розберуться у всіх деталях. Гарне враження ви зможете зробити, якщо будете володіти не тільки тими якостями, які притаманні і шведам, але також, якщо будете відмінно підковані в професійному і інформаційному плані.

Росія

Для наших співвітчизників характерним є те, що вони зосереджуються переважно на загальних цілях, але ось способам їх досягнення уваги приділяють незрівнянно менше. Це може йти врозріз з національними особливостями переговірників з інших країн, у зв'язку з чим досягнення взаємовигідних домовленостей нерідко затягується, загальмовується або ускладнюється.

Проблеми російські переговорники вирішують дуже уважно і обережно, уникаючи ризиків. Насторожене ставлення до ризиків стає причиною не дуже високою ініціативи і, як наслідок, найбільшого інтересу до пропозицій опонентів.

У переговорах росіяни прагнуть зайняти впевнену позицію, нерідко завищують вимоги, з небажанням йдуть на компроміси, вважаючи їх проявом слабкості, а також можуть використовувати в переговорах методи, які спрямовані на отримання вигоди.

На жаль, більшість російських переговірників не зацікавлене в тому, щоб стати якомога більш компетентними, підвищити культуру ведення переговорів і свій професіоналізм. Багато зарубіжних дослідників відзначають, що навіть в обстановці співробітництва росіяни примудряються побачити не те, наскільки їх інтереси з опонентами збігаються, а то, наскільки сильно вони розходяться один з одним.

Крім іншого, ще однією характерною особливістю наших співвітчизників в переговорах є те, що їхнє ставлення до опонента може різко змінюватися від однієї крайності в іншу, а також те, що багато росіян ведуть себе не дуже порядно, працюючи не тільки з російськими колегами, а й з іноземними партнерами.

Такі національні особливості переговірників із різних країн світу. Сподіваємося, що загальна картина у вас сформувалася, і тепер ви будете в змозі підготуватися і до звичайних, і до жорстких, і до міжнародних переговорів. Пам'ятайте про те, що в справі переговорів потрібно намагатися якомога більше практикуватися і відточувати свої навички. Ми ж постаралися забезпечити вам найнеобхіднішої теоретичної і практичної інформацією, яку ви вже сьогодні можете почати застосовувати в житті.

І, наостанок, ще одне: як доповнення до пройденого курсу ми настійно рекомендуємо вам взяти на озброєння інформацію і з інших джерел - книг, присвячених мистецтву ведення переговорів. Зі списком і коротким змістом цих книг ви можете ознайомитися, якщо зверніться до додаткового розділу цього курсу.

Ми бажаємо вам успіхів на шляху вашого становлення як професіонала в області переговорів.

Розвивайтеся, ростіть і - це все, що вам потрібно на вашому шляху!

Перевірте свої знання

Якщо ви хочете перевірити свої знання з теми даного уроку, можете пройти невеликий тест, що складається з декількох питань. У кожному питанні правильним може бути тільки 1 варіант. Після вибору вами одного з варіантів, система автоматично переходить до наступного питання. На одержувані вами бали впливає правильність ваших відповідей і витрачений на проходження час. Зверніть увагу, що питання щоразу різні, а варіанти перемішуються.

Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://allbest.ru

"Національні особливості ділового та мовного етикету"

Вступ

1. Національні особливості ділового етикету

2. Національні особливості мовного етикету

висновок

Список використаної літератури

Вступ

Виникнення етикету як такого і мовного етикету зокрема міцно зв'язується з розвитком держави як основний регулюючої і керуючої системи суспільства. Держава, що має на увазі за своєю природою ієрархічну будову влади та інститутів влади, різні форми соціальної стратифікації, різні форми підпорядкування, потребує нормах і правилах поведінки, які б на практиці служили засобами диференціації і розпізнавання різних соціальних груп, шарів, інститутів. Система чинів, рангів, титулів, звань та інших атрибутів ієрархічної системи влади в обов'язковому порядкувимагає інструментарію, який буде супроводжувати спілкування представників різних верств і груп, що розрізняються за вищевказаними визначеннями. Згодом діяльність владних і громадських структур настільки формалізується і нормується, відмінності різних соціальних шарів і груп виявляються настільки явно, що комунікація в державі і суспільстві перевантажується величезною кількістю несистематизованих норм і правил. Все це веде до плутанини і плутанини. З цього моменту величезна кількість норм і правил починає класифікуватися і систематизувати.

Можна вважати саме цю точку в розвитку держави і суспільства народженням системи норм і правил, що регламентують і нормують поведінку людини в суспільстві, тобто етикету. А оскільки порядок поведінки в суспільстві виховується з дитинства в кожному його члені сім'єю, школою, усім середовищем, то етикет стає частиною моральних правил, досліджуваних наукою етикою. «Словник з етики» визначає це поняття так: «Етикет (французьке etiquette - ярлик, етикетка) - сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей (поводження з оточуючими, форми звертання і вітань, поведінка у громадських місцях, манери і одяг) ». Саме слово "етикет" прийшло до нас із Франції, з королівського двору Людовика ХIV. А етикетками називали маленькі паперові планшетки, що видавалися тим, хто хотів (або його змушували) постати перед королем. На них було написано то, як повинна людина звертатися до короля, які рухи повинен робити, які слова говорити. Ось тут і проявляється та тенденція до систематизації норм і правил, про яку вище. Етикетки при дворі французького короля були одним з перших документів, інституціоналізованої мовний етикет як систему норм і правил міжособистісного спілкування.

Мовний же етикет являє собою широку область стереотипів спілкування. У процесі виховання, соціалізації людина, стаючи особистістю і все досконаліше опановуючи мовою, пізнає і етичні норми взаємин з оточуючими, в тому числі і мовних взаємин, інакше кажучи, оволодіває культурою спілкування. Але для цього треба орієнтуватися в ситуації спілкування, в рольових ознаках партнера, відповідати власним соціальними ознаками і задовольняти очікування інших людей, прагнути до «зразком», котрий склався у свідомості носіїв мови, діяти за правилами комунікативних ролей мовця або слухача, будувати текст відповідно до стилістичними нормами, володіти усними та письмовими формами спілкування, вміти спілкуватися контактно і дістантно, а ще й володіти усією гамою невербальних засобів комунікації, про які йтиметься далі. У кожному суспільстві етикет поступово розвивався як система правил поведінки, система дозволів та заборон, які організовують в цілому морально-етичні норми: оберігай молодших, піклуйся про дружині, поважай старших, чи добрим до оточуючих, не ображай, що не ображай залежать від тебе, будь працьовитим , совісним - і т.д. і т.п. Л.А. Введенська у своїй книзі "Російська мова та культура мови" дає таке визначення етикету: "Етикет являє собою сукупність прийнятих правил, що визначають порядок будь-якої діяльності". Так етикет і етика об'єднуються: адже недарма друге значення слова етика словники визначають як систему норм моральної поведінки людини, будь-якого класу, суспільної чи професійної групи. Етикетних знаків безліч у кожному співтоваристві. Вони бувають загальнонаціональними, бувають знаками соціального середовища, або соціальної групи, Або вузького кола - і при цьому завжди несуть важливу інформацію.

Мовний етикет - важливий елемент культури народу, продукт культурної діяльності людини та інструмент такої діяльності. Мовний етикет є складовою частиноюкультури поведінки і спілкування людини. У виразах мовного етикету зафіксовано соціальні відносини тієї чи іншої епохи.

Знання особливостей норм етикету в інших країнах або культурах надзвичайно важливо для сучасної людини. Адже будь-яка взаємодія з представниками інших народів, починаючи з туристичної поїздки і закінчуючи серйозними діловими переговорами, має відбуватися на самому високому рівні. В основній частині своєї роботи я пропоную до розгляду національні особливості ділового та мовного етикету.

1. ННаціональніособливості делового етикету

А нглии : Дотримання формальностей - це стиль життя англійців. Британці в першу чергу звертають увагу на деталі. Навіть коли будете писати листи, виконуйте всі пов'язані тонкощі. Ні в якому разі не звертайтеся до кого-небудь на ім'я, якщо ви не отримали від нього спеціального на те дозволу. Розбиратися в титулах і званнях вельми важливо, але ніколи не нагороджуйте почесним титулом самого себе.

Британці досить строго дотримуються процедуру знайомства. При знайомстві з англійцями дуже важливо, кого першим представлять. Наприклад, у службовій обстановці пріоритет буде відданий клієнту, оскільки він - особа важливіше. Одяг ділових людей в Англії відрізняється строгістю, жінки на службі носять костюми або сукні, чоловіки - костюми і краватки. При вході в будівлю рукавички прийнято знімати.

Говорити з англійцем про справи після закінчення робочого дня вважається поганим тоном. Для нього всі розмови про роботу припиняються з закінченням робочого дня. Це правило діє і під час вечері з вашим діловим партнером.

Англійці дуже серйозно ставляться до правил поведінки за столом. Тому ознайомтеся і постарайтеся дотримуватися правила, прийняті в цій країні. - Ніколи не кладіть руки на стіл, тримайте їх на колінах.

Ножі і вилки не знімайте з тарілок, оскільки підставки для ножів в Англії не вживаються.

Чи не перекладайте прилади з однієї руки в іншу. Ніж повинен бути весь час в правій руці, вилка - в лівій; їх кінці звернені до тарілки.

Так як різні овочі подаються одночасно з м'ясними стравами, зробите на вилку маленький шматочок м'яса і за допомогою ножа накладайте на нього овочі. - Не звертайтесь за столом до незнайомих людей, якщо ви їм не представлені.

Чи не цілуйте руку жінці і не тисніть руки чоловікам. Не робіть публічно таких компліментів, як: "У вас гарна сукня". Це буде розцінено як найбільша безтактність. - За столом не прийнято розмовляти з окремими людьми. Всі повинні слухати того, хто говорить, і ви, в свою чергу, говорите так, щоб бути почутим усіма. - Якщо ви запрошені на обід, то обов'язково повинні з'явитися в смокінгу, а на офіційний вечір - у фраку.

Бажаючи уславитися джентльменом, ніколи не вимовляєте цього слова: шотландців і ірландців називайте "британцями", але, ні в якому разі - "англійцями".

У ресторані чайові непомітно кладуть під край тарілки.

Ніколи не починайте говорити про справу, поки не замовлені страви, якщо, звичайно, хтось із ваших партнерів сам не заведе розмову на цю тему.

Якщо ви хочете дати знати офіціантові, що закінчили їжу, покладіть ніж і виделку паралельно. Якщо ж ви просто робите перерву в їжі, покладіть ніж з виделкою хрест-навхрест.

Бізнесмени Великобританії вважаються одними з найбільш кваліфікованих в діловому світі Заходу. Англійці дуже ретельно аналізують ситуацію, що складається на ринку. Вони люблять складати короткострокові і середньострокові прогнози. Англійські підприємці вважають за краще укладати контракти, які принесуть прибуток в найближчому майбутньому, і, навпаки, дуже неохоче йдуть на витрати, які окупляться тільки через кілька років.

Ось найбільш типовий портрет англійського бізнесмена: вишколений, ерудована людина, в якому поєднуються найвища підготовка і політичний інфантилізм. Коло його інтересів дуже широкий: від літератури і мистецтва до спорту.

В англійському бізнесі існує певний ритуал ділового спілкування, тому, щоб досягти успіху, враховуйте чисто англійську специфіку.

Якщо англійська партнер запросив вас на ланч, то ви не повинні відмовлятися і жодною випадку спізнюватися. В знак поваги обов'язково поцікавтеся, яким часом має ваш партнер.

Підтримуйте стосунки з людьми, з якими ви вели колись переговори. Привітайте з днем ​​народження і з іншими святами. Надаючи, таким чином, увагу, ви зарекомендуєте людиною вихованою і ввічливою. Діловими подарунками для англійців можуть бути календарі, записні книжки, запальнички, фірмові авторучки, а на Різдво - алкогольні напої. Будь-які інші подарунки з вашого боку будуть розцінені як тиск на партнера, і довіру до вас буде підірвано.

Перед початком переговорів слід з'ясувати структуру ринку, що просувається вами товару і отримати відомості про фірму, з якою ви збираєтеся співпрацювати. Переговори найкраще починати з розмови про погоду, спорт і таке інше. Постарайтеся заручитися підтримкою ваших партнерів і тільки після цього приступайте до обговорення справ.

Франція : Яким ви уявляєте собі типового француза? Таким собі героєм-коханцем, в перервах між поєдинками і романами поїдає у великій кількості жаб. Повинні вас розчарувати, французи не зовсім такі, а точніше - зовсім не такі.

Французам властивий крайній націоналізм. Вони болісно реагують на використання англійської або німецької мовипід час ділових зустрічей і самі з небажанням вчать якоїсь іноземна мова. Французи пишаються своїми національними традиціями. Одним з головних достоїнств вважається французька кухня, яка становить предмет національної гордості. Якщо, перебуваючи у Франції, ви почнете розхвалювати якесь блюдо або напій, це буде тільки вітатися. соціальний мовний етикет

Залишати їжу на тарілці не прийнято, а якщо вам захочеться підсолити страву на свій смак, знайте, це може бути розцінено як неповагу до господарів.

Що стосується спиртних напоїв, то треба зауважити, що хороше вино є супутником трапези навіть тоді, коли француз обідає один. Культура споживання спиртних напоїв передбачає перед обідом чарку аперитиву (портвейну, анісової лікеру або віскі з содовою), під час обіду - три-чотири келихи вина (біле - під рибу і морепродукти, червоне - під м'ясо і сир), а після десерту або кави - фруктову горілку, міцний лікер або коньяк. Головною вимогою у вживанні алкоголю є помірність.

Французи привітні, говіркі, розважливі й ощадливі. Вони легко закипають, ображаються і ніколи не прощають зневажливого ставлення, навіть в дрібницях. Відмінною рисою французів є те, що, незважаючи на товариськість, вони вважають за краще працювати поодинці.

Французи часто люблять посперечатися, дуже емоційні, їх темперамент відбивається не тільки в розмові, але і в міміці і жестах. Люблять судити інших, але, в той же час, критику на свою адресу сприймають болісно. Якщо ви перебуваєте у Франції, то ніколи не забувайте про це.

У Франції велике значення надають різним формам ввічливості. Француз, приймаючи вас у себе вдома, в дверях завжди пропустить вас вперед, при цьому ви не повинні дякувати йому за це.

Загальноприйняте звертання до чоловіків - "мсьє", до незаміжніх жінок - "мадемуазель", до заміжнім жінкам - "мадам". На роботі до всіх жінок без винятку прийнято звертатися "мадам". Звернутися по імені можна лише в тому випадку, якщо вам це дозволили. При зустрічі чоловіки, як правило, обмінюються рукостисканнями.

До традиційних привітань ( "здрастуйте", "добрий день" і так далі) слід додавати "мсьє", "мадам" або власна назва.

У Франції, як і всюди, при діловому знайомстві слід вручити свою візитну картку, але, оскільки тут надається особливе значення рівню вашої освіти, рекомендується вказати на картці закінчена вами вищого навчального закладу, особливо якщо воно користується гарною репутацією. Якщо з французької сторони на зустрічі присутні кілька осіб, візитна картка вручається особі, що займає більш високе положення.

Вимоги до зовнішнього вигляду ділової людини у Франції в основному ті ж, що і в інших європейських країнах, але є одне важливе правило: одяг повинен бути високої якості, З натурального матеріалу. Виключіть з вашого гардеробу всю синтетику.

У Франції багато важливих рішень приймаються за обіднім столом. Ділові прийоми можуть бути в формі коктейлю, сніданку, обіду або вечері. Про справи прийнято говорити тільки після того, як подадуть каву. Французи не люблять з ходу обговорювати питання, яке цікавить їх найбільше, до нього підходять поступово, після довгої розмови на різні нейтральні теми, як би побіжно.

Найбільш придатними темами для застільної бесіди можуть бути спектаклі, виставки, книги, туристичні пам'ятки міста і країни. Високо цінується в співрозмовника знання мистецтва, особливо французького. Французи бувають вдоволені інтересом, що проявляється до їхньої країни і її культурної спадщини.

Але слід остерігатися зачіпати питання віросповідання, особисті проблеми, становище на службі, доходи і витрати, обговорювати хвороби сімейний стан, політичні пристрасті. Якщо вас запросили на вечерю - це виняткова честь. Прибути на вечерю слід на чверть години пізніше призначеного часу, принісши з собою подарунки: квіти (тільки не білі і не хризантеми, які у Франції вважаються символом скорботи), пляшку шампанського (а якщо вина, то дорогих марок), Коробку шоколадних цукерок. Увійшовши до французького ресторан, зніміть головний убір і пальто. Попросіть офіціанта вказати вільний столик, сказавши йому "garson". До метрдотелю звертаються зі словами "maitre d" hotel "(він не носить фартуха на відміну від офіціанта), до офіціантки -" mademoiselle ".

Закінчивши їжу, попросіть рахунок. У разі незгоди з сумою висловлюйте його тихо. У багатьох ресторанах в меню позначено: "Ціни з включенням чайових". Якщо такої вказівки немає - потрібно додати до рахунку 10 відсотків. Якщо вам сподобалося обслуговування, ви можете дати чайові і в тому випадку, коли вони включені в ціни.

У ресторанах "хорошого тону" рахунок подається на тарілці під серветкою, щоб приховати суму від сторонніх очей. В цьому випадку гроші кладуть під цю ж серветку.

Німеччина : Німці, як і французи, розважливі й ощадливі, більш надійні і пунктуальні, але поступаються французам в почутті гумору і сердечності. Добре відомі такі риси німецького характеру, як працьовитість, старанність і раціоналістичність, любов до організованості і порядку. Вони педантичні і скептичні, відрізняються серйозністю, небагатослівний і стриманістю. Їм притаманні вільний спосіб думок і величезну громадянську мужність.

Як і французи, німці пишаються своєю країною, її національними традиціями, поважають її історію.

У Німеччині при знайомстві першим покладається назвати того, хто знаходиться на більш високій службової ступені. В офіційній обстановці використовується слово "представляти": "Герр Шмідт, я хочу представити фрау таку-то".

В інших ситуаціях кажуть: "Герр Шмідт, хочу познайомити вас з фрау ..." Менш значне особа належить представляти більш значного.

У Німеччині прийнято називати титул кожного, з ким ви розмовляєте. Тому слід ще до початку переговорів уточнити всі титули ділових партнерів. Якщо титул невідомий, то можна звертатися так: "Herr Doktor". Помилка тут мінімальна, слово "доктор" вживається в країні досить широко. Коли розмовляєте з німцем, не тримайте руки в кишенях - це вважається верхом неповаги.

Заміжній жінці надається титул її чоловіка ( "Frau Doktor") або до неї звертаються "Gnadige Frau" (вельможна). До дівчат - "Gnadiges Fraulein", тому що просто "Fraulein" називають тільки служниць або продавщиць в магазині.

Німці мають звичку розписувати як ділову, так і приватне життя по днях і по годинах. Пунктуальність і сувора регламентація позначаються всюди. Особлива увага в Німеччині звернуть на вашу пунктуальність.

Чайові в ресторані або кафе можна не давати - вони вже закладені у вартість вашого обіду або вечері. Але якщо ви все-таки хочете їх дати, то округляйте розмір чайових до повної суми.

Головний прийом їжі - обід. Школярі та багато працюючих кожен день ходять обідати додому на годину-півтори.

Для ділових зустрічей найчастіше використовують обід. За столом німці тримають вилку постійно в лівій руці, а ніж - у правій. Ніколи не прибирайте руки зі столу. Коли американець не користується ножем, він ліву руку кладе на коліна. Але якщо ви їсте по-європейськи, обидва зап'ястя повинні стосуватися столу.

Наші бізнесмени зазвичай приїжджають з подарунками, але очікувати відповідних презентів не варто, тут вони при діловому спілкуванні не прийняті.

Відмітна особливість німців вести справи - це високий ступінь офіційності. Німці дуже стримані і прихильні до дотримання форми, тому вони часто здаються недружніми. Поспіх у них викликає несхвалення. Всі зустрічі призначаються завчасно. Вельми косо дивляться на пропозицію швидко "провернути" якесь раптово подвернувшееся справу, наприклад, експромтом познайомитися. У таких випадках у них складається враження, що ви дієте навмання, без будь-якого плану. Плани на відпустку, наприклад, вони обмірковують за півроку - рік. У Німеччині не можна зачіпати тему Другої Світової війни.

Німці одягаються строго. Від чоловіків не потрібно неодмінно темний костюм, як в інших країнах, але штани для жінок все одно виключаються. Всі магазини закриваються в 17 ч. 30 м, а в суботу - в полудень. Раз на місяць, в так звану "довгу суботу", магазини працюють до двох годин.

Італія : Багато хто вважає, що італійці за темпераментом схожі на росіян, але ділових італійців найчастіше відрізняє певна стриманість і манірність.

У діловій обстановці ви представляєтеся, називаючи лише прізвище, а потім потискуєте руки. Рукостисканням обмінюються навіть жінки. Звичай цілувати жінці руку тримається головним чином в неслужбових побуті, в діловому спілкуванні він зустрічається рідко. Представники ділових кіл Італії консервативні і одягаються строго. Відносно подарунків існують різні правила, хоча в звичаях італійців дарувати якісь дрібниці на Різдво - пляшку коньяку або що-небудь в цьому дусі.

Коли ви прилетіли в італійський аеропорт, не здумайте самі нести свій чемодан. Якщо вас чомусь не зустріли, зателефонуйте своїм партнерам. Для цього треба мати дрібниця, або жетони, або найпоширеніше - телефонну картку. Після 18.30, а також у вихідні та святкові дні, Вартість розмов вдвічі дешевше. Купити картку можна в будь-якому журнальному або тютюновому кіоску, в аеропортах, на телефонних станціях.

Не намагайтеся самі зупиняти вільне таксі. Якщо ви в готелі, попросіть портьє викликати таксі - воно прибуде через кілька хвилин. Якщо ви на вулиці, зайдіть в найближче кафе і зверніться до його господаря. Такого роду послуги надаються безкоштовно або за дуже помірну плату.

Сідаючи в таксі, займайте заднє сидіння. Тут не прийнято сидіти поруч з водієм. Платіть строго по лічильнику або трохи більше, але не набагато - італійці не поважають тих, хто смітить грошима. У поїзді зробіть своєму сусідові чисто символічне пропозицію разом з вами перекусити.

Утримуйтеся від прийняття такого ж запрошення попутників, обмежившись побажанням "Buon appetito".

У знайомих спочатку справляються про здоров'я дітей, а вже потім про їх власному.

Японія : Все життя японців насичена різноманітними церемоніями і підпорядкована суворим протоколом. При знайомстві вони обмінюються візитними картками, щоб мати можливість з'ясувати своє становище в суспільстві відносно один одного. Отримавши вашу картку, японець насамперед подивиться, в якій компанії ви працюєте і яку посаду займаєте. Він визначить статус вашої фірми по відношенню до своєї зрілості й на основі цього вибере лінію поведінки.

Візитна картка в Японії - ваше "особа", ваше "друге я", тому поводитися з нею треба дуже акуратно. Якщо ви вручите японцеві пом'ятий, брудний візитну картку (нехай і з вибаченнями), то його думка про вас буде аж ніяк не найвищим.

Найкраще тримати візитки в спеціальному гаманці, де для кожної картки передбачений свою кишеню. На одній стороні вашої візитки повинен бути надрукований текст англійською, а на іншій стороні - на японській мові. Коли ви хочете піднести японцеві невеликий подарунок, то в знак глибокої поваги вручайте його двома руками. Особливо це важливо при зустрічі з особою, яка займає високе положення. Якщо ваш співрозмовник займає більш низьке положення, ніж ви, то краще приймати у нього візитку однією рукою, в іншому випадку ви можете його збентежити. Отримавши картку, уважно прочитайте, що на ній написано. Якщо ви побіжно пробіжите очима по картці, тим самим підкреслите незначність для вас власника візитки. У відповідь ви обов'язково повинні дати свою візитку, інакше це може образити вашого японського партнера.

Ще раз підкреслимо - в Японії треба бути вкрай ввічливим.

Перед тим як увійти в японський будинок, треба зняти взуття. Замість рукостискання японці низько вклоняються. Тут не прийнято сидіти, поклавши ногу на ногу: це є ознакою того, що думки і висловлювання співрозмовника вас не цікавлять.

При знайомстві з японцями треба називати повне ім'я та прізвище. Слово "пан" в Японії замінює приставка "сан" в кінці слова, тобто після прізвища додавайте "сан", наприклад Іванов-сан.

Японські бізнесмени воліють налагоджувати ділові контакти не за допомогою телефонних дзвінків або листів, а через посередника.

При цьому посередник повинен бути добре відомий обом сторонам.

При успішному завершенні справи посередник повинен бути винагороджений матеріально або йому повинна бути надана зустрічна послуга.

Японці дуже педантично ставляться до всього, що стосується їхнього соціального стану. Вони вважають, що люди можуть спілкуватися лише в тому випадку, якщо вони займають приблизно рівне положення в діловому світі або суспільстві. Якщо японський підприємець буде спілкуватися з нижчими, він упустить свій авторитет в очах інших підприємців.

Японці при першій зустрічі з'ясують, чи гідна ваша фірма вести переговори і яку посаду ви в ній займаєте. Якщо ви займаєте надто високу посаду, а в переговорах повинні брати участь нижчі чини, то японці визнають, що ваша фірма не котирується в діловому світі. Тому вам треба заздалегідь дізнатися рівень представництва з японської сторони і забезпечити такий же рівень зі своєю.

Якщо з якої-небудь причини ви не можете вчасно прибути на переговори, обов'язково попередьте про це японських партнерів. Японці дуже пунктуальні і не люблять запізнень.

Призначивши вам зустріч, японець обов'язково прийде за дві хвилини до вказаного часу.

Говорити про роботу після закінчення робочого дня в Японії не забороняється

Якщо японський партнер під час переговорів киває головою в той час, коли ви говорите, не слід розцінювати це як знак згоди. Це означає, що він зрозумів вас. Взагалі японці завжди уважно вислуховують свого партнера, що не перебивають його і не роблять зауважень. Спілкуючись з японцями, ніколи не гарячіться. Навіть якщо ви нервуєте, постарайтеся зовні залишатися спокійним.

І останнє, намагайтеся уникати розмов про Другу Світову війну.

США : Приїхавши до Сполучених Штатів, ніколи не забувайте про так званої "американської мрії". Людина, непомірною працею, правда не завжди праведним, що нажив собі багатомільйонні статки або зробив приголомшливу кар'єру, - ось межа мрій практично всіх американців.

Згадайте все сльозливі історії про маленьких хлопчиків, яких в дитинстві багато разів ображали і принижували батьки, вчителі та однокласники, але вони в кінцевому рахунку змогли подолати всі перешкоди і довести суспільству, що вони - одні з найбільш гідних представників цього самого суспільства, і тоді ви зрозумієте , чим живуть багато американців і що для них найважливіше в цьому житті.

Найбільша американська цінність, яка дійсно заслуговує на увагу, - це індивідуальна свобода. Американці просто схиблені, в хорошому сенсі слова, на недоторканності своєї особистості. Вони постійно відстоюють свої права в суді і не дадуть нікому образити себе безкарно.

Американці також дуже цінують працьовитість, ощадливість, підприємливість, тверезість мислення, самовдосконалення і прагматизм.

Для американського ділового етикету характерні утилітаризм, зневага до дрібниць, ясність і простота в спілкуванні. Якщо ви хочете досягти успіхів в американському діловому світі, вам доведеться дотримуватися певних правил, вивчити всі тонкощі американського бізнесу.

Самі американці вважають, що вони прекрасно розбираються в бізнесі будь-якої країни. Але при ділових зустрічах вони не будуть повідомляти всю інформацію, хоча самі чекатимуть від вас ведення бізнесу по-американськи.

У ділових листах, так само як і на переговорах, обов'язково повідомте назви організацій або імена людей, які представили вас партнера. На переговорах ви повинні дуже чітко сказати, хто ви, яку фірму уявляєте і чому, партнеру буде вигідно співпрацювати з вами. Якщо така інформація не буде дана, американці, швидше за все, перервуть переговори, так як порахують їх непродуктивними.

Під час переговорів звертайте увагу на цілі ваших партнерів. Якщо ви можете надати хоч якусь допомогу в досягненні цих цілей, то ви їх точно зацікавите. Але ваші пропозиції не повинні бути абстрактними і розмитими. Американці клюнуть тільки на реальні і конкретні проекти.

В американській делегації ви не зустрінете людину, яка погано обізнаний або некомпетентний в тих питаннях, по яким ведуться переговори. Для американців характерна самостійність, тому вони дуже легко приймають рішення.

Під час укладання договору американці проявляють велику напористість і агресивність, так як вони вважають, що мають більш сильною позицією, ніж їхні майбутні партнери.

При пошуку американського партнера обмежтеся 10-15 фірмами, зберіть про них велика кількість інформації і тільки потім призначайте зустріч.

Південна Корея : Корейці - нація горда, і тому вони болісно сприймають будь-яке посягання на свою гідність. Корейці гостинні і влаштовують своїм гостям надзвичайно теплі прийоми. Як і в Японії, не слід налагоджувати ділові контакти без посередника.

При зустрічі з корейським підприємцем обов'язково вручите йому свою візитну картку. У корейців прийнято звертатися до ділового партнера за посадою або на прізвище. Зазвичай, за корейським традиціям, першої на візитах картках пишеться прізвище, а потім ім'я, хоча буває навпаки. Тому, щоб не заплутатися, найкраще особисто уточнити у вашого співрозмовника його прізвище. Зі свого боку ви теж повинні чітко назвати своє прізвище та ім'я.

Велике значення в Південній Кореї має наявність родичів або друзів серед високопоставлених чиновників. Величезна увага приділяється питанням етикету. Для чоловіків і жінок, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язковий строгий діловий костюм.

Палити в присутності старших за віком або посадою не прийнято.

Китай : Перед тим як призначити переговори з китайськими партнерами, за 3-4 тижні до відрядження направте їм докладний описваших пропозицій, так як китайці ніколи не приймуть рішення без досконального вивчення всіх аспектів, а важливі рішення приймаються колегіально, з численними голосуваннями. Китайці надають великого значення неформальним відносинам з іноземними партнерами.

Перед тим як приступити до обговорення ділових питань, вони обов'язково поцікавляться вашим сімейним станом, здоров'ям і тому подібним.

Після ділової зустрічі вас напевно запросять в ресторан, де вмовлять спробувати якусь екзотичну страву. Якщо навіть ви і не готові до цього, постарайтеся з'їсти хоча б маленький шматочок.

Одязі в Китаї не надають великого значення. Костюм з краваткою обов'язковий лише на офіційних прийомах.

Якщо ви хочете вручити китайському партнеру невеликий сувенір, краще зробіть це після укладення угоди і не певній особі, а всієї організації, так як в Китаї забороняється приймати особисті подарунки. На візитній картці, яку ви вручаєте китайському підприємцю, на зворотному боціповинні бути обов'язково надруковані реквізити вашої фірми по-китайськи. У Китаї під час вітання прийнято обмінюватися рукостисканням, при цьому спочатку тиснуть руку найбільш високопоставленому особі.

Китайці - дуже вдячні люди. Якщо ви надасте їм хоча б маленьку послугу, вони обов'язково віддячать вам.

Мусульманські країни Близького і Середнього Сходу : Для мусульманських країн характерні загальні правила етикету, обумовлені релігійними віруваннями.

П'ять разів на день в мусульманських країнах робота переривається для здійснення молитви (намазу). Якщо ви не мусульманин, то вам не обов'язково молитися, але ви повинні з повагою ставитися до вашого мусульманському партнеру і не призначати ділові зустрічі на час, що припадає на молитви.

Під час рамадану (священного свята) дев'ятого місяця ісламського календаря, робота припиняється опівдні. Четвер і п'ятниця у мусульман - вихідні дні.

Прийшовши в будинок до мусульманина, не дивуйтеся, якщо він розцілує вас в обидві щоки - такий національний звичай. Більш того, ви повинні відповісти тим же і теж вітати його поцілунком.

Пам'ятайте про те, що мусульмани не їдять свинину і не вживають алкоголь.

У Пакистані та деяких інших ісламських країнах їдять також і руками, вірніше, користуються лише правою рукою. Ліва вважається настільки нечистої, що якщо нею навіть ненавмисно торкнутися їжі, то господар тут же накаже забрати блюдо з їжею зі столу. Зауважимо, однак, що на посудину з водою це не поширюється.

При зустрічі на вулиці мусульмани обмежуються рукостисканням.

У країнах Близького Сходу абсолютно неприпустимі зневажливі висловлювання про жінок (гарем тут вважається почесним і святою справою, а жінка, як дружина і мати, оточена особливими почестями, незважаючи на те, що їй не дозволяється сідати за один стіл з гостями).

Чи не вважайте ісламську культуру нижче інших культур. Це буде сприйнято як груба образа. У країнах Південно-Східної Азії уникайте галасливого, фамільярного поводження, нешанобливого ставлення до оточуючих.

У мусульманських країнах краще не зачіпати тим, що стосуються політики і релігії.

Коли вам призначили ділову зустріч, то ви обов'язково повинні прийти вчасно, а господар може дозволити собі трохи спізнитися.

Як і в Китаї, на одній стороні візитки друкується текст англійською мовою, а на іншій - на місцевій мові.

Туреччина : Турки дуже люблять отримувати і дарувати подарунки. Будь-яка ділова зустріч починається для них з вручення невеликих сувенірів, як правило, це таблички та емблеми своєї фірми. Діловій розмові в Туреччині передує "сохбет" - бесіда за чаєм з тістечками, яка в разі укладення успішного контракту плавно перетікає в грандіозний обід.

Арабські країни : Досягненню успіху з діловими партнерами в арабських країнах також сприяє шанобливе ставлення до місцевих звичаїв і традицій.

В арабських країнах віддають перевагу каві без цукру, дуже міцний, з великою кількістю кардамону. Якщо ви вип'єте чашку кави і віддасте її господареві, він тут же наллє в неї ще. І так буде тривати до тих пір, поки ви один не вип'єте весь кави з одного кофейника. Якщо ж ви не хочете більше пити, то покачайте чашкою з боку в бік або переверніть її догори дном.

Коли перед кави пропонують прохолодні напої, це означає, що зустріч добігає кінця.

Під час бесіди араби часто задають питання щодо вашого здоров'я і здоров'я вашої сім'ї. Намагайтеся відповідати на них коротко і не ставити партнерам подібних питань.

Австралія : Прилетівши до Австралії, перед тим як пройти митний контроль, викинете привезені з собою консерви, булки, недоїдені бутерброди і навіть кісточки фруктів в великі сміттєві баки, розташовані перед митними стійками. Якщо ви не підете цій раді, вас можуть оштрафувати на 50 000 доларів.

Австралійці - спортивна нація, тому якщо ви почнете говорити про спорт, вони з радістю підтримають розмову. Ще одна улюблена тема бесіди - це відпочинок.

Як і російські, австралійці люблять спиртні напої. Їх вина змагаються за якістю з французькими, тому, спробувавши австралійського вина, не забудьте зробити комплімент.

Прямуючи в гості до австралійців, захопіть невеличкий сувенір. Австралійці не надають великого значення одязі і одягаються просто.

Ірландія : В Ірландії вважають за краще одягатися дуже просто, тому, вирішивши відвідати цю країну, не беріть з собою вишукане вбрання та дорогі шуби.

Прямуючи до Ірландії з діловим візитом, слід знати, що ірландці, на відміну від німців і англійців, необов'язкові. Вони можуть запізнитися на ділову зустріч, але ви не повинні висловлювати з цього приводу своє невдоволення. До речі, ділові зустрічі прийнято призначати в барах. Якщо ви зловили таксі, сідайте на переднє сидіння. Сісти на заднє сидіння - це означає образити водія. В Ірландії все таксі належать приватним власникам.

В ірландських магазинах з усіх покупців стягується 10% -вий податок, але вам, як іноземцеві, ці гроші будуть повернуті. Не забудьте попросити у продавця особливий поворотний чек і потім пред'явіть його спеціальній службі в аеропорту.

Фінляндія : Якщо ваш діловий партнер - фін, вам потрібно знати, що багато ділові питання тут вирішують в ресторані або в сауні. Фінам властива надійність, чесність, пунктуальність і педантичність. Фіни просто обожнюють свята, особливо Новий рікі Різдво. Але якщо ви хочете зробити подарунок своєму фінському одному, не купуйте предмети розкоші. Подарунок повинен бути недорогим.

2. ННаціональніособливостімовногоетикету

Стиль мовного взаємодії - це метапосланіе, яке вказує, як індивідам слід розуміти і інтерпретувати вербальне (мовне) повідомлення. Уявлення про те, які норми і правила поведінки кращі при спілкуванні, не однакові в різних культурах. Культурні традиції визначають дозволені і заборонені теми розмов, а також його гучність, темп, гостроту.

Аналіз корейської культури показує, що корейці не дають негативних відповідей типу "немає", або "я не згоден з вами", або "я не можу зробити це". Частіше, ніж американці, вони використовують відповіді на кшталт "я згоден з вами в принципі" або "я співчуваю вам". У корейській мові категорія ввічливості налічує сім ступенів: шаноблива; поважна; форма ввічливості, характерна для жіночого голосу; чемна; інтимна; фамильярная; протекціоністська. Перевага непрямий, двозначній комунікації продиктовано повагою іншої людини, важливістю збереження групової гармонії, що має високу цінність в корейської культури.

Типово американський вербальний стиль несе в собі уявлення про індивідуальний гідність і висловлює тенденцію до рівності у відносинах. Норма чесності і щирості вимагає використання слів і виразів, які відображають справжні наміри і цінності говорить.

Американець наполегливо намагається переконати свого співрозмовника, не цікавлячись, чи приймає той його самого як особистість. Але японці і корейці дуже чутливі до цього і схильні згорнути розмову, якщо бачать, що співрозмовник не може прийняти ставлення мовця, його спосіб мислення. Це ж властиво і багатьом народам Крайньої Півночі і Сибіру.

Для одних культур характерний химерний, експресивний стиль спілкування, для інших - точний і стислий. Хорошим прикладом химерного стилю є стиль спілкування в арабських культурах, де в достатку використовуються фантастичні метафори і образи і часто зустрічаються довгі ланцюги епітетів і модифікацій одного і того ж слова. Арабські і іранські компліменти повні порівнянь, перехідних ступенів і ідіом, в той час як англо-американські компліменти зазвичай дуже точні і ритуальні. Наприклад, арабська жінка каже про дочку своєї подруги: "Вона подібна до нічного світила і має невимовно прекрасні очі".

Деякі компліменти можуть призвести дивне враження на носіїв іншої культури. В Індії можна потішити жінці, якщо порівняти її зовнішність із зовнішністю корови, а ходу - з ходою слона. Хороший комплімент японці - порівняння її зі змією, татарки і башкирка - з п'явкою, яка уособлювала досконалість форм і рухів. Звернення до жінки "гуска!" в російській культурі - образа, в Єгипті - комплімент. Коли ми хочемо назвати ласкавим словом дівчину або дитини, то часто називаємо їх "голубками", "вороною" ж називаємо нетямущого людини.

В інших культурах поширені інші зоосравненія. Так, у казахів чайка асоціюється з жадібністю, сова - з нехлюйством і неуважністю, бджола - зі злостивістю і невдоволенням, черепаха - з лінню і безпечністю. Крот у іспанця - символ тупості і обмеженості, тхір - настирливого цікавості і нелюдимости. Досить своєрідні порівняння з тваринами у японців. Гірська мавпа асоціюється у них з селюками, кінь - з дурнем, собака - з фіскалом, качка - з простаком, кліщ - з хуліганом.

Ще одна комунікативна особливість - сила мовного затвердження. В Японії, наприклад, сильне мовленнєвий заяву - ознака поганих манер, там прийнятий середній тон висловлювань. У арабів, навпаки, довіряють лише сильним висловлювань. Аналізуючи відмінності арабського і американського вербальних стилів, дослідники відзначають, що твердження, які арабам здаються тільки констатацією факту, американцям можуть здатися екстремальними.

Тривалість розмови неоднакова в різних культурах. Наприклад, китайці більш толерантні до мовчання в розмові, ніж американці. Навіть мовчання можна інтерпретувати по-різному. Американцеві, французу, німцю, жителю Північної Європи, араба мовчання у відповідь на будь-яке пропозиція здасться формою відмови. В таких не схожих один на одного країнах, як США, Перу, Кувейт, бесіда являє собою двосторонній процес, при якому одна людина розмовляє, інший слухає, а потім навпаки. Пауза між висловлюваннями в Британії і Німеччини триває 2-3 секунди, в Кувейті і Греції - ще менше, а у Франції, Італії та Америці паузи майже непомітні.

Як слушно зауважує Н.Б. Мечковская, якщо в європейських культурахспілкування має бути заповнено промовою (прийнято створювати хоча б видимість обміну інформацією), то північноамериканський індіанець цілком може прийти в гості, покурити трубку і через півгодини піти. І це теж буде спілкування. Для "слухають культур" Східної Азії мовчання у відповідь не означає нічого поганого. "Хто знає, - мовчить, а хто не знає, каже" - говорить древнекитайская приказка. Японці і фіни не стануть заперечувати це твердження. Для них мовчання не рівнозначно припиненню комунікації; навпаки, воно є необхідною частиною соціальної взаємодії.

Важливим є те, що не висловлено. Мовчання означає, що ви слухаєте і засвоюєте, багатослівність же швидше буде сприйнято як розумування або прояв егоїзму і зарозумілості. У Фінляндії та Японії вважається нечемним нав'язувати свою думку. Там більш доречно кивати головою на знак згоди, зберігати спокійну усмішку, уникати самовпевнених виступів і відкритого спору. Іншими словами, стиль спілкування відображає домінуючі цінності культури.

висновок

Головне правило поведінки в чужій країні, якому потрібно неухильно слідувати, це - відчувати себе гостем і вести відповідно, поважати господарів і гідно представляти свою батьківщину. За вашою поведінкою, манерами, зовнішнім виглядом судитимуть про вашу країну, тому слід бути делікатними і ввічливими.

Пам'ятайте, що такт, люб'язність, сердечне ставлення, посмішка цінуються в будь-якій країні. Навіть якщо ви перебуваєте з приватним візитом (відпочиваєте або приїхали до друзів), ніколи не забувайте, що ви - представник іншої країни.

У той же час не намагайтеся з ходу судити про жителів іншої країни і не поспішайте з висновками. Те, що здасться вам дивним, може виявитися звичним для цієї країни. А то, що прийнято і вважається звичайним у вашій країні, може бути абсолютно неприйнятно в інший, і, не знаючи традицій і звичаїв, можна ненавмисно образити представника іншої країни або самому потрапити в незручну ситуацію.

У багатьох країнах уважно стежать за дотриманням формальностей і болісно реагують на їх порушення. Від вашої поведінки часом може залежати і саме ваше перебування в іншій країні. Тому, вирушаючи за кордон, познайомтеся, хоча б у загальних рисах, з звичаями і характерними особливостямитієї країни, яку ви хочете відвідати.

У своєму дослідженні я з усією відповідальністю зосередила увагу на відмінностях культур, відбираючи одиниці культурної інформації не за принципом їх типовості і стереотипності, а за принципом етнічної або регіональної специфіки. Готовність особистості до міжкультурної комунікації я спробувала уявити через набір необхідних знань. Вони дозволяють розпізнавати і враховувати етнокультурну специфіку інших культур на рівні комунікативної поведінки.

І все-таки де та межа, яка дозволяє прийняти чуже, що не відриваючи його, не приводячи до конфліктів? Відповісти на це питання можна словами знавця міжкультурної комунікації Р. Льюїса: "Якщо ми погодимося з тим, що деякі риси в майбутньому залишаться на своїх місцях (американська напористість, німецька серйозність, французьке відчуття власної переваги, японська незворушність, іспанська звичка запізнюватися, норвезьке впертість , швейцарська скритність, російська сентиментальність, арабська пристрасність), то зможемо прийти до думки про те, що ці самі якості внесуть позитивний внесок в загальні зусилля нашої команди. Наприклад, американське наснагу, приборкувати ретельно німецьким плануванням і контролем, могло б виявитися надзвичайно ефективним. Іспанці важкі на підйом, але вміють добре завершувати справу, часто виявляючи витривалість і енергію в опівнічної пори. Італійці зазвичай хороші ділки ... а індіанські якості - орієнтованість на людей, вміння вести переговори і сердечність ... ".

списоквикористаної літератури

1. Льюїс Р. Ділові культури в міжнародному бізнесі. М., 1996. С. 205

2. Мечковская Н.Б. Соціальна лінгвістика. М., 2000. С. 60

3. Верещагін Є.М., Костомаров В.Т. Мова і культура. М., 1990.

4. Лебедєва Н.М. Введення в етнічну та крос-культурну психологію. М., 1999.

5. Формановская Н.І. Мовний етикет і культура спілкування. М .: Вища школа, 1989

6. http://www.pravda.ru

7. http://www.i-u.ru

8. http://www.passion.ru

Розміщено на Allbest.ru

...

подібні документи

Основні принципи мовного етикету в діловій сфері. Особливості ділового спілкування як особливої ​​форми комунікації. Засоби вираження мовного етикету в сфері ділового спілкування на прикладі російськомовної та англомовної преси, їх відмінні риси.

дипломна робота, доданий 07.09.2012


Призначення мовного етикету. Фактори, що визначають формування мовного етикету і його використання. Діловий етикет, значення правил мовного етикету, їх дотримання. Особливості національного етикету, його мовних формул, правил мовної поведінки.

реферат, доданий 09.11.2010


Огляд історії виникнення мовленнєвого етикету та факторів, що визначають його формування. Норми, формули ввічливості і взаєморозуміння. Мовні дистанції і табу. Види спілкування в мережі Інтернет. Порушення правил мовного етикету користувачами соціальних мереж.

курсова робота, доданий 22.02.2013


Головне призначення етикету - захистити честь і гідність людини при спілкуванні в соціумі. Поняття етикету та його нерозривний зв'язок з етикою. Дві головних цінності в поведінці людини - людинолюбство і ввічливість. Особливості ділового та службового етикету.

контрольна робота, доданий 19.04.2015


Етикет як манера вести себе в суспільстві. Історична довідка про виникнення етикету. Загальні принципи міжнародного етикету. Національні особливості ділової етики та етикету. Основні характеристики етики ділового спілкування в країнах Сходу, на Заході.

реферат, доданий 28.11.2009


Історичні аспекти зародження і розвитку світового етикету. Поняття етикету як поєднання формальних правил поведінки, його види та практичне значення. Особливості ділового етикету західних (Америка, Франція) і східних країн (Японія, Китай).

курсова робота, доданий 30.03.2010


Поняття, сутність, правила і практичне значення етикету. Місце візитних картокв сучасному діловому етикеті. Загальна характеристикаосновних норм етикету і правил поведінки в громадських місцях. Особливості ділового спілкування з іноземними партнерами.

реферат, доданий 30.11.2010


Ділова комунікація як наймасовіший вид взаємодії людей в суспільстві. Розгляд поняття і сутності культури партнерського спілкування. Вивчення основ дипломатичного етикету, його принципів і правил. Особливості поведінки ділового партнера.

презентація, доданий 26.04.2015


Поняття етикету - встановленого порядкудотримання певних норм поведінки. Принципи ділового етикету - найважливішої сторони професійної поведінки. Особливості вербального етикету, культури мови і правил ведення переговорів. Телефонний етикет.

контрольна робота, доданий 27.02.2011


Аналіз правил та складових етикету: ввічливості, тактовності, чуйності, скромності і коректності. Вивчення мовного етикету торгового працівника і основних етапів обслуговування покупців. Описи підбору ділового одягу і культури спілкування в колективі.

В уявленні багатьох Ірландія - майже казкова країна, де можна хоч кожен день бачити лепреконів і цілими днями пити пиво "Гіннесса". Що ж, щодо расхаживающих по вулиці істот з національних легенд можна посперечатися, а ось дружні масові бесіди в пабі - це недалеко від істини.

Ірландці - дуже доброзичливий і товариський народ, що підтверджується навіть численними фільмами: великі компанії і довгі розмови у них в порядку речей. У цій країні є таке поняття, як "craic" - весела розмова, під час якої прийнято ділитися чутками, цікавими новинами і просто веселитися. Тут сильно розвинена культура вживання алкоголю, а саме пива, яке ірландці можуть пити в дуже великих кількостях, але обов'язково в пабі і з ким-то. Ірландці цінують атмосферу цього місця і легко можуть запропонувати відвідати його в будь-який час. На контакт вони також йдуть дуже легко і повністю довіряють рекомендаціям друзів при знайомстві з новою людиною. Спілкуються ірландці безпосередньо, і вже після пари зустрічей можна відчути себе їх нерозлучним другом.

Національні особливості: від заборонених тем до ірландської мови

Однак, незважаючи на ввічливість ірландців і повагу до туристів, є теми, яких краще не торкатися або зачіпати менше. Так, c ними можна сміливо говорити на нейтральні теми: про хобі, сім'ю, політику, спорт. Краще не торкатися теми фемінізму, релігії, відносин з Північною Ірландією і Великобританією - коріння цього йдуть глибоко в історію. У ірландців дуже розвинене почуття патріотизму, вони відзначають національні свята (найвідоміший, звичайно ж, День святого Патріка), дотримуються традицій і люблять ірландську мову. Незважаючи на те, що більшість жителів Ірландії говорить по-англійськи, уряд підтримує ініціативу вивчення ірландського, і його знає майже 90 відсотків населення. Однак в повсякденному життівін використовується в основному в західній частині країни, в маленьких селищах.

Правила поведінки

Вітаючи як знайомих, так і незнайомих людей, ірландці зазвичай піднімають вгору вказівний палець, кивають або тиснуть руку. Хоча дотику потрібно максимально обмежити. В Ірландії, наприклад, не прийняті обійми між чоловіками, хоча це допускається, наприклад, під час спортивних матчів. До куріння ставлення дуже суворе: воно заборонено в багатьох громадських місцях, і, навіть якщо немає таблички з забороною, це не означає, що курити можна.

Пунктуальність ірландці дуже цінують, хоча самі нею не дуже відрізняються: вони можуть запізнитися майже на півгодини навіть на ділову зустріч, і це не буде вважатися неповагою або порушенням етикету. Бізнес-спілкування зазвичай являє собою спільний ланч.

Про гроші і святах

Що ще потрібно знати тим, хто вирішить відправитися на Смарагдовий острів: чайові в Ірландії, як правило, вже включені в рахунок, але, якщо немає, вважається хорошим тоном їх залишити; в таксі потрібно завжди сідати на перше сидіння - так пасажир проявляє чемність по відношенню до водія; в серпні по всій країні "мертвий сезон", так як майже всі у відпустках; на наступний день після ділової зустрічі можна відправити квіти в знак подяки; в день народження друзі пригощають іменинника в пабі, а не навпаки.

Приїжджаючи в Ірландію, мандрівник можливо мріє гармонійно влитися в ірландське суспільство і швидше за все існують якісь певні відмінності в культурі, про яких цікаво було б дізнатися.

Ірландців описують як допитливу, поважну до всіх людей націю. Вони чемні, кмітливі, гостинні до тих, хто відвідує їхню країну. Вони багато працюють, а вільний час із задоволенням присвячують своїм сім'ям, друзям. Родинні зв'язки дуже важливі для ірландців.

Знайомлячись з новими людьми, ірландці завжди міцно стискають руки. Міцне рукостискання і зоровий контакт - дві важливі умови при знайомстві з ірландцями.

Ірландців не можна назвати пунктуальними щодо ділових або соціальних зустрічей. Є грішок, можуть запізнитися навіть на важливе і давно запланований захід. Але, що цікаво, в разі зустрічі з іноземцями, вони не дозволяють собі запізнень.

Одна з досить делікатних тем в ірландській культурі - ставлення до алкоголю і поняття так званих «раундів» в пабах і барах. Коли хтось купує випивку для всіх, відмова когось випити разом може бути розцінений як образа.

Ірландці поважні і у відповідь очікують такого ж поведінки. Претензійні витівки, варто враховувати, ніколи не мають у своєму розпорядженні до себе.

Ірландці не вітають публічних проявів любові.

Традиційна ірландська одяг не характеризується розкішними надмірностями, вона проста і зручна. Ірландці вважають за краще в звичайному житті твідові і вовняні речі.

Якщо ірландці запрошують в гості, то було запропоновано варто подумати про подарунок. Ні, він не повинен бути якимось грандіозним, занадто дорогим. Невеликим, але символічним - квіти, пляшка вина, коробка цукерок!

Під час обіду, можна відзначити, поряд з тарілкою з їжею, іноді ставиться маленька тарілка для картопляної шкірки.
Вважається ввічливим з'їсти всю запропоновану їжу.

Трохи про бізнес - ірландців не захоплюють ідеї довгострокових перспектив, вони розраховують свої сили тільки на найближче майбутнє.

У соціальному відношенні вони спокійні і чемні, в роботі - проникливі і наполегливі. Ділові питання часто вирішуються в ресторанах і при відвідуванні полів для гольфу.

Кельтський стиль© 2010-2012. Копіювання матеріалів заборонено.
Пряма индексируемая посилання на сайт при цитуванні обов'язкова.

Соціалізація відбувається в школах, в церквах, через електронні та друковані ЗМІ, а також в добровільних молодіжних організаціях. Особлива увага приділяється освіті і грамотності. 98 відсотків населення у віці п'ятнадцяти років і старше вміє читати і писати. Більшість з дітей у віці чотирьох років відвідують дитячий сад, і всі п'ятирічні діти вчаться в початковій школі.

В Ірландії є понад три тисячі початкових шкіл, В яких навчається близько 500000 дітей. Більшість початкових шкіл пов'язане з католицькою церквою, школи отримують фінансування від держави, а також держава виплачує заробітну плату більшості вчителів.

Після початкової освіти, яке включає в себе навчання 370 000 студентів, починається навчання в середніх, професійно-технічних та загальноосвітніх школах.

Вища освіта

Освіта третього рівня включає в себе університети, технологічні коледжі та загальноосвітні коледжі. Всі вони самоврядності, але в основному працюють за рахунок держави. Близько 50 відсотків молоді відвідує деякі форми освіти третього рівня, половина з яких йде вчитися далі.

Славиться на весь світ своїми університетами, серединний яких знаменитий Дублінський університет (Трініті-коледж), Національний університет Ірландії, Університет і Міський Університет в Дубліні.

Етикет в Ірландії

Загальні правиласвітського етикету застосовуються в різних етнічних, класових і релігійних категоріях людей. Гучне, шалений і хвалькувате поведінка не заохочується. Незнайомі люди дивляться прямо один на одного в громадських місцях і часто говорять "привіт" в знак вітання.

Поза офіційних організацій привітання часто говоряться вголос і голосно, але не супроводжуються рукостисканням або поцілунком. Люди вважають за краще зберігати міжособистісне простір навколо себе. В Ірландії не вітається тактильний контакт між людьми, або таке буває вкрай рідко.

Щедрість і взаємність - це ключові цінності в соціальних відносинах. Часто люди ходять разом в паби, щоб випити алкоголю, але поодинці тут пити не прийнято.